2021-го сповнюється 15 років від часу заснування у с. Порогах Солотвинської ТГ літературно-мистецького об’єднання «Натхнення», яке очолює Галина Мосорюк, а секретарює Марія Перегінець, і п’ять років – від дня започаткування різдвяного фестивалю «Коляда у ріднім краї», дієвим стрижнем якого є сільська письменницька спільнота.

Фестиваль «Коляда у ріднім краї» відбувається у часі різдвяних свят на межі сусідніх сіл Порогів і Яблуньки за ініціативою місцевих священників Івана Стефанишина та Дмитра Херманчука. Дійство прослави новонародженого Ісуса, в якому беруть участь не лише громади сіл-організаторів, а й гості із Солотвина, Кривця, Луквиці та інших сіл, проходить біля річки Бистриці Солотвинської – на полі, яке свого часу люди використовували як пасовище. Звучать молитви, колядки, відбуваються різдвяні вертепні постановки і забави тощо. Палають багаття, готують різдвяні частування, а люди смакують кутею, юшкою, варениками і веселяться. Зазвичай фестиваль починається після обіду, а може завершитися і пізньої ночі.

За традицією, підготовкою свята займаються сільські громади почергово: одного року Яблунька, наступного – Пороги. Цього року організовує фестиваль громада Порогів. Відповідальні за свято завжди намагаються не лише належно розрекламувати його, а й головно здивувати людей – чи цікавими фотозонами, чи величезними дідухами, чи унікальними шопками, чи креативними ялинками з дров, як цього разу, а то й живим віслюком. Дійство на помежів’ї сіл уже розширило свій формат і фактично стало районним святом у часі Різдва.

Фестиваль починається з переспіву різдвяних дзвоників, на сцену виходять ангели і вітають увесь чесний люд з Різдвом Христовим, а ведуча запрошує до благословення священників, які прибули на «Коляду у ріднім краї» разом зі своїми громадами. На святі може бути не менше десятка душпастирів із різних сіл.

Я підтримую «Натхнення», бо це літоб’єднання дуже потрібне для громади села – як для дорослих, так і для молоді та дітей. Представники літературної спільноти дуже активні. Вони чудові організатори різноманітних заходів, беруть участь у фестивалях, відвідують могили вояків ОУН-УПА і бережуть та примножують нашу духовну і культурну спадщину, залучають молодь до громадської активності. «Натхнення» – осердя культурного і мистецького життя Порогів (Параскевія ПІНЧАК, колишня голова сільської ради Порогів).

Зазвичай велику роль у підготовці й проведенні фестивалю, якщо за нього відповідає громада Порогів, відіграють представники літературно-мистецького об’єднання «Натхнення», яке провадить свою роботу при сільській бібліотеці. Сценарії «Коляди у ріднім краї» пише завідувачка сільської бібліотеки Марія Перегінець – ініціаторка заснування і секретарка «Натхнення», за святкову програму від села на фестивалі відповідає директорка Будинку культури Марія Саміляк, ведучими на святі свого часу були Володимира Вірстюк і Марія Кудлейчук, оформленням займається викладачка Івано-Франківського вищого професійно-технічного училища №3, талановита художниця і волонтерка Марія Пазинюк (у співавторстві з ілюстраторкою Наталією Микуляк видали книжечку поезій для дітей «Господарство бабусі Ганнусі) та самобутня писанкарка Галина Дроздюк, свої авторські вокальні твори виконує разом з гуртом «Родинне тепло» Святослав Клім (Климків), різдвяними піснями славить Ісуса мати двох синів-священників і педагог Дарія Максимлюк, яка нині живе в Івано-Франківську і має кілька випусків збірок поезій і пісень «Скарб душі».

Організатори різдвяного фестивалю «Коляда у ріднім краї» переконані, що цей форум є не лише даром для новонародженого Ісуса. Він засвічує непересічні таланти його учасників, які відтак представляють громади на різноманітних дійствах районного чи обласного рівнів.

Без перебільшення, літературно-мистецьке об’єднання «Натхнення» я означив би творчим скарбом села Порогів. Сьогодні цю спільноту представляють 30 людей різних професій, віку та уподобань, яких об’єднує любов до рідної землі і натхнення її прославляти своїми талантами. І ряди літературно-мистецької спільноти поповнюються новими талановитими представниками. Саме у часі фестивалю, наприклад, засвітилася співочим талантом і унікальним голосом учениця Порогівської загальноосвітньої школи І–ІІІ ст. Ірина Пащак. У фестивалі «Коляда у ріднім краї» беруть участь вертепи з різних сіл, та сьогодні вони максимально стилізовані під сучасні реалії життя. Чудові гурти, різноманітні, але вони вже сучасні – не вирізняються якимись унікальними, окрім говіркових, особливостями.

