Письменник Микола Істин у «Галичині» презентував «космос душевтілених слів»

Свою філософію некстмодернізму і «космос душевтілень» як одну із основних тем творчості сучасний письменник Микола Істин змоделював у двох поетичних збірках, які вперше були представлені в місті Івано-Франківську у форматі Літературної платформи «Об’єднані словом» у світлиці газети «Галичина»: «Некстмодернізм постМАЙДАНівського паралельноАТОвського періоду (2018 р., м. Біла Церква) і «Всесвіти душе втілених слів» (2019 р., м. Луцьк). Проте спочатку була низка спроб самвидаву – «Космос душі», «Лабораторія космосу душі», «З галактик космосу душі» та ін. На наш погляд, поетичні збірки Миколи Істина – це пошук істини життя, віддзеркалення світоглядної моделі передусім автора, який не відмежовує себе від образу літературного героя своїх поезій. Та попри все, шлях від «Некстмодернізму…» до «Всесвітів…» означений розвитком – не лише декларуванням, але й пошуком шляхів втілення свободи творчості. В авторському слові до книжки «Всесвіти душевтілених слів» поет зізнається: «На шляху життєвому я створив багато ідейних шаблонів, орієнтирів, компасів, маяків… Але вони виявилися для мене тимчасовими… І лише галактики істин в творчості – в поезії, в есеях, в прозі – виявилися життєздатними і не змінилися. Це тому, що орієнтири та інструкції все ж таки обмежують. А творчість – це свобода, і для мене це свобода істини життя…» Поет бачить істину в людині, в її свободі творити свою світоглядність.

У світі зваб земних, нечистоти,

і сумнівів,

і хитрих компромісів

із совістю,

і честю

не проміняй же ти

за гріш

велич душі,

не заблукай в собі,

не загубись юрбі,

і в темряві шляхів неправоти

Не будь у долі грою марноти,

Будь сонцем, що освічує шляхи

До істин, як ідеалів вищих.

І тими істинами

Будьмо – я, ти, ми!

Особливо активно Микола Істин торкається образу істин буття у збірці «Всесвіти душевтілених слів». Ця книжка означує розвиток, наступний щабель його філософії буття у порівнянні з книжкою «Некстмодернізм постМАЙДАНівського паралельноАТОвського періоду» і її можна назвати фундаментом авторської філософії і самовияву. Наприклад: «бо в тебе є своя мрія, стіна та істина…», «тоді десь в собі треба буде шукати Бога. І придумати істин власні….», «моя безшумність цінностей, іншоцивілізація на Землі і еволюція свободи істини у Небо», «але людська свідомість створена з ідеї добра, її мета – істини й ідеал життя», «істина буття – є формою для свідомості», «ті виміри істин гармонії різноманіття. Той Всесвіт і рай…», «відпочивати на якійсь малій життєвій грані, безпечній і простій, в гармонії істин буття», «Всесвіт збагачувати, помилки його і свої виправляти, істину втілювати, вдосконалюючи себе зі Всесвітом…» і т.д. Автор означає душі людей «майстернями Неба», проте закликає їх не вважати Небо за стелю, навіть попри те, що саме Бог створив Небо в їх душах.

Розсипало Небо планети і зорі,

і випали ми

із правічних просторів,

мов з теплого дому, у зими

Землі…

Де ж та в ідеали Всесвітня дорога?

У куряві смерті не бачимо Бога…

Чому ми йдемо по золі?

Збираю із смальти мозаїку світу…

Як камінь об камінь – вже іскра і світло,

Так думка до думки – вже погляд.

У сутність земну і небесну – світогляд…

Філософія поезій Миколи Істина – не просто глибока, а бездонна. Збірки його творів – засадничі, тому що є послідовним втіленням теоретичних постулатів авторського некстмодернізму і його вислідом. Щоб бодай осягнути дещицю світоглядності літературних героїв його творів, замало власне текстів. Щонайперше потрібно зануритися у світобачення самого Миколи Істина як письменника – бути підготовленим до сприйняття творів, яке то схоже на «штурм мізків», то на гармонію світу. Не лише письменство, але й авторські статті, роздуми, есе і т. д. – складова авторського «я» Миколи Істина, який вважає себе засновником некстмодернізму в українській літературі. Ще до виходу у світ своїх поетичних збірок автор означив мистецькі риси свого «некстмодернізму», заклавши потужне підґрунтя своїй творчості: «Некстмодернізм в моїй творчості виник на основі таких ознак модернізму, як соціальне бунтарство, обстоювання права особистості бути вільною та послуговуватися довільною і експериментальною формою поезії, прози та есеїстки. В своїх творах вибудовую альтернативний світогляд по відношенню до загальноприйнятного раціонального соціально-державного устрою ХХ і ХХІ століть та його відображення в класичній літературі, філософська складова якої виявилася далекою від досконалості, а в чомусь тупиковою…» А свою творчість автор означив одним словом – «розвитком» і бажанням писати не про те, про що вже написано, а зазирнути трошечки далі…» Ось така вона світоглядна і мистецька, образно кажучи, істина від Істина.

Представлення поетичного доробку уродженця села Новиці на Калущині, а сьогодні іванофранківця, поета Миколи Істина у часописі «Галичина» модерувала керівник Літературної платформи «Об’єднані словом» відома прикарпатська поетеса Леся Геник.

Заступник головного редактора газети "Галичина"