Натхнення, яке не вичерпали літа. З нагоди 85-річчя художника Івана Гавриліва відкрили його персональну виставку

В Івано-Франківському краєзнавчому музеї розгорнуто персональну виставку творів живопису Івана ГАВРИЛІВА до 85-літнього ювілею, який він відзначив 5 вересня, та 60-річчя творчої діяльності митця. В молодості уродженець с. Опришівців – нинішнього мікрорайону обласного центру – починав як митець художником-рекламістом і майстром-декоратором. Працював на різних посадах у виробничих майстернях Художнього фонду України, а з 1979 р. в художньому комбінаті – головним художником.

Іван Гаврилів та Михайло Дейнега

І. Гаврилів активно продовжував свою творчу діяльність і після виходу на пенсію – художньо оформив 14 музеїв на Івано-Франківщині та чотири церкви й інтер’єри низки санаторних закладів у сусідній Львівській області. Митець творить і нині – зосередився на живописі, якому теж віддавав творчу наснагу і свій час протягом усього життя.

Цього разу пан Іван представив картини історичної тематики, які, певна річ, особливо привернуть увагу тих шанувальників образотворчого мистецтва, хто водночас цікавиться минувшиною Прикарпаття, Галичини і всієї України. Художник-ветеран розповідає, що і в уже поважному віці мав персональних виставок багато – відбувалися вони що п’ять років в обласному краєзнавчому музеї, в Галичі, Яремчі, інших містах Прикарпаття.

– Тематика моєї творчості як живописця широка – українське козацтво, національно-визвольна боротьба нашого народу, зокрема ОУН-УПА, – каже І. Гаврилів. – Близько 40 робіт присвячено Іванові Франку й написано за мотивами його творів. А картинами, на яких зобразив неповторні гірські пейзажі, представників лісової фауни, я закликаю жителів та гостей нашого краю берегти унікальну природу й чарівну красу Карпат.

Свої роботи художник подарував музеям у Черкасах, Дрогобичі, селі Кульчиці на Самбірщині, з якого походив гетьман Війська Запорозького Петро Конашевич-Сагайдачний. Створив він портрети й гетьманів Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, митрополита Андрея Шептицького, Верховного Архієпископа УГКЦ Йосифа Сліпого, українського економіста світового визнання Богдана Гаврилишина – всіх персонажів його картин й не перелічити.

Організатори виставки змогли, звісна річ, представити лише частину цього великого творчого доробку митця – у залі знайшлося місце для семи десятків картин. Зі слів художника, останньою з експонованих він завершив картину-плакат «Диктатори смерті», на якій зобразив Гітлера, Сталіна й путіна. Цей свій творчий задум І. Гаврилів втілив на полотні ще півтора десятиліття тому, а доповнив картину, як мовлять, у зв’язку з новими обставинами – повномасштабним вторгненням путінської вояччини 24 лютого 2022 року в Україну. В теперішньому вигляді цю роботу вперше мали нагоду побачити присутні на відкритті виставки.

Для них, а тут було чимало колег І. Гавриліва, стало справжнім сюрпризом і те, що одну з картин на початку дійства було накрито полотном. А коли голова обласної організації Національної спілки художників України Світлана Повшик його зняла, то присутні побачили, що на ній пан Іван зобразив митців, котрі творили історію цієї творчої організації…

С. Повшик, ведучий дійства – художник Михайло Дейнега, директор Музею мистецтв Прикарпаття Василь Романець, член НСПУ і НСЖУ, заступник голови Івано-Франківської міської «Просвіти» Іван Гаврилович та інші промовці наголошували, що роботи митця, створені в академічному, класичному стилі живопису, допоможуть відвідувачам виставки краще зрозуміти й відчути пульс української історії задля її продовження в сьогоденні й майбутньому, задля збереження історичної пам’яті народу. Втім, картини позначено й певним суб’єктивним поглядом Івана Гавриліва на події нашої минувшини й особистості її діячів.

Голова ОО НСКУ Михайло Косило зазначив, що митець є членом і Спілки краєзнавців. Адже він – автор численних художніх робіт, у яких відобразив минуле рідного краю, також пан Іван дуже багато зробив для оформлення історико-краєзнавчих, краєзнавчих та меморіальних музеїв. Та й самого 85-літнього ювіляра можна зачислити до історичних постатей серед нині сущих прикарпатців. І вся їхня родина славна. Молодший брат художника – світлої пам’яті вчений і краєзнавець Богдан Гаврилів писав історію словом, а пан Іван змальовує її засобами образотворчого мистецтва, працюючи й далі щодня невтомно у своїй майстерні. Знані в місті й дружина митця – активна просвітянка й поетеса Любомира Гаврилів та син Андрій – художник, як і батько. М. Косило вручив Іванові та Андрієві Гаврилівим пам’ятні медалі ОО НСКУ.

Директорка Музею історії школи та мікрорайону «Опришівці» учителька образотворчого мистецтва ліцею №6 ім. Івана Ревчука Леся Гринів сердечно привітала від учнів і дирекції цього освітнього закладу, від «усієї великої опришівецької родини» Івана Гавриліва зі знаковим ювілеєм. Він свого часу теж доклався до створення їхнього музею, робить і тепер посильний внесок у виховання молодого покоління жителів мікрорайону. А музична керівниця ансамблю «Опришівські соловейки» Тетяна Шиптур подарувала патріотичну пісню всім присутнім, а насамперед – ветеранові-художнику з нагоди його ювілею та відкриття персональної виставки.