Косівська міська територіальна громада стала прикладом того, як місцеве самоврядування може одночасно відповідати на виклики війни, підтримувати внутрішньо переміщених осіб, розвивати культурну спадщину та створювати нові економічні можливості. Учасники престуру, організованого Івано-Франківським регіональним відділенням Асоціації міст України спільно з Косівською міською радою, ознайомилися з ключовими проєктами громади, які формують її сучасне обличчя.
Першою локацією став Центр життєстійкості Косівської громади, де відбулася зустріч із Косівським міським головою Юрієм ПЛОСКОНОСОМ та виконавчим директором Івано-Франківського регіонального відділення Асоціації міст України Юрієм СТЕФАНЧУКОМ. Під час спілкування йшлося про виклики воєнного часу та рішення, які дозволили громаді не лише адаптуватися до нових умов, а й продовжувати розвиток.
Косівський міський голова Юрій ПЛОСКОНОС зокрема наголосив: «Косівська громада сьогодні – це приклад того, як навіть в умовах війни можна не лише втримувати стабільність, а й розвиватися. Громада об’єднує 15 населених пунктів, більшість із яких мають статус гірських, і працюємо над тим, щоб люди бачили перспективу саме тут. Наше головне завдання – створювати умови для життя, праці та самореалізації мешканців, підтримувати підприємництво, залучати інвестиції та міжнародні ресурси.
Особливе місце в розвитку громади займають культура й туризм. Косівщина – живий центр гуцульських традицій, де культурна спадщина стає основою сучасної економіки. У громаді працюють близько 1500 народних майстрів, а Косівська мальована кераміка, внесена до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО, є знаною далеко за межами України. Ми створюємо умови для збереження та передачі цих традицій молодому поколінню, розвиваємо туристичну інфраструктуру, інвестуємо в освіту, спорт і молодіжні ініціативи.
Косівська громада – це територія людей і традицій. Практично в кожній родині є майстри, ремісники або носії унікальних знань, які передають з покоління в покоління. Саме ця жива культурна спадщина формує унікальний бренд Косівщини та відкриває нові можливості для економічного розвитку, міжнародного партнерства й сталого майбутнього нашої громади».
Виконавчий директор Івано-Франківського регіонального відділення Асоціації міст України Юрій СТЕФАНЧУК підкреслив, що Косівська громада одна з тих, що мають стратегічне бачення розвитку, поєднуючи власні ресурси, підтримку міжнародних партнерів та грантові програми. Важливо, що цей темп розвитку зберігається ще з моменту створення громади, був утриманий у 2022–2023 роках і триває досі. Зокрема Ю. Стефанчук акцентував: «Виконання надходжень до загального та спеціального фондів бюджету Косівської громади за останні п’ять років у середньому становить близько 110 відсотків від уточненого плану. У 2025 році громада отримала понад 227 мільйонів гривень у бюджет, що майже на 50 мільйонів більше, ніж роком раніше. Такий результат забезпечили системна робота з платниками податків і прозоре використання бюджетних коштів. З огляду на позитивну динаміку є підстави обережного прогнозування перевиконання бюджету і у 2026 році, при річному плані понад 205 мільйонів гривень.
Попри фінансову стабільність, Косівська територіальна громада, як і інші громади, стикається із серйозними викликами, які потребують рішень. Одним із останніх стала постанова Кабінету Міністрів України №400 «Про внесення змін до пункту 4 Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення харчування учнів закладів загальної середньої освіти» від 25.03.2026 р.
Проблема полягає в тому, що органи місцевого самоврядування та Асоціація міст України були фактично усунуті від процесу підготовки цих змін. У результаті перед громадами постає низка критичних питань, які свідчать про об’єктивну складність практичного впровадження нових норм.
Змінами передбачено, що з 1 вересня 2026 року всі учні 1–11 класів мають бути забезпечені безкоштовним харчуванням, однак державна субвенція покриватиме лише вартість продуктів. Витрати на оплату праці кухарів, утримання харчоблоків, логістику та комунальні послуги громади змушені будуть фінансувати самостійно.
Як результат, для невеликих або економічно слабших громад це стане серйозним фінансовим навантаженням і може змусити скорочувати інші важливі програми. Якість харчування фактично залежатиме від фінансової спроможності громади, а так бути не повинно.
Попри виділення державних коштів на модернізацію, сотні шкіл Івано-Франківської області досі не мають сучасного обладнання, пароконвектоматів, ліній роздачі та необхідної технічної бази для одночасного забезпечення гарячим харчуванням великої кількості учнів. Збільшення навантаження у 2 - 3 рази вже з 1 вересня може призвести до порушення санітарних норм через експлуатацію застарілого обладнання.
