Василь Гладій: Вихід із кризи єдиний – проведення дочасних парламентських виборів

Перший заступник голови Івано-Франківської обласної ради, кандидат політичних наук Василь ГЛАДІЙ (ВО «Батьківщина») в інтерв’ю для газети «Галичина» наголосив, що відставка Разумкова є підсумком роботи «слуг народу» в українському парламенті, а «Батьківщина» залишається опозиційною партією до чинного владного режиму, пояснив, як можна нині розв’язати проблему здорожчання газу, дав оцінку проєкту Державного бюджету на 2022 рік та навів реальні приклади консолідації зусиль і співпраці органів місцевого самоврядування Прикарпаття.

– Пане Василю, з огляду на те, що досі не вщухли обговорення відкликання Дмитра Разумкова з посади голови ВРУ і за суттю призначення на цю посаду Стефанчука, поставлю декілька запитань з цього приводу. Найперше, чому фракція «Батьківщина» підтримала відставку Разумкова?

– Відставка Разумкова є підсумком роботи «слуг народу» в українському парламенті, а також оцінкою діяльності монобільшості за останні два роки. За цей час ухвалено рішення про розпродаж землі, розпродаж стратегічно важливих державних об’єктів. За два роки українці ще більше збідніли, зросли ціни, збільшилися тарифи, прийняли рішення про легалізацію грального бізнесу тощо. Цей перелік «досягнень» можна продовжувати. Все це зроблено, на мою думку, не для покращення життя людей, і зробили це ті, хто обіцяв служити народу. Дмитро Разумков не просто брав участь у цьому процесі, а як спікер очолював його у Верховній Раді. Він – один зі «слуг», а для нас вони всі однакові.

– Чи означає це, що Ваші партійні соратники з парламенту планують увійти в пропрезидентську більшість?

– «Батьківщина» публічно заявила, що не братиме участі у жодних нових коаліціях. Ми не ведемо переговорів з монобільшістю, а залишаємося опозиційною партією до чинного владного режиму. На мою думку, співпраця влади й опозиції можлива. Але вона повинна бути конструктивною заради захисту інтересів людей. А не так, як тепер, коли проєкти законів опозиції навіть не вносять для обговорення в сесійну залу.

– Наскільки нині реальними є дострокові парламентські вибори, до яких закликають у «Батьківщині»?

– У 2019 році «Батьківщина» запропонувала Президенту та його команді стратегію розвитку держави, яку розробили провідні науковці й експерти України. Назва цієї стратегії «Новий курс України». Не дослухалися… Нині ми маємо енергетичну і соціальну кризи – як результат дій влади. Люди заледве виживають, вони опинилися за межею бідності… Влада виявилася неспроможною впливати на стан справ. Вихід з кризи єдиний – проведення дочасних парламентських виборів, під час яких люди матимуть можливість дати оцінку владі. Але режим боїться, оскільки передбачає результат. Тому єдине, що не дає можливості відбутися виборам, – це відсутність політичної волі влади.

– Нині точаться дискусії щодо тарифної політики в країні. Чи розв’язує проблему здорожчання газу меморандум, запропонований урядом місцевим громадам?

– Усім, хто цікавиться проблематикою місцевих бюджетів, а це передовсім чільникам органів місцевого самоврядування, депутатам місцевих рад, керівникам бюджетних установ, посадовим особам виконавчих комітетів, експертам, зрозуміло, що меморандум, який запропонував уряд громадам, не розв’язує проблеми здорожчання газу. У меморандумі зафіксовано, що газ для шкіл, дитячих садочків, лікарень, інших установ коштуватиме 13 грн/м3 без урахування транспортування і податків. Але місцеві ради нині не можуть платити за газ стільки, скільки вимагає уряд. Органи місцевого самоврядування будуть змушені змінювати видаткову частину бюджетів, переспрямувавши кошти інших статей на оплату за енергоносії. Громади повинні відмовитися від фінансування запланованих видатків, у них просто не вистачить на це коштів. Але це ще не найгірше. В окремих громадах просто немає коштів у бюджеті, їх бракує навіть на заробітну плату працівникам бюджетних установ. А це вже сотні населених пунктів, в яких установи можуть опинитися перед небезпекою залишитися в морози без опалення…

До речі, нині на Прикарпатті є такі факти, коли надходять платіжки до бюджетних установ за газ не по 13 грн/м3, а по 30 і більше грн. Голови громад говорять про те, що меморандум наразі не діє, облгази відмовляються його виконувати…

– Тож який вихід?

– Є два виходи з цієї ситуації. Перший: терміново внести зміни до Державного бюджету, передбачивши додаткову субвенцію для громад, щоб компенсувати різницю в ціні на газ – та, яка передбачена у місцевих бюджетах, і якої вимагає уряд. Другий: проголосувати у Верховній Раді за законопроєкт №4680 «Батьківщини», який передбачає, що газ вітчизняного видобутку скеровуватимуть на потреби населення та бюджетних установ із 30-відсотковою рентабельністю, так, як це було до 2014 року.

– А чи вистачило б насправді газу українського видобутку на потреби людей та бюджетних установ? Й чи істотно дешевшою для населення була б його ціна?

– Нині є можливість не те що не підвищувати ціну на газ для населення і державних установ, а навіть її знизити. Собівартість його становить 1 грн/м3. Нагадаю, що це газ українського видобутку, про що відповідну заяву зробив екскерівник «Нафтогазу». Це означає, що людям продають газ увосьмеро дорожче, а бюджетним установам – у 13 разів від собівартості. «Батьківщина» ініціювала створення у Верховній Раді тимчасової слідчої комісії щодо розслідування корупції у НАК «Нафтогаз». Таку ініціативу підтримали всі парламентські фракції, крім «Слуги народу».

