І недавні, і свіжі кадрові пертурбації на найвищих щаблях влади в державі більше нагадують спецвипуск «Кварталу-95» – для наших західних кураторів, аніж справдешню боротьбу з корупцією… Перший день цього місяця справді став «лютим» для майже двох десятків високопосадовців в Україні – днем масштабних резонансних обшуків, вручення повідомлень про підозри та нових кадрових «чисток». Але що насправді стоїть за багатьма із цих дій?

Приміром, одним з найгучніших стало звільнення керівного складу Державної митної служби України. «Пішли» з посади тимчасового виконувача обов’язків (т. в. о.) її керівника В’ячеслава Демченка, його першого заступника Олександра Щуцького, відсторонили від виконання повноважень заступника голови служби Руслана Черкаського…

Здавалось би, це потужний помах мітли, якою вимітають корупціонерів із державних посад. Однак, скажімо, В. Демченко досі понад рік керував Держмитслужбою у статусі «т. в. о.», і це, звісно, було нічим іншим, як порушенням законодавства про держслужбу з боку тих, хто його призначав на той пост. А «поставили» його туди, як свідчать знавці залаштункових діянь українських можновладців найвищих рангів, щоби він справно дублював команди з Офісу Президента. Тепер же його «забрали» звідти, аби привести на те місце такого самого діяча, лише на обличчя іншого. Бо пан В’ячеслав не отримав жодних повідомлень про підозру й далі працює на посаді начальника одного з департаментів митниці.

Між іншим, справжнім «рішалою» всієї української митниці був (є?) Р. Черкаський – досвідчений донецький митник, який зробив кар’єру і вельми розбагатів ще за президентства Віктора Януковича, а за Петра Порошенка очолив Київську митницю. І якраз його «не прибрали», а лише відсторонили, тож можуть будь-коли вже не так гучно, а нишком повернути на посаду.

Тобто кадрові зміни на митниці ніяк не пов’язані з кримінальними справами, це просто зміна облич. Контроль глави ОП Андрія Єрмака за цією важливою сферою життєдіяльності держави, очевидно, зостанеться на тому самому рівні, або ж і посилиться. Тобто в цій історії тільки й того, що, перефразовуючи відому українську приказку, «багато галасу даремного».

На «другому місці» за гучністю став обшук у домівці виконувачки обов’язків начальника податкової служби Києва Оксани Датій із врученням їй повідомлення про підозру… Пропустимо тут подробиці зі знайденими там «тоннами» готівки «невідомого» походження у гривнях і валюті та занотованими новорічними самопобажаннями типу «заробити $1 000 000», які вже набули відповідного розголосу в соцмережах. Лише скажемо, що О. Датій – людина Данила Гетманцева, голови профільного парламентського комітету й довіреної особи Президента Володимира Зеленського. Як вважає, наприклад, відомий журналіст Юрій Бутусов, «саме вона взяла на себе формальну відповідальність за створення ганебної корупційної схеми ручного регулювання реєстрації податкових накладних та відшкодування ПДВ у Києві» – на цю схему, до речі, вже понад пів року нарікають підприємці як на таку, що передовсім гальмує можливості для бізнесової діяльності.

Оскільки ж, за його словами, справу Датій веде Бюро економічної безпеки (БЕБ), то це означає, що «керує» цією процедурою особисто Олег Татаров, заступник глави ОП, «смотрящій» за БЕБ через керівника бюро Мельника, якого сам і запропонував на цю посаду. Тобто справу порушено не для того, щоб покарати Датій чи когось іншого, а щоб ОП зміг послабити на свою користь вплив Гетманцева на дохідну корупцію з податковими накладними, а то й «вибити» його загалом із «кураторства» податкової.

Співробітники СБУ вручили повідомлення про підозру й фігурантам скандалу із закупівлями продуктів для військових – зокрема заступникові міністра оборони В’ячеславові Шаповалу – через «перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період» і т. в. о. начальника департаменту держзакупівель Міноборони (МО) Богданові Хмельницькому – за розтрату понад 100 млн грн на придбанні неякісних бронежилетів для захисників держави.

