Історико-краєзнавчий музей «Опілля» урочисто відкрили в Рогатині в понеділок. Утім, це вже друге відкриття в місті музейної установи з такою назвою. Перше відбулося 77 років тому – 16 листопада 1941-го…
Тоді тривала Друга світова, й місто Роксолани, як і вся територія України, перебувало під черговою окупацією. Але й серед того воєнного лихоліття рогатинська інтелігенція зосталася вірною своїм національним принципам і змогла створити музей, який, образно кажучи, став на сторожі традицій та історичної спадщини опільського етнічного регіону. Установу очолив відомий громадський активіст Юліан Каменецький.
Подія набула широкого розголосу, про музей публікували статті у багатьох періодичних виданнях Східної Галичини. Однак з об’єктивних обставин установа проіснувала недовго…
Рішення відновити «Опілля» Рогатинська міська рада ухвалила ще 2016-го. Відтоді під патронатом її голови Сергія Насалика історики і краєзнавці, майбутні співробітники музею на чолі з його теперішнім директором Ольгою Благою об’їздили весь етнорегіон та провели велику роботу зі збору архівних документів, давніх мап, одягу, предметів побуту, інших речей, якими рогатинські опільці користувалися в минулому, з обліку старожитностей, наповнення ними фондів «Опілля», з облаштування його експозицій у паралельно відреставрованій архітектурній пам’ятці Рогатина XVII ст., де тепер розмістилась установа.
– Це знакова подія для міста, – зазначив міський голова Рогатина Сергій НАСАЛИК. – Чи могли ми собі уявити ще кілька років тому, коли райцентр був таким собі сірим містечком із великою кількістю проблем та лише з 2,5 млн. у міській скарбниці, що зможемо невдовзі дозволити собі відкрити в місті таку культурну установу?..
Проте завдяки децентралізації ми одержали вдесятеро потужніший фінансовий ресурс. Ми зробили відкритим міський бюджет, відновили комунальне господарство, провели вуличне освітлення, здійснили чимало інших речей, що в підсумку зробило місто привабливішим. І це економічне підґрунтя дало змогу нам утілювати в життя через створення громадського бюджету вже ініціативи самих жителів міста. Ми оголосили конкурс проектів з облаштування міста, запропонованих небайдужими людьми, і взялися здійснювати найкращі з них. Так створили інтернет-телебачення, готуємо відкриття в місті пам’ятника Кобзареві, перетворюємо вулицю Франка на пішохідну зону…
Нинішнє відродження музею «Опілля» теж починалось як одна з громадських ініціатив, яку ми успішно реалізували. І ця подія для міста, повторюю, знакова насамперед тим, що в такий спосіб відновлюємо ту Україну, за яку боролися й гинули наші патріоти, ту, яку вони бачили, – зі спроможним місцевим самоврядуванням, здатним власними коштами забезпечити розвиток господарки та культури на «підвідомчій» території, зокрема створити музей…
Друге народження «Опілля», як і перше, теж припало на період граничних труднощів у житті Української держави – в умовах війни на її східних територіях. За таких обставин, зрозуміло, не кожне місто може дозволити собі таку розкіш. Але Рогатин зміг. Отож привітали громаду міста Роксолани з цією подією і депутат обласної ради, директор Рогатинського аграрного коледжу Ігор Тринів, і начальник управління культури, національностей та релігій ОДА Володимир Федорак, голова Рогатинської РДА Петро Білінський, член Національної спілки письменників України, лауреат премії імені Братів Лепких Роман Коритко.
Освятив приміщення музею декан Рогатинської церкви УГКЦ о. Дмитро Бігун. Опісля ж директор музею «Опілля» Ольга Блага провела першу екскурсію всіма виставковими залами установи. В першій з них представлено найдавнішу історію краю – від палеоліту до розвинутого середньовіччя. В наступній знаходимо опис Рогатина, який акцентує на легендах про його створення. Матеріали ще однієї експозиційної зали представляють традиційний опільський одяг, взірці вишивки та предмети побуту, характерні для Опілля Рогатинщини. Великий розділ розкриває й історію Рогатинщини першої половини ХХ ст…
Ясна річ, що окрему експозицію музею присвячено легендарній уродженці міста – Роксолані. Тут навіть експонують зразки реконструктивного відтворення жіночого турецького традиційного одягу, доставлене в дарунок музеєві з Туреччини, та зібрано всі можливі портретні зображення Гюррем, як іменували Роксолану в Стамбулі. Результатом українсько-турецької співпраці, за словами О. Благої, стала й можливість експонування копій документів з османських архівів турецькою й українською мовами про перебування 15-го корпусу турецької армії на території Рогатинщини в роки Першої світової, подаровані музеєві посольством Туреччини в Україні. Оригінальним доповненням експозиції стало передане від Офісу військового аташе посольства й реконструктивне відтворення тодішньої уніформи офіцера турецької армії…
