Нещодавно мальовниче Поляниця-Здруй – курортне місто у долині річки Бистриця-Душницька в південно-західній Польщі, – яке належить до Клодзького повіту Нижньосілезького воєводства знову стало особливим осередком поетичного слова, адже привітно прийняло щорічний, уже 23-й Міжнародний поетичний фестиваль ім. А. Бартинського «Поети без кордонів».
Захід організував Казимир Бурнат – польський поет, журналіст, перекладач, редактор, публіцист, аніматор культури, автор поетичних книжок і численних публікацій в антологіях та альманахах. А загалом ініціатором фестивалю був поет Анджей Бартинський, ім’ям котрого його й назвали, – відомий польський поет, прозаїк, співак та громадський діяч. Більшу частину свого життя він провів у Вроцлаві, де став однією з ключових постатей літературного середовища Нижньої Сілезії. Перший фестиваль відбувся 2003 року.
Ключова ідея такого літературного заходу полягає в зустрічі митців із різних країн, обміні досвідом і популяризації поезії, зокрема серед молоді. Цього року «Поети без кордонів» поєднали панельні дискусії, поетичні читання, знайомство з іноземними гостями, освітні заходи та інші мистецькі події. Непересічний поетичний конкурс об’єднав відомих майстрів слова з усіх куточків Польщі і не тільки. Його учасниками з-за кордону стали відомі поети з Бангладешу, США, Чехії, Латвії, Мексики, Туреччини, Румунії, Угорщини, Словаччини, України.
Щороку після кожного фестивалю у світ виходить нова спільна поетична антологія польською мовою, скомпонована із творів його учасників. Цей рік не виняток. Антологія 2026-го обсягом у 152 сторінки стала домом для поезії 60 авторів, серед них 19 зарубіжних із 15 країн світу. Переклад моїх віршів, які ввійшли до антології, здійснив К. Бурнат.
Фестиваль, як і всі такі заходи, розпочався вранці церемонією урочистого відкриття. А вже ввечері оголосили результати літературного конкурсу – його лауреаткою стала учениця з України Анастасія Балацій і відбувся святковий концерт. Гарна традицію заходу – вже першого дня поети об’єднуються в групи, і кожна вирушає на окрему зустріч із молоддю до навчального закладу. Так поезія виходить за межі фестивальних залів, знаходить нових слухачів і прокладає мости між культурами, мовами та поколіннями.
Мені пощастило побувати на поетичній зустрічі в неймовірно красивому ліцеї в місті Клодзько, де навчається так багато талановитої молоді. Учні співали, грали на фортепіано та гітарі, декламували вірші польською, в тому числі і поезії запрошених авторів. Було надзвичайно зворушливо почути свої вірші у виконанні учнів Першого загальноосвітнього ліцею імені Болеслава Хороброго в Клодзьку. Учасниками цієї зустрічі, крім мене, стали також уже згадуваний пан Казимир, а також Дагнія Дрейка (Латвія) та Месут Шенол (Туреччина). Гості презентували свої твори рідною та польською мовами. Учні подарували поетам намальовані власноруч картини, натхненні їхніми поетичними рядками, що було напрочуд зворушливо. Особливо приємно бачити, як молоді люди відкривають для себе поетичне слово, слухають, відчувають, запитують і діляться власними враженнями. Адже поезія живе не лише на сторінках книжок, а й у людських серцях.
Також учасники фестивалю поклали квіти до пам’ятника Адаму Міцкевичу, читали його твори, взяли участь у поетичному Hyde Park (за аналогією до відомого Гайд-парку в Лондоні, – ред.), презентації іноземних поетів та фестивальній «Ночі поетів». Крім того, відбулися дискусійні панелі, прогулянка містом, відвідування майстерні художнього скла, зустріч із представниками місцевого літературного клубу «Helikon» та мистецький вечір. Завершився фестиваль завершився підбиттям підсумків і обговоренням планів на майбутнє.
Як чудово, коли автори з різних куточків Польщі та світу діляться своїми віршами рідними мовами та в перекладах, відкриваючи одне одному свої світи, культури й почуття. Різні мови, різні голоси, різні долі – та одна спільна мова, зрозуміла кожному серцю, – мова поезії.
Особливі слова вдячності та щирого захоплення адресую організатору фестивалю Казимиру Бурнату. Успішне проведення такого масштабного мистецького дійства – це результат великої праці, творчої енергії, відданості поетичному слову та щирого бажання об’єднувати людей навколо прекрасного. Його здатність гуртувати талановитих особистостей, створювати атмосферу духовності, творчого натхнення й живого спілкування заслуговує на глибоку повагу та найвищу вдячність.
Окрема подяка йому – за запрошення на фестиваль, подаровану мені можливість стати частиною цієї особливої поетичної події. Це велика честь і незабутня приємність – долучитися до простору, де звучить поезія, народжуються нові творчі знайомства та утверджується сила слова. Хай цей фестиваль має щасливе продовження, примножує свої здобутки, відкриває нові імена й надалі об'єднує тих, для кого поезія є не просто мистецтвом, а способом відчувати, мислити й жити…
Вірю, що саме з таких літературних зустрічей, як міжнародний фестиваль «Поети без кордонів», народжуються справжні мости між культурами, а поетичне слово знаходить шлях до сердець незалежно від мови та відстані.
Юлія СУДУС.