Ідея безкоштовного харчування є правильною та соціально необхідною, але механізм реалізації далекий від реалій освітнього процесу, особливо в сільській місцевості та фінансових можливостей багатьох громад Прикарпаття».
Особливу увагу учасників привернула система підтримки внутрішньо переміщених осіб. Нині в громаді проживає близько тисячі переселенців. Значна частина з них уже інтегрувалася в місцеве середовище: люди працевлаштувалися, започаткували власну справу або придбали житло, пов’язавши своє майбутнє з Косівщиною. Діти відвідують місцеві школи та дитячі садки, а громада продовжує забезпечувати підтримку тим, хто ще перебуває на етапі адаптації.
Наступною локацією став прихисток для внутрішньо переміщених осіб у селі Вербовець. Тут журналісти побачили, як громада організувала тимчасове житло для людей, які були змушені залишити домівки через війну. Прихисток, розрахований на 30 місць, на момент візиту став домом для 22 осіб, серед яких були діти та люди похилого віку. Загалом за час його роботи допомогу тут отримали пів сотні переселенців із Херсонської, Донецької, Луганської, Запорізької та Дніпропетровської областей.
Директор Центру надання соціальних послуг Косівської міської ради Віктор БАГНЯК наголосив: «Для нас було важливо, щоб люди, які втратили власний дім через війну, не почувалися чужими у Косівській громаді. Багато родин уже знайшли тут роботу, розвивають власну справу, навчають дітей і будують нове життя. Водночас ми продовжуємо підтримувати тих, хто лише проходить шлях адаптації та потребує допомоги».
Від соціальної підтримки маршрут престуру перейшов до теми економічного та культурного розвитку. Учасники відвідали Центр Карпатської культури «Килимарка» – сучасний культурно-креативний простір, який став одним із найяскравіших прикладів ревіталізації промислової спадщини на Прикарпатті.
Колишній килимовий цех виробничого об’єднання «Гуцульщина» отримав нове життя завдяки багаторічній роботі громади, міжнародним грантовим програмам та партнерству з регіональними інституціями. Від 2017 року тут послідовно реалізовують проєкти реконструкції, розвитку креативних індустрій та створення сучасної культурної інфраструктури.
Начальник відділу промоції, зв’язків та економічного розвитку Косівської міської ради Роксолана МАРТИНЮК звернула увагу, що Центр карпатської культури «Килимарка» є прикладом того, як завдяки грантовим ресурсам та наполегливій роботі громади можна вдихнути нове життя в об’єкт, що тривалий час перебував у занепаді. Сьогодні цей простір поступово стає осередком підтримки внутрішньо переміщених осіб, військовослужбовців та членів їхніх родин, а також важливим майданчиком для культурних, освітніх та економічних ініціатив.
За словами Роксолани Мартинюк, для Косівської громади проєктна діяльність – це, передовсім, створення нових можливостей для людей і розвитку громади. «За останні роки нам вдалося залучити близько 11 мільйонів гривень позабюджетних ресурсів, налагодити нові міжнародні партнерства та реалізувати десятки ініціатив у сферах освіти, молодіжної політики, культури, просторового розвитку та підтримки місцевих мешканців. «Килимарка» є одним із найкращих прикладів, як такі проєкти працюють на майбутнє громади» – розповіла Роксолана Мартинюк.
Також Роксолана Мартинюк звернула увагу, що важливою складовою успіху Косівської громади стала системна співпраця з Івано-Франківською обласною радою, яка перетворилася на дієвий механізм реалізації масштабних проєктів розвитку. Саме завдяки консолідації ресурсів місцевого та обласного рівнів вдалося реалізувати транскордонний проєкт із ревіталізації частини колишньої фабрики ремесел, де сьогодні функціонує Центр Карпатської культури «Килимарка». Загальний обсяг залучених інвестицій у цей об’єкт перевищив 18,1 млн грн, з яких 6,226 млн грн становила підтримка з обласного бюджету. Обласна рада також долучилася до виконання зобов’язань у межах міжнародного проєкту «Світ карпатських розет» та підтримки культурно-туристичних ініціатив, спрямованих на збереження й популяризацію історико-культурної спадщини Косівщини. Цей досвід став переконливим прикладом того, як партнерство різних рівнів самоврядування здатне не лише залучати значні ресурси, а й створювати нові культурні простори, які стають точками зростання для всієї громади.
Упродовж 2022–2025 років Косівська міська рада підготувала 49 проєктних заявок самостійно та у партнерстві з громадськими організаціями, закладами освіти й установами. Результатом стали нові можливості для молоді, навчальні та психологічні програми, розвиток громадської інфраструктури, стратегічне планування та зміцнення міжнародної співпраці. Сьогодні Косівська громада підтримує сім міжнародних партнерств і продовжує залучати додаткові ресурси для сталого місцевого розвитку.
