Про русскій народ, про його "моральні" життєві принципи та поступову деградацію впродовж усієї історії Росії у всі часи неодноразово говорили українські й іноземні культурні та політичні діячі. Ба навіть російські письменники-класики, філософи, політологи, державні діячі не надто добре відгукувалися про своїх соплемінників. Ось невелика підбірка цитат:

• “Кохайтеся, чорнобриві, Та не з москалями, Бо москалі — чужі люде, Роблять лихо з вами”, – укр. поет, письменник Тарас Шевченко.

• “Москва, узявши з вас присягу, як захоче, так з вами і з Вітчизною нашою вчинить. Тоді присяга ваша й душу вашу занапастить, і Вітчизну в безодню кине, і вольності позбавить”, – укр. гетьман Пилип Орлик.

• "Ви байстрюки катів осатанілих, не забувайте виродки ніде: народ мій є, в його гарячих жилах козацька кров пульсує і гуде", - укр. поет, журналіст, шістдесятник Василь Симоненко.

• “Росіянин чи, простіше кажучи, – москаль або руський, все одно, чи він “цареві-батюшці” служить, чи соціялістом-революціонером себе називає, чи нарешті в большевики-комуністи пошився – він однаковий: без брехні жити не може. Обманювати – для нього перше діло. Обманом, брехнею, підбурюванням та крутійством він цілі віки жив. Обман для нього другою натурою стався. Обманом він інші народи поневолював”, – укр. воєнний і політичний діяч Симон Петлюра.

• “З москалями нема спільної мови”, – укр. політичний діяч Степан Бандера.

• “У кожної нації свої хвороби. У Росії — невиліковна”, – укр. письменниця, поетеса Ліна Костенко.

• "Росія безумовно є нацією завойовників... Росія – це величезна кількість награбованого добра", — нім. філософ Карл Маркс.

• "Я повернувся з Росії. Який жах! який нікудишній блеф! Яка брудна і безглузда історія! Як усе це гротескно і злочинно! Все це огидно, страшно, немислимо бридко... Брудно, бідно, огидно. Тюрма. Всюди поліція, бюрократія і страшенний хаос. Все блеф і тиранія", — франц. письменник Луї-Фердінан Селін.

• "Ніколи нічого не замишляйте проти Росії, тому що на кожну вашу хитрість вона відповість своєю непередбачуваною дурістю", — нім. державний і політичний діяч Отто фон Бісмарк.

• Убивство — засіб скидання з престолу, який завжди застосовувався в Росії", — франц. політик-дипломат Шарль Талейран.

• "Тяжелый русский дух, нечем дышать и нельзя лететь", — рос. поет Олександр Блок.

• "Московия — русь тайги, монгольская, дикая, звериная", — рос. письменник Олексій Толстой.

• "Не народ, а скотина, хам, дикая орда душегубов и злодеев", «Дикий мы, темний, нещасный народ», — рос. письменник Михайло Булгаков.

• "Прощай, немытая Россия, страна рабов, страна господ. И вы, мундиры голубые, и ты, им преданный народ", - рос. поет Михаїл Лермонтов.

• "Русский есть наибольший и наинаглейший лгун во всем свете", — рос. письменник Іван Тургенєв.

• "Дайте россиянину карту звездного неба, и утром он вернёт её вам исправленной", - рос. письменник Федір Достоєвський.

• "Самолюбие и самомнение у нас европейские, а развитие и поступки азиатские", — рос. письменник Антон Чехов.

• "Народ (російський), который блуждает по Европе и ищет, что можно разрушить, уничтожить только ради развлечения", — рос. письменник Федір Достоєвський.

• "…Рассея-дура. Ни Европа, ни Азия, ни быль, ни фантазия", - рос. поет Дем'ян Бідний.

• "Русские — народ, который ненавидит волю, обожествляет рабство, любит оковы на своих руках и ногах, любит своих кровавых деспотов, не чувствует никакой красоты. Грязный физически и морально, столетиями живёт в темноте, мракобесии, и пальцем не пошевелил к чему-то человеческому, но готовый всегда неволить, угнетать всех и вся, весь мир. Это не народ, а историческое проклятие человечества", — рос. письменник-публіцист Іван Шмельов.

• "Ах, как тяжело, как невыносимо тяжело порою жить в России, в этой вонючей среде грязи, пошлости, лжи, обманов, злоупотреблений, добрых малых мерзавцев, хлебосолов-взяточников, гостеприимных плутов — отцов и благодетелей взяточников!" — рос. поет-публіцист Іван Аксаков.

• "Мені здається, що найяскравішою рисою московської національної вдачі є саме садистська жорстокість, як гумор — для англійської. Найцікавішою рисою московської жорстокості є її диявольська вигадливість, її, я б сказав, естетична вишуканість. Кажу тут не про жорстокість, яка виявляється інколи як вибух хворої або зіпсованої душі... Я тут говорю про масову психологію, про народну душу, про масову жорстокість", - рос. письменник Максим Горький.

• "У Росії дві напасті. Внизу — влада пітьми, вгорі — пітьма влади", - рос. письменник журналіст Володимир Гіляровський.

• "Росія — це одна шоста частина світла і п’ять шостих пітьми", - рос. письменник, журналіст Володимир Колечицький.

• "Російський народ — глибоко нещасний народ, але й глибоко нечистий, грубий і, головне, — брехливий дикун", - рос. письменник, перекладач Іван Бунін.

• "В усім світі є тільки дві країни для порівняння – це Японія, у якої нічого немає й усе є, і Росія, у якої все є і нічого немає", — рос. політолог, державний діяч Павло Бородін.

• "Росія — найбільш найнаціоналістичніша країна у світі, країна небачених ексцесів націоналізму, пригноблення підвладних національностей, русифікації, країна національного бахвальства. Країна, в якій усе націоналізовано, аж до вселенської церкви Христової. Країна, яка вважає себе єдино обраною і яка відкидає всю Європу як гниль і породження диявола, що приречене на загибель. Зворотним боком російського смирення є надзвичайна російська зарозумілість", - рос. філософ Микола Бердяєв.

• "Росія — найбільша паскудна, до блювоти бридка країна у всій світовій історії. Методом селекції там вивели жахливих моральних виродків, у яких саме поняття Добра і Зла вивернуте навиворіт. Всю свою історію ця нація борсається в лайні і при цьому бажає потопити в ньому весь світ", — рос. філософ, письменник, публіцист Іван Ільїн.

• Дуже влучно про Росію та її ставлення до власного народу сказав і російський поет-народоволець і каторжанин Петро Якубович у вірші "К Родине":