Виставку «M(on)AMAY Сфери» митця епохи Відродження – коломийського художника Василя Андрушка – відкрили в Івано-Франківську

В Івано-Франківську в арт-галереї «Центр сучасного мистецтва» відкрилася персональна виставка «M(on)AMAY Сфери» (Мої Мамаї Сфери) коломийського митця, володаря багатьох премій, учасника міжнародних та всеукраїнських виставок Василя Андрушка, на якій представлені живопис, левкас, скульптура та кераміка.

Привітати пана Василя з цією знаковою подією прийшли колеги та численні шанувальники таланту. На відкритті було сказано від щирого серця багато прекрасних слів як про творчість, так про нього самого.

Центральна тема виставки – це роботи, присвячені архетипному та міфологічному персонажу, духовному символу України – козакові Мамаю. Сам Василь Андрушко каже, що завжди цікавився архаїчним мистецтвом – світовим та українським – трипільським, скіфським, культурою східних слов’ян. І згадує про Олександра Архипенка – всесвітньо відомого українського та американського скульптора і художника, одного із фундаторів кубізму в скульптурі. Саме в основі творчості Архипенка лежить унікальне світосприйняття, сформоване половецькою та трипільською культурою, наскрізний мотив матері-жінки-богині. А для пана Василя такою черговою точкою відліку стало звернення до постаті козака Мамая, портрети якого три століття тому висіли майже в кожній українській хаті.

Коломийський художник Роман Воротняк розповідає, що спостерігав різні періоди у творчості Василя Андрушка, але митцеві дуже добре саме вдається розкривати всі смисли постаті козака Мамая – від народного кобзаря-улюбленця до філософського символу вічного захисника України.

Мистецтвознавець і художниця Катерина Каркадим зазначила, що й сам Андрушко дуже подібний до Мамая своїми особистими рисами характеру, а його здатність різними сучасними мистецькими засобами показувати цього міфічного персонажа, оживлювати його, робити сучасним і близьким кожному, вражає. Також пані Катерина нагадала присутнім, що Василь Андрушко є одним зі скульпторів пам’ятника Іванові Франкові в Коломиї, і завжди підтримує молодих художників, що є дуже важливим для їхнього творчого зростання.

Письменниця, голова Івано-Франківської обласної організації Національної спілки письменників України Світлана Бреславська зазначила, що про Василя Андрушка потрібно говорити не тільки, як про художника і скульптора, але і як про поета, майстра модерного верлібру. Це – дві іпостасі його творчої особистості, два прояви таланту і алегорично ця подвійність є у одній з представлених картин, де поєдналися європейський Дон Кіхот і український козак Мамай.

Так, Андрушковий козак Мамай – це мандрівець в часі і просторі. Ось він з Дон Кіхотом, ось він з Моною Лізою, а тут він – дволикий Янус з мобілкою. Він мандрує через сторіччя, пристосовуючись до них, набуваючи нових рис, атрибутів та вмінь, вчить нові слова, знайомиться з новими людьми, любить і ненавидить, не втрачаючи своєї індивідуальності. Не забуваючи про своє покликання – вічний пошук гармонії і дослуховування до музики сфер. І про вміння, за потреби, захистити цю гармонію і цю музику.

Роботи Василя Андрушка, як живопис так і скульптура, здаються мені прорахованими і ідеальними з математичної точки зору. І це стосується всього – композиції, пропорції, кольорів, сюжетів. Це особлива прорахованість, як особливим є, наприклад, число «пі». З одного боку, ви чудово знаєте, що існує конкретна локальна формула. яка його описує. Але, з другого боку, саме число – безкінечне. І тут можна говорити, ще й про сфери як про безмежну кількість інтерпретацій та уявлень, що їх вкладає митець у свої роботи. І про їх розуміння глядачами, що часто не співпадає з мистецьким задумом. І це теж, по-своєму, прекрасно.

Як каже художниця Світлана Хміль, Василь Андрушко – людина епохи Відродження – універсальний і унікальний митець – живопис, скульптура, графіка, левкас. Він є багатогранною творчою фігурою, що зрештою є великою рідкістю для сучасних митців. Саме завдяки багатогранності митцеві вдається створювати нові сенси і нові сюжети. І ще, попри те, що Василь Андрушко черпає натхнення у витоках багатьох культур, він є по-справжньому українським. І це дуже важливо як для людей, так і для теперішнього мистецтва.