Людина народжується безпорадним немовлям, росте, дорослішає та все життя чогось навчається. Від сім’ї, оточення, життєвих випробувань залежить досвід, якого вона набуває. А потім робить висновки — чи правильно жила, які уроки засвоїла. Хтось це усвідомлює замолоду, а хтось — лише під старість (звісно, якщо до неї дожив). І хоч зазвичай ми набиваємо власні життєві «ґулі», проте, як кажуть у народі, мудрий вчитиметься і на чужих помилках. Своїм життєвим досвідом, тобто «ґулями», ділиться у серії своїх книжок й американська письменниця, журналіст, колумніст, лауреат кількох престижних національних премій Регіна Бретт. До свого 50-річчя вона склала список із 50-ти основних життєвих правил, якими варто керуватися, і виклала їх у своїй першій книжці «Бог ніколи не моргає...», яка одразу стала бестселером. Ці поради можуть стати в пригоді кожному, хто перебуває у скрутній ситуації, хто втратив чи ще не знайшов сенсу життя.

Нині письменниці за 60. Вона успішна, пише для газет Клівленда, видала ще кілька книжок на тему "як знайти сенс життя?": «Будь дивом. 50 уроків для того, щоб зробити можливим неможливе», "Хочу бути щасливим...", "Бог дає таланти усім...", "У Бога завжди є робота для тебе...". Регіна Бретт насолоджується кожною миттю, бо навчилася цінувати життя, його уроки і тих людей, які траплялися на її шляху.

Цю жінку доля перевіряла на стійкість із самого дитинства. Вона була одинадцятою дитиною в сім’ї і почувалася забутою й нікому не потрібною. В 16 років вже запивала свої проблеми алкоголем, у 21 — народила і виховувала доньку сама, а в 41 їй діагностували рак грудей.

«Я завжди відчувала, що в момент мого народження Бог, напевно, моргнув. Він пропустив цю подію та так і не дізнався, що я народилася, — довгий час вважала Регіна. — У мене 40 років пішло на те, аби навчитися бути щасливою. Переживши рак, я більше не сприймаю життя як належне. Нині кожен мій день розпочинається з віри — прокинувшись, щоразу дякую Богові за все. Потім медитую, налаштовуюсь на позитив. Цей тихий час наодинці з собою допомагає прожити день продуктивніше. Хвороба навчила мене жити тут і зараз, бо лише цей момент має значення».

Якщо б людина знала наперед, скільки їй доведеться пройти випробувань, то, ймовірно, подумала б, що краще би їй і не народжуватися. Але, на щастя, вона не знає своєї долі та й здебільшого своїми вчинками, думками сама її формує. Тому народження у цей світ нагадує пірнання у безмежний океан, сповнений і цікавих пригод, і небезпек. Подорож буде захопливою і дивовижною, вважає авторка книжки "Бог ніколи не моргає...", якщо, наскільки це можливо, навчимося ставитись до життя, як до ріки, довіримося течії і плистимемо, ні до чого не прив’язуючись, та насолоджуватимемося мандрівкою, якою б непередбачуваною та складною вона не була. Бо, як казав цар Соломон, усе минає — і добре, і погане... Головне — долаючи перешкоди, невдачі, не опускати рук, робити далі кроки вперед і покладатися в усьому на волю Бога.

Тому хоч у письменниці й були моменти, коли вона нарікала на долю, на Творця, підтримкою для неї завжди була і залишається віра. Читання псалмів, спілкування з духовними отцями давали їй наснагу долати труднощі, стали її життєвим дороговказом, допомогли усвідомити, що Господь любить усіх Своїх дітей, незважаючи на їхні недоліки чи досягнення, і лише чекає, щоб вони навернулися до Нього. Це підтверджує і вислів святого Франциска про те, що немає такої темряви, в яку б не проникло світло.

