«Люби життя – попри все» – під таким гаслом в Івано-Франківську відбулися заходи ІІ Міжнародної кінопремії «МІФ». Кінопокази, зустрічі з митцями, освітній форум і виставка «Світ Сергія Параджанова» стали нагодою поговорити про війну, людську стійкість та українське кіно у світі. Наш обласний центр, як місто-засновник, відкрив національний тур кінопремії, до якого також увійшли Львів і Київ.

Кінопремію організувала громадська організація «Фундація «М.І.Ф.». Співорганізаторами виступили Національна спілка кінематографістів України та її Івано-Франківський і Львівський осередки, а головним освітнім партнером – Карпатський національний університет ім. В. Стефаника. Захід відбувся під патронатом міського голови Івано-Франківська Руслана Марцінківа.

«МІФ» провели вдруге. Якщо торік до участі долучилися митці з 33 країн світу, то цього разу організатори отримали 983 заявки із 42 держав. До національної та міжнародної програм відібрали 85 стрічок – повнометражних і короткометражних, ігрових, документальних та анімаційних.

– Першого разу кінопремія відбулася в досить академічному форматі, – коментує голова Івано-Франківського осередку Національної спілки кінематографістів України Ольга Терешкун. – Сьогодні ж ми масштабували дійство, зібравши в нашому місті потужну світову кіноспільноту. Впродовж кількох днів Івано-Франківськ стає своєрідною меккою кінематографа. Ми бачимо величезний відгук і потребу в такому спілкуванні. Це люди, які вболівають за Україну та створюють проукраїнський контент. Кінематограф яскраво формує наше обличчя у світі, тому надзвичайно важливо бачити сьогоднішню Україну як очима вітчизняних режисерів, так і через призму робіт іноземних митців…

За словами директора кінопремії, режисера, сценариста і продюсера Родіона Волкова, подія впевнено виходить на міжнародну арену, зокрема у програмі – роботи з Естонії, Великої Британії, Німеччини та інших країн. Він зазначає, що серед учасників були фільми – номінанти на «Оскар», «Еммі», а також переможці Каннського, Венеціанського та інших кінофестивалів світу.

«Наша платформа присвячена підтримці України, темі війни та людині в умовах випробувань, – підкреслює Родіон Волков. – Головна тема цьогорічної події – «Люби життя попри все». Разом із митцями прагнемо донести до глядача, що попри весь біль і труднощі ми не одні. Нас болить одне й те саме, і ми не маємо права позбавляти себе та своїх рідних світлих і позитивних моментів».

Один із міфів, який прагне розвінчати Родіон Волков, – уявлення про те, що міжнародні перемоги українського кіно даються легко або гарантовані підтримкою України. За його словами, за кожним таким успіхом стоїть тривала робота кінематографістів та їхніх міжнародних партнерів.

«Інколи ми читаємо в новинах, що якась українська картина здобула Гран-прі Каннського кінофестивалю, і думаємо: «Ну, зрозуміло, це ж наші, чудово». Але насправді це абсолютно не заздалегідь прогнозована чи гарантована перемога. За цим стоїть титанічна робота дипломатів та міжнародних команд, які підтримують Україну. За кожен фільм доводиться боротися, адже на кожному кінофестивалі та міжнародному майданчику неминуче з'являються росіяни, які все поливають брудом», – зазначає пан Родіон.

У центрі уваги кінопремії – життя цивільних поблизу фронту, права людини під час війни, питання справедливості та протидія російській пропаганді. Наскрізною темою стала воля до життя навіть у найважчих обставинах.

Ця тема голосно і виразно прозвучала у воєнному психологічному трилері Сергія Касторних «Мишоловка», який показали під час відкриття кінопремії. Його герой – український військовий Антон, який уперше опиняється в зоні бойових дій. Після прямого влучання снаряда вхід до бліндажа завалює. Поранений боєць залишається під землею і використовує всі доступні ресурси, щоб вибратися зі смертельної пастки. Майже весь екранний час увага глядача зосереджена на героєві Юрія Кулініча – його страхах, відчаї та прагненні вижити. У відеозверненні перед показом С. Касторних повідомив, що присвятив його загиблому другові – військовому Артуру Петрову.

Ольга Терешкун звернула увагу журналістів на широке представлення української та іноземної документалістики. На її думку, кінопремія дає можливість презентувати свої роботи як молодим режисерам, так і визнаним майстрам кіно.

Насиченою була й освітня складова. У Карпатському національному університеті ім. В. Стефаника пройшов відкритий Міжнародний кінофорум. Програма, адресована молоді та студентам творчих спеціальностей, охопила майстер-класи, лекції, панельні дискусії, круглі столи та спеціальні покази за участю українських і європейських кінематографістів, ветеранів та військовослужбовців.

Окрему програму підготували для вихованців Івано-Франківського обласного центру соціальної та психологічної реабілітації дітей. Для них влаштували показ анімаційної секції «МІФи для дітей».

У виставковій залі обласної організації Національної спілки художників України відкрилася виставка «Світ Сергія Параджанова», присвячена творчій спадщині геніального митця. Її привезла до Івано-Франківська директорка Київського музею імені митця, голова вірменського товариства культурних зв’язків «АОКС-Україна» Олена Оганесян. Експозиція, яка раніше побувала в Харкові, Дніпрі, Запоріжжі та Верховині, налічує близько сотні експонатів. Серед них – світлини, шаржі, ювелірні вироби, живопис, скульптури, реквізит із фільмів і роботи сина режисера.

Ще однією подією, присвяченою С. Параджанову, став спеціальний показ фільму Тараса Томенка «Сентиментальна подорож до планети Параджанова». Цей документальний фільм справді став захопливою метафоричною мандрівкою у творчий світ кінорежисера. Це сміливе поєднання художньої документалістики з елементами лялькового театру, багатошаровими метафорами та глибоким символізмом.

Не встиг другий «МІФ» завершитися, а його організатори уже сміливо дивляться в майбутнє. Зокрема, працюють над тим, щоб під час третьої кінопремії представити український фокус у Таллінні, Берліні чи Лондоні. Адже переконані, що такі покази – це дієва можливість зробити так, щоб українські історії та голоси лунали у світі якомога гучніше.