Після початку повномасштабної війни простір набув нового значення. Саме тут знайшли прихисток і можливість продовжити роботу релоковані підприємства та громадські організації.
Одним із перших резидентів стала компанія Vandra Rugs – ткацьке ательє, евакуйоване з Каховки Херсонської області. Підприємство не тільки відновило виробництво, а й істотно розширило діяльність. Якщо у 2022 році роботу в Косові розпочали десять працівників, то вже за кілька років їхня кількість зросла майже до шести десятків. Підприємство стало одним із найбільших платників місцевих податків і важливим роботодавцем громади. Директорка ТОВ «Вандра рагз ткацьке ательє» Світлана ПРОХОРЧУК наголосила: «Коли ми виїжджали з Каховки у 2022 році, ніхто не знав, яким буде наш шлях. Ми рятували не лише обладнання чи сировину, ми рятували справу, яку будували роками, наших людей і наше майбутнє.
Косів став для нас місцем нового старту. Тут нас підтримала міська влада, громада, партнери, і завдяки цьому ми змогли не просто відновити виробництво, а й розвиватися. Якщо в червні 2022 року ми починали роботу лише з десятьма працівниками, то сьогодні наша команда налічує вже 58 людей.
Ми й надалі поєднуємо скандинавські традиції ткацтва з українською майстерністю, створюючи унікальні килими, які цінують у багатьох країнах світу. Для нас важливо не лише зберегти ремесло, а й показати, що український бізнес здатний вистояти навіть у найскладніші часи.
Я щиро вдячна Косівській громаді за підтримку, а нашій команді – за професіоналізм, віру та наполегливість. Разом ми довели, що навіть після втрати дому можна створити нові можливості та нові історії успіху».
Ще одним прикладом успішної релокації став «Фонд Вільні», який переїхав із Запоріжжя. У Косові команда створила простір для культурних, освітніх і соціальних ініціатив. За два роки діяльності організація провела десятки заходів, реалізувала програми підтримки підприємців, профорієнтаційні проєкти для молоді та започаткувала ветеранські програми психологічного відновлення.
За словами керівниці ГО «Фонд Вільні» Ганни РОМАНОВОЇ, Косівська громада стала для представників організації місцем, де хотілося будувати довгострокові плани. Тут вони відчули довіру, відкритість до партнерства та готовність людей разом змінювати середовище навколо себе.
У «Килимарці» журналісти також відвідали керамічну студію GORNO – сучасний простір, який поєднав майстерню, виставкову залу та освітній центр. Тут традиції косівської кераміки отримали сучасне прочитання через нові технології, дизайнерські рішення та відкритість до експериментів.
Засновник студії Сергій ДУТКА підкреслив: «Назва «Горно» означає піч, адже саме вогонь надає глині нового життя, міцності та характеру. Ми прагнули показати, що кераміка – це не лише ремесло чи мистецький виріб, а передусім – емоція, досвід і жива традиція, яка залишається актуальною і сьогодні».
Завершальною локацією престуру став Косівський музей народного мистецтва та побуту Гуцульщини. Саме тут учасники побачили, як культурна спадщина може поєднуватися з сучасними технологіями та інтерактивними підходами до музейної справи.
За останні роки музей пройшов масштабне оновлення завдяки кільком грантовим проєктам, реалізованим у партнерстві з Косівською міською радою. Тут з’явилися інтерактивні експозиції, присвячені косівській кераміці, художній обробці дерева та ткацтву. Нові формати дозволили зробити музей доступнішим для різних категорій відвідувачів, зокрема для дітей та людей із порушеннями зору.
Сьогодні музей – це місце збереження спадщини й сучасний культурно-освітній простір, який активно співпрацює з освітніми закладами, туристичною галуззю та громадою.
«Партнерство нашого музею з органами місцевого самоврядування – це справжня історія успіху. Воно доводить, що навіть невеликий музей у маленькому місті може перетворитися на туристичний магніт і сучасний простір для культурного дозвілля мешканців громади. Нам вдалося досягти цього не лише завдяки креативним ідеям та грантовим можливостям. Передусім це результат підтримки й розуміння цінності культурної спадщини з боку керівництва громади та депутатського корпусу. Важливу роль також відіграли стратегічне планування, ефективний менеджмент і послідовна робота всієї команди», – наголосила завідувачка музею Вікторія ЯРЕМИН.
Престур у Косівську ТГ продемонстрував, що громада послідовно використовує свої культурні, людські та інституційні ресурси для розвитку навіть в умовах війни. Від підтримки внутрішньо переміщених осіб до створення креативних просторів, від релокації бізнесу до модернізації музеїв – усі ці проєкти формують єдину стратегію розвитку громади, де соціальна згуртованість, культура та економіка працюють на спільний результат.