Життя навчило Регіну Бретт прийняти себе такою, якою вона є, не порівнювати себе з іншими, не заздрити та використовувати всі можливості для реалізації власних мрій і талантів; цінувати рідних та друзів, бо саме вони є справжньою опорою; не тримати образи, поступатися, прощати і робити добро всюди, де випадає нагода; дякувати за всі випробування, які стали найціннішими уроками й дарами долі; вірити в чудеса і пам’ятати, що саме ми є творцями свого щастя.

Частенько нам хочеться позичити чужу долю, бо вважаємо, що комусь пощастило більше, — хтось мудріший, багатший, успішніший, щасливіший, ніж ми. Але інколи за цими, на перший погляд, дарами ми не помічаємо чи не знаємо про проблеми тих щасливців. І не бачимо своїх дарів, заздримо іншим людям, доки не дізнаємося, що довелося їм пережити. Пророк Ісайя казав, що кожен із нас має особливу долю і виняткову мету, бо Бог зробив так, щоб вона ні в кого не повторювалась, що ми всі різні, особливі й маємо дати Богові те, чого не можуть дати інші, — дар, яким є кожен із нас.

Життя занадто коротке, щоб марнувати його на злість, образи і заздрість. Тому письменниця словами одного священника радить: «...Моліться за тих, хто вам зробив зло, бажайте їм лише добра і всього найкращого... — і ви будете звільнені від свого болю».

Життя не вистава, не змагання за популярність, не боротьба за владу й гроші, не гонитва за славою і різним мотлохом, похвалою, нагородами чи науковими ступенями. Запитайте себе зараз, чи хоч щось із цього переліку матиме для вас значення наприкінці життя? Напевно що ні. Єдине, що важливе, — це визначити його мету. І автор книжки Р. Бретт знайшла її у словах молитви Франциска Асизького: «Господи, вчини мене знаряддям Твого миру. Де ненависть — щоб я ніс любов, де кривда — ніс прощення, де сумнів — ніс віру, де розпач — ніс надію, де темрява — ніс світло, де смуток — ніс радість. Учителю, вчини так, щоб я не стільки шукав бути втішеним, скільки втішав інших, не стільки був зрозумілим, скільки розумів, не стільки був любимим, скільки любив. Бо даючи — отримуємо, прощаючи — отримуємо прощення, а помираючи — воскресаємо до життя вічного». Ця молитва стала для письменниці життєвим компасом, що вказує шлях.

Регіна завжди замислювалася над питанням: у чому ж полягає таємниця щастя, достатку, гарних стосунків? Відповідь була проста: у світі є одна сила, один закон — це закон притягання. І ми притягуємо те, про що кожен день думаємо. Ейнштейн вважав, що є лише два способи прожити життя: жити так, ніби чудес не буває, або ж так, ніби все у світі є чудом. Треба лише розпізнати, знайти оте чудо серед усього безладу. Бо в одному короткому дні може поміститися стільки життя, якщо проживати його зараз на всі сто, а не просто зі страхом і обережністю спостерігати за ним із глядацької трибуни. Бо хоч воно інколи несправедливе, «не перев’язане стрічкою з бантиком», та все одно прекрасне і є Божим даром.

З тих пір, як Р. Бретт подолала хворобу, найважливішими днями року вона почала вважати не Різдво чи Великдень, не річницю весілля чи день народження, а ті, коли вона комусь подарувала усмішку, радість, надію, віру, поміч. Коли наповнила своє життя любов’ю — до себе, до інших, до Бога... Вона усвідомила, що не важливо, хто ми, ким працюємо, чого досягли у житті, головне — скільки ми у все це вклали енергії та любові. Врешті-решт наприкінці життя Бог поставить нам лише одне запитання: чи ми любили? Бо лише це має значення...

Хоч когось у цім світі зігріє...

А ось нещодавно 90-річна Регіна Бретт із Клівленда (Штат Огайо, США) до свого ювілейного дня народження опублікувала допис у місцевій газеті, в якому зізналася, що колись ще на своє 45-річчя склала 45 уроків, які на той час дало їй життя, і їхня тодішня публікація у пресі стала найбільш затребуваним чтивом з усього, що вона коли-небудь писала. «І ось я знову публікую таку колонку як із тими давніми висновками з відповідними уточненнями, так і з новими», – заявила вона. Регіна рекомендує перечитувати ці настанови мінімум раз на тиждень…

1. Життя несправедливе, але все ж хороше.

