Напередодні Генасамблеї ООН Чорне море знову опинилося серед головних тем дипломатії. Спершу 51 країна підписала спільну заяву на підтримку безпеки судноплавства. Потім президент Франції Емманюель Макрон запропонував «подвійний мораторій» на удари по енергетиці та по судноплавству. Обидва кроки поки що не мають механізму виконання, але разом вони окреслюють можливу схему деескалації.

Що саме підписали 51 держава

Заяву оприлюднили 23 вересня на тлі засідання Радбезу з України, за ініціативою ЄС і ключових партнерів. Документ ширший за тему мореплавства: підписанти закликали Росію погодитися на негайне припинення вогню, повернути депортованих українців, зокрема дітей, і захистити чорноморське судноплавство.

Морський блок сформульовано жорстко. Країни звинуватили Москву в спробі заблокувати український експорт зерна й попередили, що це загрожує глобальній продовольчій безпеці. Верховна представниця ЄС Кая Каллас сказала, що підписанти підтримують домовленість щодо Чорного моря для захисту свободи навігації, комерційних суден і критичної інфраструктури.

Чому це не «зернова угода 2.0»

У 2022–2023 роках безпеку експорту забезпечувала Чорноморська зернова ініціатива. Її Спільний координаційний центр у Стамбулі мав представників України, Росії, Туреччини та ООН. За час дії понад 32 млн тонн зерна й продовольства пішло до 45 країн майже у 2000 рейсах; ініціатива припинилася 17 липня 2023 року.

Нинішня заява — політичний сигнал, а не угода сторін. Росія її не підписувала, реєстру суден і гарантій безпеки немає. Проте Київ, схоже, готовий до розмови. Зеленський на саміті Кримської платформи заявив, що Україна підтримає режим безпечного проходу суден, якщо Росія зробить реальні взаємні кроки до деескалації. Свої варіанти відновлення безпечного судноплавства вже запропонували Єгипет, Індія та Туреччина.

«Подвійний мораторій» Макрона

У виступі на Генасамблеї Макрон закликав Росію й Україну зупинити удари по енергетичній інфраструктурі та по судноплавству в Чорному морі — так званий подвійний мораторій. Пізніше він написав, що обговорював із Трампом можливе припинення ударів по енергетиці та мораторій на атаки в Чорному морі. Крім того, Франція обіцяє додаткові радарні системи для захисту української енергосистеми.

Логіка пропозиції проста: обидва напрямки взаємопов’язані. Київ почав бити по російських НПЗ після масованих атак на власну мережу, і Зеленський казав, що може зупинитися, якщо Росія припинить удари по енергетиці. Водночас Україні потрібен відкритий морський шлях, адже російські атаки на вантажні судна серйозно підірвали український експорт.

Вікно можливостей чи риторика?

Є ознаки, що тема цікава й Вашингтону. За даними FT, Трамп просив Зеленського припинити удари по російських НПЗ через глобальний дефіцит дизеля. Рубіо після зустрічі з Лавровим зазначив, що обидві сторони виявляли інтерес до обмеженого перемир’я щодо енергетичної інфраструктури.

Москва при цьому тримає жорстку лінію. Лавров у Радбезі заявив, що Росія за «справедливий мир», але не прийме комплексної паузи в бойових діях. Показово, що російські удари по Києву тривали й після зустрічі Зеленського з Трампом. Проте формат «енергетика в обмін на судноплавство» не вимагає ні повного перемир’я, ні політичних поступок, що робить його найреалістичнішим із наявних сценаріїв.

Що спостерігати далі

• чи відповість Москва на пропозицію мораторію й чи запропонує власні умови;
• чи візьмуть участь у схемі гарантів Туреччина, Єгипет, Індія та інші;
• чи вплине тиск на ціни дизеля на позицію Вашингтона;
• чи виникне механізм моніторингу, без якого мораторій залишиться декларацією.

Поки що заява 51 держави й ідея Макрона — це заявка на переговорний трек, а не рішення.