Архів статей

НАЦІЯ, ЯКА ЙДЕ ПРОТИ ТРЕНДІВ

Україна заслуговує на тверезий та серйозний погляд. Адже на її території відбуваються важливі події, через які весь регіон може «накренитися» в той бік чи інший. Про це й не тільки йдеться у статті дипломата про Україну «Нація в дорозі», опублікованій надавно в «Metropole» – віденському англомовному журналі...

ЗМІЯ “ВІЩОГО” КНЯЗЯ, або Як загинув перший український “володар семи всесвітів”

Чи ви звернули увагу на те, що такий відомий художник, як Васнєцов, ілюструючи пушкінську баладу «Пісня про Віщого Олега», скрізь зображав великого князя Київської Руси обутим у червоні чоботи, як і годилося для особи такого сану, а в одному випадку таки «перевзув» його в… постоли, взуття тодішніх простолюдинів?

ЛОВЕЦЬ ГОЛОСУ – ЯК СОЙЧИНОГО ПЕРА

Скорочений варіант нарису академіка Володимира Качкана про заслуженого діяча мистецтв з Івано-Франківська Михайла Стефанюка було надруковано під заголовком «Ловець голосу» в «Галичині» за 2 серпня 2018 р. Пропонуємо повну версію цієї міні-повісті про людину, митця, педагога...

ПРИНЦЕСА ЛЮ Мелодраматичний бойовик

Минуло 20 років, коли на сторінках «Тижневика Галичини» з’явилися перші тексти під рубрикою «Динамічний жанр», які потім увійшли до книжки «Стрімкий вогонь», виданої 2011-го. Серед них була й ця маленька гостросюжетна романтична повість, яку з нагоди «ювілею» ще раз наважуюся винести на читацький подіум. Вона дорога авторові тим, що написана, як мовлять, на одному подихові, хоча доти він майже рік ходив із першим і єдиним її рядком у голові, поки, образно кажучи, з нього врешті не вилилась уся оповідь…

Культурно-просвітницьке кредо Івана Брика (до 150-річчя «Просвіти»)

Брик Іван Станіславович (криптоніми: Бр.І; І.Б.; Б.І.; і.б.) народився 8 липня 1879 р. у містечку Устрики Долішні неподалік Перемишля (помер 17 вересня 1947 р. у м.Ландек, Австрія), там навчався у народній школі, а з 1891 р. розпочав студії в українській гімназії у Перемишлі, де в той час директором працював відомий письменник і громадський діяч галичанин Григорій Цеглинський.

«Епоха моя крилата!»

Представляємо вірші з нової збірки Степана Пушика, яку він сам упорядкував й до останніх днів працював над нею. Це – твори різних років з неопублікованої спадщини поета – від 60-х минулого століття до створених упродовж 2018-го, в тому числі й останній вірш, написаний за два дні до смерті...