Спілкуватися, збагачуватися досвідом і творити в ім’я перемоги України – таку мету поставили перед собою художники Литви, Латвії та України – учасники міжнародного пленеру «TERRA KULTURA», що відбувся в Шешорах на Косівщині. Захід став ювілейним, адже перший такий пленер провели ще 2013 року. Його особливістю стало й те, що відбувся в часі війни України проти російської агресії. Тож митці з Європи своєю участю в ньому, приїздом до країни, що воює, задекларували підтримку нашому народові.
А недавно у приміщенні Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. Франка відкрили постпленерну міжнародну виставку живопису «TERRA KULTURA». Численні відвідувачі, серед яких були відомі художники, науковці, студенти, могли ознайомитися з мистецькими творами учасників пленеру, зокрема – Еріки Кумерової, Нестора Бордуна, Тетяни Мялковської, Ельмарса Орнінса, Саулюса Рудзікаса, Галини Вінтоняк, Анни Булкіної, Арвідаса Кашаускаса, Андріса Вітолса, Гуни Міллерсон, Валдаса Гіліуса.
Професійний інтерес до живописних робіт виявила виконувачка обов’язків начальника управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської ОДА Тетяна Лапка, яка взала участь у церемонії. «Які цікаві, вартісні картини. Варто прийти окремо та спокійно подивитися…», – відзначила вона. Модерувала відкриття експозиції Людмила Бабій, директорка обласної книгозбірні, заслужена працівниця культури України. «Пленер, сам приїзд художників і, тим більше, відкриття виставки в наш час є свідченням міцності, сильного морального духу українців, – наголосила вона. – Мистецтво, це є те, заради чого наші хлопці воюють, те, що маємо берегти і розвивати».
Будучи співорганізатором пленеру і виставки «TERRA KULTURA», хочу зазначити, що напрочуд важливу роль у популяризації пленеризму відіграють постпленерні виставки. Зокрема, як відомо з архівних матеріалів, ще учні мистецької школи Олекси Новаківського на чолі з маестро, вертаючись потомлені з пленерів у Космачі на Косівщині, зупинялися в Коломиї, де, користуючись нагодою та наданими приміщеннями, зокрема в Народному домі, виставляли свої картини – хто лише шкіци, а хто вже й готові малюнки. А самі малярні вистави плавно переростали у захід з музикуванням та спілкуванням на гострі тогочасні теми.
За словами Ірини Чмелик, кандидатки мистецтвознавства, доцентки кафедри Навчально-наукового інституту мистецтв ПНУ ім. В. Стефаника, «пленеризм має глибокі історичні коріння на Галичині. Звикла практика, коли ще не висохла олія на шкіцах, демонструвати їх публіці. В наш час студії просто неба часто стають одним із основних елементів у навчанні живопису в різних художніх та навчальних закладах і є частиною живопису з натури». Як заявив відомий художник, заслужений діяч мистецтв України, професор Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника Богдан Губаль, йому як художникові й викладачеві, було дуже цікаво брати участь у багатьох пленерах, оскільки спільна практика, тісне спілкування дає чудові результати.
Цінність таких, без перебільшення, мистецьких акцій – у можливості спілкування між художниками, між різними школами малярства. Загалом, як на мене, то це неймовірне за своєю енергетикою дійство, яке можна розглядати як єдине, – пленер і експозиція творів, розпочатих чи виконаних під час того заходу. І воно дарує його учасникам таку наснагу, що це дає можливість відтак працювати цілий рік на піднесенні.
Кожен із художників із власною методологією крокує своїм творчим шляхом. Наприклад, для краєвидів Сауліуса Рудзікаса характерна психологічна насиченість, пейзажі Нестора Бордуна цікаві багатою кольористикою зелених тонів (одна з найскладніших малярських задач), полотни Анни Булкіної сповнені емоційних вальорів (відтінок тону, який виражає певні пропорції світла й тіні, – Ред.), а роботи Галини Вінтоняк – це синтез світла і космацьких візерунків; твори ж Тетяни Мялковської вражають глибиною філософського чи навіть містичного підтексту.
На думку співорганізатора пленерів Віктора Уграка – власника «Шешори Кантрі Клуб», який став пленерною локацією, такі творчо-практичні заходи вже принесли дуже багато корисного, бо сприяють взаємному збагаченню, дарують нове життя людським стосункам, виступають додатковою мотиваційною підтримкою для художників з числа українців. Крім того, дають ґрунт для професійного зростання митців і можливості гідно показати себе в Україні, Європі.
Якщо ми економимо на культурі, то за що тоді воюємо?
Нині ми всі докладаємо максимальних зусиль для перемоги України. І як завжди, так і тепер мистецтво перебуває в авангарді життя. Художники виставляють свої картини на аукціонах, а виручені кошти передають на потреби ЗСУ. Пленери, виставки, співпраця між державними інституціями та громадськими, благодійними організаціями – все дає додатковий поштовх до наближення миру.
Експозиція творів постпленерної міжнародної виставки живопису «TERRA KULTURA» триватиме в ОУНБ ім. І. Франка до 11 грудня.
