14-літній учень Жуківської гімназії, що в Обертинській територіальній громаді, Віталій ДАНИЛО взявся в часі великої війни в Україні до відродження давніх традицій рідного краю. Зокрема створив у своєму мальовничому селі унікальний музей народного мистецтва. Юнак відшукує вишиті сорочки, а також куделі (так у наших селах називали кужівку (кілок на прядці) з намотаними на ній прядивом або вовною, з яких за допомогою веретена сукали нитки для домашнього ткання.), коралі, керамічні глечики, дерев’яні різьблені вироби та інші цінні старовинні речі, щоб зберегти культурну спадщину для майбутніх поколінь. А також сам вишиває картини, рушники, кептарі, фартухи, сорочки.

До Віталієвого музею односельці приносять збережені старовинні фотографії ще з 30-х років минулого століття, на яких видно, які традиції шанували українці. А недавно ентузіастки художнього аматорського колективу «Жуківські бабусі», який також створив В. Данило, провели тут справжні українські вечорниці. Солістки Марія Романчук та Софія Процків не лише продемонстрували разом зі своїми подругами національні строї, а й подарували всім присутнім старовинні співанки, в тому числі й весільні обрядові пісні, які, на жаль, зникають із сучасного життя.

Жуків славиться своєю культурною історією. Першими роками незалежності України тутешні народні майстрині на чолі зі своєю художньою керівничкою та музиканткою Ольгою Бойків побували в Києві та взяли участь у телепрограмах «Надвечір’я», «Плеяда». На всю Україну вони співали давні народні пісні та розповідали про духовну спадщину краю. Деяких із них, справжніх берегинь української культури, зокрема Катерини Максим’юк, Ганни Козоріз, уже немає на землі, але вони залишили по собі скарб – неповторні вишиванки, ткані верети, яблуневі сади, посаджені невтомними руками.