Однак за сумами у цих повідомленнях про підозри головним фігурантом справи мав би стати сам міністр оборони Олексій Резніков. Бо саме він контролює й узгоджує угоди на великі суми і незаконно теж понад рік тримав на посаді ключової особи у держзакупівлях міністерства керівника у статусі «т. в. о.», який тепер виправдовуватиметься й тим, мовляв, що не мав належних повноважень.

Цікаво, що справу Шаповалова й Хмельницького про корупцію в особливо великих розмірах чомусь не передали від СБУ до НАБУ, як належало би зробити згідно з Кримінально-процесуальним кодексом України. І це може означати, що влада вирішила діяти на випередження, щоби вберегтися од розслідування НАБУ, а Резнікова – від належних звинувачень. І доки справу провадитимуть в СБУ, її хід перебуватиме під контролем Банкової. Отже, Резнікова спробують зберегти на посаді. А звільнення Шаповалова схоже на шоу спеціально для «контролерів» зі США – мовляв, ось як кардинально ОП реагує на скандали в МО.

Принагідно згадаємо тут і про порівняно дещо «дрібніші» події того дня. Зокрема повідомили про підозру й першому заступникові голови правління ПАТ «Укртатнафта» Романові Ляпці в умисному ухиленні від сплати податків, вчиненому за попередньою змовою з головним бухгалтером товариства, що завдало державі збитків на майже 600 млн грн.

У НАЗК заявили також про корупцію народного депутата від «Слуги народу» Павла Халімона. НАБУ вже вело справу щодо хабарництва, фігурантом якої він був у 2020 році, але через витік інформації операцію з його затримання в останній момент було зірвано. Тим часом 2022-го після вторгнення рф нардеп, як ми вже писали, придбав за дуже великі гроші великий будинок в елітному районі Печерська...

Резонансними стали й обшуки в домівках відомих осіб. Зокрема такі процесуальні дії провели в помешканні ексміністра внутрішніх справ Арсена Авакова – в межах розслідування справи про падіння гелікоптера в Броварах 18 січня, коли загинуло керівництво МВС. Правда, це були суто процесуальні дії, пов’язані із закупівлею у Франції цим міністерством, коли в ньому ще «орудував» пан Арсен, таких «бортів», один з яких і розбився.

Завітали правоохоронці й до оселі нардепа забороненої «Опозиційної платформи – за життя», київського бізнесмена-забудовника Вадима Столара – ймовірно, у справі про фінансування тероризму – та до офісів його бізнесових структур.

Візитували вони і в домівці бізнесмена Ігоря Коломойського – правда, лише протягом 30 хвилин – у справі про махінації на 40 млрд грн в «Укртатнафті» та «Укрнафті», які належали олігархові й які націоналізували в листопаді 2022 р.

Причому, щоби ввійти до цієї оселі, правоохоронці роззулися на порозі. Навряд чи вони так робили в оселях інших осіб – згаданих тут і не названих. І це вельми показовий момент. Попри те, що олігарх уже давно не мільярдер і навіть не українець, оскільки В. Зеленський позбавив його громадянства нашої держави. І це, між іншим, найкраще показує, хто ким є насправді в нинішній вільній і самостійній Українській державі, яку виборювали стільки поколінь наших попередників упродовж століть.

Звісно, щодо І. Коломойського правоохоронні органи віддавна провадять відповідну роботу. Та водночас, скажімо, відомий телеканал добродія Ігоря й далі за максимумом схвалює діяльність Президента В. Зеленського та його «слуг народу». Принаймні ніякого конфлікту між цією медіаплатформою і владою не видно. Тож це схоже радше на імітацію чогось, аніж на якісь дії. Тим паче, що й обшук не дав жодних результатів, окрім громадського розголосу. Тим часом справдешня небезпека для Коломойського – лише в його екстрадиції до США, а все інше не становить для нього жодної загрози. Фактично глава держави й далі рятує свого колишнього патрона, утримуючи його в Україні, навіть попри те, що позбавив його українського паспорта.