– 2007 року я прийшла працювати у Порогівську бібліотеку. Тут 36 років трудилася моя мама. Якось, переглядаючи літературу, натрапила на альманах «Золотий плуг», у якому була надрукована казка «Пороги» вчительки англійської мови Марії Битківської. Я була приємно здивована, що наші сільські люди так талановито пишуть. Це мене зацікавило. А з часом дізналася, що літературною творчістю займаються у селі Галина Мосорюк, Наталія Микуляк, Валентина Молод, Марія Рудна та ін. Спочатку була ідея видати колективну збірку творів. Я зустрічалася з авторами, спілкувалася і в зошити записувала їхні твори. І ми вирішили заснувати літературно-мистецьке об’єднання «Натхнення». А назва прийшла сама собою. Всі засідання відбуваються в бібліотеці, адже представники «Натхнення» є її активними читачами.

А 2008 року вже відбувся наш перший потужний захід «Жива книга-альманах» у рамках районного семінару. Нас тоді було 14. Виходили на сцену Будинку культури, читали свої твори, і сторінка за сторінкою велася оповідь про кожного. Наш дебют усім дуже сподобався. А відтак ми почали працювати ще активніше. І тепер беремо участь фактично у всіх культурних заходах села. Мене дуже тішить, що наші люди настільки талановиті. Нас, образно кажучи, повно всюди. Тісно співпрацюємо з громадою церкви. А отець Іван Стефанишин і сам бере активну участь у культурному житті громади чи району і нас завжди підтримує. Прагнемо відновити духовну, краєзнавчу і мистецьку спадщину села – збираємо легенди, бувальщини, перекази. Провадимо і патріотичну роботу. Співпрацюємо зі школою. Адже в «Натхненні» є не лише дорослі, а й учні. Не можу принагідно у цьому контексті, наприклад, не згадати про вчительку Марію Рогацьку, яка творить чудові взірці патріотичної поезії і надихає молодь своїми творами. А поетеса Валентина Молод! Можна годинами говорити про «Натхнення» і не переговорити. Тому що всі представники нашого літоб’єднання – як одна родина.

– Маріє Йосафатівно, а у чому, на Ваш погляд, неповторність вашого об’єднання?

– Ми всі різні, але об’єднані словом, метою творити передусім для свого рідного села, а не для себе. Якщо потрібно щось зробити для Порогів, – жодних відмовок ні від кого я ще не чула.

– Ви казали, що плідно співпрацюєте з церквою, школою, а чи є порозуміння з керівництвом села?

– Замість відповіді наведу такий факт. Нашу теперішню старосту, а до того багатолітню голову сільської ради Параскевію Пінчак ще 2012 року відзначено спеціальною подякою облдержадміністрації, зокрема керівництвом управління культури, національностей та релігій, а також обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Івана Франка та обласного відділення УБА «за активну участь у діяльності бібліотеки, зміцнення її матеріально-технічної бази». А ще Параскевія Дмитрівна щоразу, коли наша громада відповідальна за фестиваль «Коляда у ріднім краї», опікується харчуванням у часі свята, адже всі – й учасники різдвяного фестивалю, і гості з різних сіл – частуються безплатно. Але ж для організаторів – то відчутне фінансове навантаження і відповідальна праця. Треба придбати продукти, у великих чанах наварити чимало смачних різдвяних наїдків. Зрозуміло, залучають і сільських підприємців, і депутатів різних рівнів. А «Натхнення» відповідає за те, що відбувається на сцені.

– Ви вже майже 30 років очолюєте сільську бібліотеку. Як думаєте, чи актуальні сьогодні різноманітні літературні згромадження – студії, об’єднання, гуртки, платформи тощо?

– Твердження, що такі згромадження обмежують творчість літераторів, на мою думку, хибне. Навпаки, літературні спільноти розширюють можливості для письменницької творчості. Таким чином ми можемо глибше розкрити літературні таланти і творчі можливості, а особливо – в селі. Дуже важливо, на моє переконання, збиратися разом, спілкуватися і творити добрі справи. Живе спілкування навіть у світі сучасних технологій дуже потрібне. Бо воно насичує нас натхненням і водночас народжує натхнення.