Сьогодні, 20 березня, Міжнародний день щастя, який ООН проголосила відзначати постановою від 28 червня 2012 року. А що ж таке щастя і чому у землян це поняття різне? Чому спеціалісти, філософи, митці та й прості люди ламають голову століттями над начебто простим питанням? Роздуми на цю тему є спробою фактично осягнути життєву філософію.
За визначенням експертів, щастя — це психоемоційний стан цілковитого і глибокого задоволення, відчуття радості, втіхи, насолодження життям тощо. А оскільки це відчуття внутрішнє, тож у кожного своє уявлення про те, що ж воно таке.
Результати соцопитувань показують, що ні місце проживання, ні ступінь економічного розвитку та рівень добробуту громадян в тій чи іншій країні безпосередньо не впливають на те, як сприймають люди поняття «щастя» і своє життя - як щасливе чи нещасливе. Соціологи твердять, що такі впливи, безумовно, присутні, але не завжди стають визначальними.
Найпоширеніша думка свідчить, що воно нібито еквівалентне задоволенню. Для когось - це тихе і спокійне сімейне життя у гарному будиночку. Це також мир у країні. Хтось бачить його у можливості реалізувати себе в творчості, в улюбленій професії, бізнесі чи кар'єрі, в отриманні влади, слави та багатства. Хтось знаходить щастя у духовному служінні Богові і у своїй вірі. А комусь, щоб почуватися щасливим, необхідно допомагати немічним людям, бездомним тваринам. Є і такі особи, які щасливі лише під дією наркотичних засобів - на щастя, таких небагато.
Великий відсоток людей ототожнює зі щастям максимальне задоволення своїх матеріальних потреб – тобто розуміння щастя і сенсу життя вони асоціюють із тим, щоб жити багато, бо це, на їхню думку, робить духовні і фізичні задоволення більш доступними. Проте, як показує життя, багатство, слава та влада створюють лише слабку імітацію щастя, бо після пересичення, розбещення надміром усіляких матеріальних благ деякі люди повністю розчаровуються та спустошуються, а іноді й деградують, бо не знають, до чого їм ще прагнути.
Багато з того, що ми, як нам здається, всім серцем хочемо, іноді абсолютно нам не потрібне. І коли досягаємо мети - начебто щастя від досягнутого – задоволення дуже швидко згасає. Тому в усьому має бути певна рівновага.
Є й протилежна думка щодо матеріальної складової щастя і тих можливостей, яку вона дає. Наприклад, як стверджував індійський філософ Ошо Раджніш, людині, котра не має необхідних засобів для існування, не може матеріально забезпечити й прогодувати себе та сім’ю, насправді складно радіти життю і почуватися щасливою. Їй тоді байдуже і до Бога, і до якихось духовних учень, й до власного всебічного розвитку.
Тож поняття щастя кожен розуміє по-своєму. Як каже приказка, одному для цього потрібні діаманти, а комусь достатньо й куска хліба. І усі люди женуться за щастям (у своєму розумінні), шукають його всюди, проте ніхто не може точно сказати, як воно виглядає. Може, саме тому більшість так ніколи і не стає щасливими або просто не усвідомлює цього?
Згідно із соціологічним дослідженням, незважаючи на прогрес у деяких розвинутих країнах теж є високий показник нещасливих. А Україна, яка ніби й не дуже бідна держава, залишається однією з найнещасніших європейських країн (у 2020 році в рейтингу найщасливіших із опитаних у 43 країнах вона посіла 5 місце ззаду).
Під час дослідження було опитано 38 709 осіб у всьому світі. Тож, як наголошують його автори, ні регіон, ні ступінь економічного розвитку й добробуту громадян не впливають безпосередньо на рівень відчуття щастя. Напевно, воно таки полягає зовсім в іншому…
Для прикладу, що не в грошах щастя, можна взяти кілька фактів із життя людей з країн не те що третього світу, а й там, де більшість живе за межею бідності.
