В Івано-Франківській обласній філармонії ім. Іри Маланюк з аншлагом відбувся ювілейний авторський вечір освітянина, поета, громадського діяча Богдана ТОМЕНЧУКА. «Просто бути...» – ця лаконічна назва об’єднала слово й музику. За перше відповідав поет та запрошені гості, які читали його твори зі сцени, а за ритми мелодій – академічний камерний оркестр «Harmonia Nobile». Щоб зустрітися з автором, люди приїхали з усіх куточків України: від Києва до Чернівців та Херсона.
Поетично-мистецьке дійство розпочалося з гучних оплесків стоячи. Саме так зала вітала поета. І це свідчення того, що його поезія не просто відгукується у серцях людей, а завойовує їхню любов своєю правдивістю, тонким символізмом, багатством образів і відсутністю пафосу. Свято рим та ритмів – так, як на мене, можна охарактеризувати цей захід. Адже поезія доповнювала мелодії, які виконувала «Harmonia Nobile» під керівництвом Наталії Мандрики, і навпаки. Цей тандем є традиційним для презентацій поетичних збірок Богдана Томенчука. Чудово, що так було і цього разу.
Ведучими творчої зустрічі були Христина Кобильчук і Тарас Василюк. Вони майстерно вели глядача від початку і до кінця. А професорка, письменниця Ольга Деркачова розповіла зі сцени філармонії про автора, його поетичні збірки зокрема і творчий шлях загалом. Серед інших мені запам’яталася її фраза про те, що «справжнє не буває ні про що, справжнє не буває «напів». Як на мене, це дуже точно характеризує творчість Б. Томенчука, адже його вірші не про фальш та вираження почуттів у пів сили чи відсутність меседжів. Вони справжні та чесні до нестерпності.
Того вечора у залі філармонії лунало багато поезії: щемкої і болючої, пророчої і наснажливої, ліричної і філософської. Різної. Вона звучала не лише з уст автора. Зокрема народний артист України Ростислав Держипільський також зачитав декілька віршів. Свій виступ митець розбавляв доречним гумором. Заслужена артистка України Галина Баранкевич читала щемливі вірші про наші реалії, про війну і втрати своїх найдорожчих дружинами та матерями. Серед інших акторка продекламувала вірш «Вишийте, мамо, бронежилет», який і дав назву 13-й збірці поета, презентації якої в містах України вже акумулювали понад пів мільйона гривень на потреби армії.
А потім розпочалися вітання ювіляра. Їх було чимало. Зокрема голова Івано-Франківської обласної ради Олександр Сич вручив Б. Томенчуку найвищу відзнаку Івано-Франківської області – медаль «За заслуги перед Прикарпаттям» і побажав йому «доброго здоров’я для високого творчого лету над нацією та державою і для нації та держави».
Міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків нагородив його медаллю «Гордість Івано-Франківської громади». Він зазначив, що нею відзначають тих людей, які прославляють місто. Також міський голова Городоцької територіальної громади на Львівщині Володимир Ременяк передав поетові особливу відзнаку від військових – тих, про кого і для кого «Вишийте, мамо, бронежилет», – бойовий коїн 1-го ОШБ «Вовки Да Вінчі». Ще було багато слів і пам’ятних відзнак, але найважливіший подарунок отримали присутні в залі – інтелектуальну насолоду від поетичного слова і радість «просто бути».
