Президент Китаю Сі Цзіньпін завершив триденний державний візит до США. Поїздка стала відповіддю на травневий візит Дональда Трампа до Пекіна. Обидва лідери показали особисту прихильність, а Вашингтон і Пекін домовилися зберегти торговельне перемир'я та запустити кілька нових механізмів співпраці. Проте більшість гострих питань, від рідкісноземельних металів до Тайваню, лишилися без чіткого вирішення.

Зустріч біля трапа

Сі прилетів на військову базу Ендрюс поблизу Вашингтона у середу, 23 вересня. Трамп особисто зустрів його на злітній смузі, що за 11 років стало першим випадком, коли президент США зустрічає іноземного лідера на цій базі. Для гостя розгорнули стометрову червону доріжку. Напередодні американська й китайська делегації узгодили продовження торговельного перемир'я, яке діє з осені 2025 року, до січня.

У письмовій заяві Сі закликав обидві країни бути партнерами, а не суперниками. Господарі влаштували урочисту церемонію в Трояндовому саду Білого дому та пишну вечерю. Так Трамп відповів на прийом у Пекіні, де китайська сторона показала йому храм епохи Мін і закритий для іноземців садовий комплекс.

Про що домовилися

За даними Білого дому, підсумки візиту такі:

• Продовження торговельного перемир'я до січня, яке узгодили ще до прибуття Сі.
• Китайське зобов'язання імпортувати щонайменше 10 мільйонів тонн американського вугілля щороку у 2027 та 2028 роках.
• Запуск Американо-китайської торговельної ради та Ради з інвестицій. Також підготовлено рекомендації щодо взаємного зниження мит на несуттєві товари обсягом близько 30 мільярдів доларів в кожен бік.
• Двосторонній діалог зі штучного інтелекту та канал для повідомлень про інциденти.
• Співпраця у боротьбі з фентанілом. Американська сторона відзначила нові китайські обмеження на експорт двох хімікатів-прекурсорів і арешт 21 громадянина Китаю за їх виробництво та збут.
• Формула «конструктивної стратегічної стабільності». Вона зафіксована у підсумкових домовленостях із доданим американською стороною акцентом на «справедливості та взаємності».

За китайським зведенням, сторони також погодили меморандум про взаєморозуміння між військовими щодо запобігання кризам і комунікації. У документі Білого дому цього пункту немає. Лідери підтвердили наміри зустрітися ще двічі цього року: на саміті АТЕС у Шеньчжені та на зустрічі G20 у Дорал (Флорида).

Чого не вдалося досягти

Питання, які Вашингтон вважав пріоритетними, суттєвого руху не отримали. Аналітики Німецького фонду Маршалла зазначають, що щодо постачання рідкісноземельних та інших критичних металів сторони обмежилися обіцянкою продовжити роботу. За даними Financial Times, Пекін виконує лише приблизно дві третини зобов'язань, взятих у жовтні 2025 року в Пусані. У китайському зведенні ці метали взагалі не згадані.

Не було й нових угод із «Боїнгом» поза межами 200 літаків, про які домовилися у травні. Міністр фінансів Скотт Бессент заявив, що Китай виконує зобов'язання купити 25 мільйонів тонн сої, проте відстає із закупівлями іншої сільськогосподарської продукції на 17 мільярдів доларів. Для Трампа, який готується до проміжних виборів, ці закупівлі мають і політичне значення.

Немає також ознак прогресу у трьохсторонніх переговорах про контроль над озброєннями за участі США, Росії та Китаю, які пропонує Трамп. Не повідомлялося про відповідь Сі й щодо звільнення двох американців, яких утримують у Китаї за звинуваченнями в шпигунстві.

Тайвань та Іран

За повідомленнями китайських державних ЗМІ, Сі закликав США дотримуватися правильної позиції проти «незалежності Тайваню» й поводитися з цим питанням обережно. Такий формат жорсткіший за традиційну американську позицію, яка полягає в тому, що США не «підтримують» незалежність острова. У зведенні Білого дому Тайвань не згадується. Після зустрічі Трамп лише сказав журналістам, що Сі «дуже добре розуміє» його позицію. За даними медіа, президент відклав пакет озброєнь для Тайбею вартістю близько 14 мільярдів доларів. Публічних свідчень, що він взяв зобов'язання щодо цього, немає.

Щодо Ірану сторони повторили, що Тегеран ніколи не повинен мати ядерну зброю й що жодна країна не має права стягувати плату за проходження міжнародними водними шляхами. На відміну від травневого документа, цього разу у зведенні немає спільного заклику відкрити Ормузьку протоку. Також не згадано про скорочення закупівель іранської нафти чи припинення передачі іранським компаніям супутникових знімків, якими, за даними медіа, користується Корпус вартових ісламської революції.

Оцінки

Експерти сходяться на тому, що візит був радше про церемоніал, ніж про прориви. Аналітики Німецького фонду Маршалла вважають, що Китай виграв більше: він отримав символічне визнання свого статусу від Вашингтона, час для нарощування економічного й технологічного потенціалу та закріплену в домовленостях формулу стабільності. Візит також посилює позиції Сі всередині країни напередодні XXI з'їзду КПК у 2027 році. Трамп, своєю чергою, отримав кілька конкретних торговельних зобов'язань, але не розв'язав найскладніших питань.

Сам візит китайський посол назвав безпрецедентним: раніше лідери двох країн не відвідували одне одного протягом одного року.

Джерела: Al Jazeera, PBS News/AP, Detroit News, Business Standard, German Marshall Fund.