Державний аудит, який проводили у «Нафтогазі», виявив використання не за призначенням 225 млрд грн. Це величезна сума, яка навіть більша від Пенсійного фонду нашої країни. Тому передовсім потрібно припинити цю мегакорупцію, а також збільшити видобуток власного газу, розробляти нові родовища, а не віддавати їх у приватну власність. Сьогодні в Україні добувають понад 16 млрд кубометрів газу державні компанії, а споживаємо ми приблизно 15. Це означає, що українського газу вистачає.

– Як оцінюєте проєкт Державного бюджету на 2022 рік? Наскільки в ньому враховано інтереси місцевого самоврядування?

– Соціально-економічна політика, яку проводить влада, не дає позитивних очікувань щодо фінансування соціальних напрямів у Державному бюджеті-2022. Наприклад, закладають прожитковий мінімум на перше півріччя наступного року 2 393 грн, а з липня – 2 508 грн. Але реальний прожитковий мінімум становить майже 5 тис. грн. Це означає, що мінімальна пенсія мала би бути на рівні фактичного прожиткового мінімуму, а буде вдвоє меншою. Інше питання – єдина тарифна сітка, яка залишається розірваною. Через це в Держбюджеті на наступний рік бракуватиме на зарплати медикам й освітянам близько 120 млрд грн. Ще одне питання стосується субсидій. Цього року вже у вересні кошти на субсидії були використані. На 2022-й закладають на субсидії кошти на рівні попереднього року. Зрозуміло, що цього не вистачить.

Щодо місцевого самоврядування, то великою проблемою є дефіцит освітніх субвенцій для територіальних громад. Нестача виникає через недосконалість формули розподілу освітньої субвенції, низьку фінансову спроможність, а також наявність великої мережі закладів освіти в селах. Є велика необхідність у Державному бюджеті на 2022 рік передбачити додаткові кошти для місцевих бюджетів на реформування системи шкільного харчування, забезпечення економічно обґрунтованих тарифів на оплату медичних послуг, на стале проходження опалювального сезону та багато інших проблемних питань, про які тепер говорять чільники місцевого самоврядування.

– В обласній раді акцентують на співпраці органів місцевого самоврядування. А що вже вдалося досягти в цій царині?

– В Івано-Франківській обласній раді вже сталою є традиція співпраці з районними, міськими, селищними та сільськими радами. Відповідно до законодавства органи місцевого самоврядування не підпорядковані один одному, а виконують власні й делеговані державою повноваження. Нагадаю про окремі напрями такої співпраці. Утворено консультативну раду з питань місцевого самоврядування, до складу якої входять голови всіх місцевих рад області, котра є своєрідним майданчиком для координації дій, узгодження позицій місцевими радами Прикарпаття задля розвитку місцевого самоврядування.

Обласний конкурс проєктів та програм є ще однією доброю формою співпраці, його проводимо уже 12-й раз. Територіальні громади мають можливість написати проєкт, подати його на конкурс і в разі перемоги отримати співфінансування на його реалізацію з обласного бюджету. Наступний напрям співпраці – це соціально-економічний та культурний розвиток громад. За пропозиціями депутатів обласної ради з бюджету розвитку обласного бюджету та з інших джерел виділяємо кошти на проведення ремонтів, поліпшення матеріально-технічного забезпечення шкіл, садочків, клубів, амбулаторій, спортивних шкіл тощо. Цього року на такі цілі з обласного бюджету профінансовано видатків на понад 200 млн грн. Це і є реальні приклади консолідації зусиль та співпраці органів місцевого самоврядування області.

– Суспільний резонанс викликав урядовий законопроєкт №6062, опублікований на сайті Верховної Ради, який дозволяє Міністерству фінансів і місцевим державним адміністраціям зупиняти виконання бюджетів територіальних громад, а також ліквідує бюджети розвитку. Прокоментуйте цю ініціативу.

– Це втручання в роботу органів місцевого самоврядування, це фактично знищення місцевого самоврядування. Адже бюджети розвитку є інвестиційними складовими місцевих бюджетів. На мою думку, потрібно розширювати можливість наповнення бюджетів розвитку, а не ліквідовувати їх. Можемо отримати ситуацію, коли з місцевих бюджетів фінансуватимуть тільки захищені статті. Це заробітна плата, енергоносії, харчування тощо. А вже про розвиток громад загалом не буде й мови. Це неможливо, оскільки громади мають розвиватися. На жаль, нині велика кількість громад у нашій області не має коштів на розвиток. Але все ж вони мають таку можливість, яку відповідно до законопроєкту може бути втрачено.

Що ж до впливу місцевих державних адміністрацій, то це цілковитий нонсенс, оскільки, наприклад, ОДА виконує делеговані повноваження обласної ради. Обласні держадміністрації мають право контролювати, як виконують територіальні громади делеговані їм державою повноваження. Але вони не мають права втручатися в роботу органів місцевого самоврядування, їх не наділено такими функціями, аби зупиняти рішення чи щось забороняти. Якщо бачите, що є якісь порушення Конституції чи законів України органами місцевого самоврядування, то маєте можливість подати до суду і довести, що рішення суперечать законодавству. Такі ініціативи, на мою думку, є порушенням Конституції України. Тому сподіваюся, що здоровий глузд переможе і проєкт закону в чинній редакції не буде схвалено.

Редактор відділу газети “Галичина”