В Івано-Франківській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. І. Франка відбулася презентація поетичної збірки письменника та освітянина Богдана Томенчука «Вишийте, мамо, бронежилет». Ця 13-та за ліком книжка автора побачила світ ще у 2023 році і стала потужним інструментом для збору коштів на потреби Сил оборони. На сьогодні завдяки її продажу вже вдалося акумулювати понад мільйон гривень. Крім того, майже 300 примірників книжки відправили до шкільних бібліотек України через систему зовнішнього оцінювання.

Уже три роки книжка «Вишийте, мамо, бронежилет» мандрує разом із автором великими й маленькими українськими містами, збираючи істинних поціновувачів поетичного слова Богдана Томенчука. Загалом відбулося вже 55 презентацій.

«Найбільше мене вразило те, що люди зустрічають однаково, – ділиться поет. – Коли їхали на Схід, я думав, що зали будуть порожніми. Але абсолютна єдність атмосфери вражає».

За словами Богдана Томенчука, те, що ця збірка стала дієвим інструментом для збору коштів на потреби Збройних сил України, сталося випадково. Уже за перші три презентації вона принесла 100 тисяч гривень. «Здається, сама історія підказувала нам, що робити», – каже поет.

Він щиро вдячний кожному, хто підтримав це видання, і серед усіх особливе слово подяки адресує меценатам Анатолію Попадюку та Миколі Палійчуку.

«Думаю, що література в часи війни мобілізує, як ніхто і ніщо, якщо це справжня література, щире слово. Адже фронт вистоїть, якщо вистоїть тил, а тил вистоїть, якщо матиме навколо чого об’єднуватися», – наголошує автор.

Нова івано-франківська презентація відбулася за всіма правилами творчих вечорів поета: гострі метафори й точні образи римованих рядків, від яких на очі наверталися сльози, музика академічного камерного оркестру «Harmonia Nobile», модерування події письменницею та професоркою КНУ ім. В. Стефаника Ольгою Деркачовою і повний аншлаг. Як зауважила директорка бібліотеки Людмила Бабій у своєму вітальному слові, велика кількість присутніх на події – це свідчення того, що поезія є королевою літератури, а поетичне слово Томенчука здатне об’єднувати.

Продовжуючи цю думку, модераторка заходу влучно зазначила, що своєю присутністю гості відповіли на запитання: «Чи потрібні вірші під час війни?». А вони і справді потрібні, бо дарують можливість прожити біль, виплеснути емоції через сльози, тишу важких думок та гучні оплески.

Почути авторське виконання віршів – це завжди дуже щемко та правдиво. І того вечора Богдан Томенчук подарував усім присутнім можливість насолодитися ним. Також поезію автора зачитала відома акторка Галина Баранкевич. Першим вона продекламувала саме той вірш, який і дав назву збірці. Слухати його без сліз було практично неможливо. Як зазначила Ольга Деркачова, якщо ми плачемо від поетичного слова, значить, ми живі...

Збірка «Вишийте, мамо, бронежилет», як характеризує її автор, «про нас, про те, що ми маємо бути на цій землі». Ольга Деркачова додає, що ця книжка не просто про війну, а про опір нашому одвічному ворогові.

«Сказати, що це книжка про війну – доволі спрощено, адже в ній є поезії ще з 1980-х років, – наголошує письменниця. – Я б сказала, що вона про одвічну боротьбу українців проти постійного й незмінного ворога. Він може змінювати уряди, імена лідерів чи очільників, але ми чітко розуміємо, що йдеться про росію. Ця поезія – символ нашого спротиву російському агресору. Водночас будь-який опір неможливий без людяності, тому в збірці є любов. Він неможливий без розуміння того, хто ми і що ми, тому тут присутнє філософське осмислення нашого буття. І, звісно, ми знаємо, що за нами правда, а де правда – там Бог. Тож цей спротив немислимий без віри та молитви, без звернення до Господа і прохання допомогти в омріяній перемозі. Крім того, поет розмірковує про наше майбутнє: якими ми будемо потім і де ті точки опори, що дадуть нам можливість рухатися новим українським світом».

Під час презентації поет читав багато нових віршів – тих, які, за його словами, увійдуть уже до наступної збірки. А після української перемоги в планах Богдана Томенчука – поїхати в поетичний тур містами України, але вже з любовною лірикою. І як же хочеться якомога швидше побувати на такому заході!