Верховина 4-8 лютого приймала у відпочинковому комплексі «Аркан» всеукраїнський фотопленер, який був започаткований у 1998 році. Зазвичай він проходить в першій декаді червня на різних карпатських локаціях (лісництва, полонини, турбази) одразу після відкриття бієнале ПРИРОДА.
У 2020 конкурсна частина бієнале відбулася тринадцятий раз, але через карантинні обмеження виставки не було. Пленер кілька разів переносився, аж поки не було вирішено організувати його взимку. В рамках пленеру відбулося нагородження переможців XIII.ПРИРОДИ 2020 медалями, дипломами і призами від спонсорів, вручення стосторінкового каталогу, а також обширна програма.
Організаторами бієнале і пленеру, як і всі попередні роки, були Народний фотоклуб «Колумб» з Тисмениці та Івано-Франківська обласна організація Національної спілки фотохудожників.
Учасники пленеру збиралися в Івано-Франківську в так званий нульовий день і, щоб не гаяти часу в очікуванні решти своїх колег, відправилися знайомитися з містом, зокрема відвідали галерею «Підземний перехід ВАҐАБУНДО». Результат не забарився. Вже 15 лютого в галереї відкрилась виставки художника з Кривого Рогу Олега Гуцалюка «Дракони неминучого щастя». Не дивуйтесь – це товариш учасника пленеру криворіжця Вячеслава Білоуса.
Перший день не тішив фотографів Прикарпаття та їхніх гостей з Львівщини, Києва, Кривого Рогу, Харкова і Чернівців – погода була похмура і мокра, але це не завадило учасникам пленеру дістатися присілка Швейково на відмітці 840 метрів, щоб відвідати Музей гуцульського побуту та мистецтва «У трембітаря» Миколи Ілюка. Тут відбулося знайомство з гуцульським традиціями, побутом, обрядами, забобонами, одягом і музичними інструментами. Трембіта користувалася найбільшим успіхом серед пленеристів… Після цікавої та веселої екскурсії гості скуштувати страви гуцульської кухні від господині Марічки Ілюк.
Наступного дня були відвідини «Цікавої садиби» Оксани Сусяк - це чудове місце для відпочинку, де все зроблено руками господині. Художні мозаїки прикрашають інтер’єри, стіни будівель і подвір’я. Вражає ванна кімната повністю ультрамаринового кольору, кухонна плита на дві кімнати, колекція старовинного гуцульського одягу, старожитностей і посуду. Окрім турбот по господарству Оксана ще займається громадською роботою, а також моделює одяг і відновлює в своїх моделях давні гуцульські традиції. Результатом цих творчих пошуків стала колекція «Літо взимку», яку дизайнерка позаминулого року презентувала в Івано-Франківську – це був її прем’єрний показ.
Після знайомства з цими двома чудовими локаціями, третього дня учасники пленеру відправилися покоряти навколишні горби і полонини, що за два дні вкрилися чималим шаром снігу. Досвідчені провідники Віктор Солодкий і Михайло Пецкович на відмінно провели мандрівку і в базовий табір всі повернулися повні вражень і з гігабайтами в кофрах.
Вечорами, за традицією всіх фотопленерів, відбувалися перегляди портфоліо і фотофільмів та їх обговорення, дискусії про фотомистецтво до опівночі…
Двадцять першим учасником пленеру був Бім (такса), який святкував п’ятиріччя і чудово справився з роллю ювіляра і фотомоделі !!!