2. Якщо сумніваєшся, зроби ще крок уперед.

3. Життя занадто коротке, щоб витрачати його на ненависть.

4. Робота не подбає про тебе, коли ти хворієш. Це зроблять твої друзі і батьки. Бережи ці стосунки.

5. Кожного місяця оплачуй борги за кредитками.

6. Не обов’язково вигравати в кожній суперечці. Погодитись або й не погодитися з опонентом – це однаковий виграш.

7. Плач разом з кимось. Це лікує краще, ніж плач на самоті.

8. Допустимо злитися на Бога – Він усе зрозуміє.

9. Накопичуй на пенсію з першої ж зарплати.

10. Коли справа доходить до шоколаду, чинити опір безглуздо.

11. Примирися зі своїм минулим, щоб воно не псувало твоє теперішнє.

12. Можна дозволяти собі заплакати у присутності своїх дітей.

13. Не порівнюй своє життя з чиїмось. Ти й гадки не маєш, що людям довкола тебе доводиться переживати насправді.

14. Якщо якісь стосунки мають бути таємними (відбуватися крадькома), то не варто в цьому брати участь.

15. Усе може змінитися за одну мить. Але не хвилюйся: Бог ніколи не прогавить.

16. Частіше глибоко вдихай – це заспокоює думки.

17. Позбудься всього, що не можна назвати корисним, гарним чи кумедним.

18. Те, що не вбиває, робить тебе сильнішим.

19. Ніколи не пізно мати щасливе дитинство. Однак друге дитинство залежить суто від тебе.

20. Коли настає час іти за тим, що ти справді любиш у житті, не кажи: «Ні!».

21. Пали свічки, користуйся хорошими простирадлами, носи гарну нижню білизну. Нічого не зберігай для особливих випадків. Бо щоразу особливим є твоє сьогодні.

22. Готуйся до всього не за мінімумом, а з надлишком, а потім хай буде що буде.

23. Будь ексцентричним тепер, як мовлять, тут і зараз. Не чекай старості, щоб надіти яскраво-червоний одяг.

24. Найважливіший орган у сексі – це мізки.

25. Ніхто, крім тебе самого, не відповідає за твоє щастя.

26. У разі будь-якої так званої катастрофи в особистому житті насамперед став собі запитання: «Чи буде це важливо через п’ять років?».

27. Завжди обирай життя.

28. Прощай все і всім.

29. Тебе не має хвилювати те, що інші думають про тебе.

30. Час лікує майже все – лише дай собі час на те.

31. Не важливо, погана ситуація чи хороша, – вона зміниться.

32. Не сприймай усе, що дарує життя, аж надто серйозно. Бо ніхто цього не робить.

33. Вір у чудеса.

34. Бог любить тебе, тому що Він – Бог, а не через те, що ти щось зробив або робиш для Нього чи людей.

35. Не потрібно вивчати життя. Ти з’являєшся в ньому і чиниш стільки всього, скільки встигнеш.

36. Зістарітися вигідніше, ніж померти молодим.

37. У твоїх дітей є тільки одне майбутнє.

38. Усе, що в підсумку має сенс, – це тільки те, що ти відчував, коли любив.

39. Виходь прогулюватися щодня – дива трапляються завше й повсюдно.

40. Якби ми склали в купу всі наші проблеми і порівняли їх із чужими, ми жваво забрали би свої.

41. Заздрити – це марнувати час. Ти вже маєш усе, що тобі потрібно.

42. Найкраще завжди чекає нас попереду.

43. Не важливо, як ти почуваєшся, встань, одягнись і вийди на люди.

44. Частіше погоджуйся, поступайся.

45. Хоча життя й не обгорнуте подарунковим бантиком, це все одно Дар.