Усі публікації автора Ігор Лазоришин

Єдиний на Закарпатті перекладач художніх творів з французької і листувальник із президентом Франції

В. Мотрук – «француз» яремчанський, і не лише тому, що свої перші слова французькою вивчив у місцевій школі, а головно через те, що його вітцівщина і серце – у рідних Карпатах.

ТзОВ «Ґудвеллі» і ГО « Спілка пасічників Прикарпаття» підписали меморандум про взаємовідповідальність

Любов Богачевська: Ми щодня робимо реальні дії, які показують корпоративну соціальну відповідальність компанії – бізнесу, який працює відповідально. Підписавши цей документ, зобов’язуємося провадити відповідальне виробництво…

Іванофранківці з вул. Пасічної, 1 уже три роки не можуть позбутися… спеки в домівках

Коли в підвалі будинку облаштували автоматичний індивідуальний пункт прибалтійського виробництва, у помешканнях запанувало пекло. Доводиться й серед ночі взимку відкривати вікна, бо через задуху неможливо спати…

Космацька об’єднана територіальна громада потерпає від бездоріжжя й чиновницького марнослів’я

Дмитро БЕРБЕНИЧУК Через те, що ці дороги наприкінці минулого року були у жахливому стані і не прогорнені, люди страйкували. Чого лише не довелося вислухати від обурених селян! Але напруга у громаді не спадає...

Вокзал-обідранець у Татарові своїм виглядом ганьбить і село, і область

На вокзалі в Татарові зупиняються чи не всі потяги пасажирські, оскільки звідси – найближче до «Буковелю». Але вигляд вокзальної будівлі зблизька такий, що стає соромно за карпатський край, «ославлений» цим на всю Україну…

Молоді родини із села Гузієва на Болехівщині вимріюють дитячий садок

…Ми навідалися у село Гузіїв, щоб поспілкуватись із «захоплювачами-бюрократами» колишньої колгоспної контори і перевірити факти, викладені «волачами про допомогу» – молодими родинами у листі до редакції.

Урядові маневри провокують нарікання на державну політику соцзахисту

Чотирнадцятирічний Назарій Куцела – дитина, позбавлена батьківського піклування. Школяр разом із бабусею Любов’ю Ягілович, яка офіційно два роки є його опікункою, живуть у селищі Брошневі-Осаді на Рожнятівщині у приватному будинку.

А розпочав віршувати ще десятилітнім

60-річний Володимир Кондур з Рожнятівщини представив у світлиці газети «Галичина» свої «непричесані» «Босоногі вірші» – першу книжку поезій, які «відтворюють його душу» й заразом є «родинним іконостасом» поета…