Ось у деяких регіонах Індії, як розповідають наші українські туристи – шукачі екзотики або ж місць паломництва, навіть у найбідніших кварталах нечасто зустрічали сумних, депресивних людей. В умовах, які нагадують бомжатні, місцеві мешканці почуваються щасливими. А все тому, що згідно з їхніми індуїстськими віруваннями за законом реінкарнації після нинішніх страждань в наступному втіленні їх чекає щасливе життя і здійснення усіх мрій. Індійці тому і смерть свою чи своїх близьких сприймають з радістю, а похорони та поминки більше нагадують святкування. Високий індекс щастя індійців у тому, що вони навчені шукати його всередині себе.
А Південну Америку просто захлиснуло щастя. Тамтешні жителі уміють радіти життю, хоча більшість громадян країн цього материка живуть на межі бідності. «Не можеш вирішити проблему — відпусти її, з часом вона вирішиться сама собою» — таке кредо латиноамериканців. Непохитний оптимізм дозволяє їм почуватися щасливими завжди і скрізь, незважаючи ні на що. Єдині, хто на материку не поділяють загальних веселощів, — це уругвайці та болівійці.
Більшість населення сучасного світу, хоча й живе у достатку, впевнена у тому, що життя повне проблем і часто буває важким та нестерпним. На відміну від південноамериканського племені піраха, яке вважають найбільш безтурботним народом на Землі і котре взагалі не здатне відповісти на питання "Що таке щастя?". Для індіанців цей стан є просто якоюсь даністю, природною річчю. Ці кілька сотень людей живуть у долині річки Мейкі, їдять максимум двічі в день просту їжу, сплять уривчасто по пів години кілька разів на добу і називають нас - освічених і розвинених людей - божевільними істотами. Найбільші уми "цивілізованого людства" впродовж багатьох сотень років намагаються пояснити цей дивний психологічний стан і дати йому визначення.
І, мабуть, таке диво у сфері психологічного аналізу стосується багатьох племен із далеких загублених у світах островів, з Південної Америки чи Африки, котрих не торкнулися «досягнення» цивілізації і які зуміли зберегти у собі природне, дароване від народження Богом почуття щастя й уміння радіти життю.
* * * * * * * *
Що ж таке щастя і як його досягти? Мабуть, розуміння цього формується передусім загальноприйнятими цінностями і поняттями, які закладаються у свідомості з дитинства батьками та суспільством. Проте й вони впродовж життя можуть змінюватися.
Відомі філософи й мудреці вважали, що єдиний можливий шлях стати щасливим і успішним - це жити у злагоді з собою, внутрішньому умиротворенні і розумінні цінності кожної прожитої хвилини без марних мрій і сподівань, без зосередження на страхах перед негараздами і проблемами, коли просто насолоджуємося красою навколишнього світу, що відбивається в нашій душі.
Щастя може бути лише в сьогоденні, однак думки людини постійно спрямовані в минуле або у майбутнє. Мало хто думає про сьогодення, але насолода кожною хвилиною життя ("тут і зараз", як казав Ошо Раджніш), і є істинним щастям. Людина, яка постійно думає про майбутнє, лише збирається жити щасливо, при цьому втрачаючи радість від життя, яку має уже сьогодні. А думки про минуле, особливо якщо воно було не надто успішним та щасливим, узагалі можуть затьмарити свідомість людини і зруйнувати не лише теперішнє, а й її майбутнє.
* * * * * * * *
Спостерігаючи за щасливими людьми, вивчаючи риси, притаманні таким людям, сучасні психологи виділили головні кроки на шляху до щастя і дали визначення цьому почуттю:
• Щастя - це теплі стосунки з рідними та близькими людьми, з друзями, на яких можна покластися. Добра і дружна сім'я, вірні друзі завжди будуть чудовим захистом від негативних емоцій, депресії, розгубленості, зневіри й безпорадності перед недосконалістю реальності, а головне – порятунком від самотності та відчуття власної непотрібності, які є головною причиною високої статистики самогубств саме у найрозвинутіших економічно країнах з високим рівнем добробуту.
• Це також уміння бути вдячним усьому і всім за все - друзям та ворогам, гарним і важким обставинам, різним ситуаціям, тобто сприймати їх, як життєві уроки. Вдячність допоможе краще сконцентруватися на позитивних емоціях та нівелює вплив негативних. А вміння приймати себе таким, як є, і дякувати ще й самому собі допоможе прийняти свої недоліки, побачити свої кращі якості й успіхи. Це покращить і емоційний, і фізичний стан.
• Щастя - це вміння бути оптимістом. Думки мають властивість матеріалізуватися, тож потрібно завжди дивитися у майбутнє з оптимізмом і вірою, що все буде добре. Адже щасливі ті люди, які не зациклюються на тимчасових невдачах та поразках, не опускають рук, коли щось не виходить. І водночас уміють святкувати навіть невеличкі перемоги та успіхи. За принципом "подібне притягує подібне", чим більше людина радіє й випромінює щастя усім своїм єством у довколишній світ, тим більше притягне його у своє життя.
• Це ще й уміння та бажання бути активним, чимось захоплюватись, насолоджуватись простими речами. Коли людина займається улюбленою роботою, творчістю чи хобі, бере участь у різних заходах і подіях – наприклад, в благодійних акціях, походах у гори, спортивних змаганнях, відвідуванні музеїв, театрів чи просто гуляє на природі, вона отримує задоволення, а на фізичному плані - гормон щастя серотонін.
• Мудрість і знання законів Всесвіту, про причинно-наслідковий механізм основ нашого існування – важлива умова для того, аби почуватися щасливим за будь-яких обставин. Якщо правильно розуміти причини можливих помилок, невдач і страждань та знаходити шляхи їх подолання, то будь-які негаразди і випробування можна навчитися сприймати як уроки, що підносить нам життя. Бо навіть негативні речі, які трапляються з нами, відбуваються для того, аби навчити чогось, дати новий досвід чи направити на правильний шлях.
• Щастя це також здоров'я. Його стан більшою мірою залежить саме від нас. Якщо мислити позитивно, правильно харчуватися, вести активний і здоровий спосіб життя, подорожувати й частіше бувати на природі, то саме ті можливості, які дає міцне здоров'я, стануть важливим фундаментом для досягнення щастя.
• Важливою основою та умовою для досягнення щастя є саморозвиток і духовність. Віра в Бога чи то у вищі божественні сили і закони дає упевненість у тому, що ми не самотні й ніколи не буваємо зовсім покинуті у цім світі. Усвідомлення цього також здатне зробити нас щасливішими.
• І, мабуть, найбільше щастя та задоволення приносять людині добрі справи, коли вона чимось ділиться, комусь допомагає, дарує любов і тепло. Бути добрим та милосердним - це одна із важливих умов для щастя. І наше благополуччя, довголіття та здоров'я теж напряму залежать від кількості вчинених нами добрих справ. Цей факт підтверджують і дослідження, бо доброта покращує настрій, самопочуття людини, підвищує її впевненість у собі, відчуття потрібності комусь.
* * * * * * * *
Життя — це безцінний дар, подарований нам Богом, Всесвітом. І насправді щастя знаходиться не де-небуть, а всередині нас і залежить передусім від нас та нашого правильного сприйняття, вміння насолоджуватися простими речами, красою навколишнього світу. Ми самі ковалі свого щастя. Ці прості істини, мабуть, найкраще усвідомлюють люди, які пережили чимало випробувань і втрат у житті або ж однією ногою стояли на порозі смерті.
Від народження усі ми чомусь навчаємося, щось пізнаємо. Проте одна із наук – вміти бути щасливими – напевно, найскладніша, бо іноді потрібно прожити усе життя, щоби зуміти осягнути її…