У фортечній галереї «Бастіон» відшуміла дводенна виставка друкованої книжкової продукції «Сторінками української книги», яку приурочили до Дня писемності та мови та 100-річчя Соборності України. В рамках заходу практично у режимі нон-стоп відбувалися літературні презентації прикарпатських письменників, проходив книжковий ярмарок за участі видавництв та книготорговельних підприємств, а також підбили підсумки поетичного конкурсу «З точки зору осені».

Театр книжки

Вже шостий рік поспіль фортечна галерея «Бастіон» на два дні стає літературним центром, де все «крутиться» навколо української книжки та українського письменника.

«Виставку друкованої книжкової продукції «Сторінками української книги» започаткували 2014 року, тоді, коли українське книговидання було в занепаді. Відтоді щороку приурочуємо її до відзначення Дня української писемності та мови і знаменних та пам’ятних дат, цього року – це 100-річчя Акту Соборності України», – зауважила заступниця начальника відділу взаємодії зі ЗМІ та книговидання управління інформаційної діяльності та комунікації з громадськістю Івано-Франківської ОДА Дарія Кухарчук.

Старт книжкового фестивалю-презентації «Сторінками української книги», гаслом якого є «Читай українське. Читай українською», був традиційно театралізованим. До церемонії відкриття також долучилися голови Івано-Франківського ОДА та облради – Денис Шмигаль та Олександр Сич, а також письменники, видавці, читачі та поціновувачі книжок.

– Ця виставка важлива не тільки в контексті Соборності України, 100-річчю якої вона приурочена, а в контексті плекання книжок та читання, – наголошує Олександр Сич. – Належу до категорії старих консерваторів, які пам’ятають ті добрі часи, коли книжка була основним джерелом знання, начитаність – ознакою інтелігентності, а наявність бібліотеки – ознакою добропорядності. Переконаний, що книжку не замінить жодне джерело інформації. І якби сьогодні в сучасних цивілізаційних умовах не розвивалися різноманітні електронні засоби інформації, але вони не дають глибинної інформації і не змушують так думати та мислити, як книжка…

Денис Шмигаль вперше відвідав виставку-презентацію «Сторінками української книги», спілкуючись з прикарпатськими журналістами зазначив, що сприяння книговиданню – це правильний напрям розвитку української мови та літератури, тож ОДА й надалі це робитиме. І додав, що дуже любить справжні книжки, тобто такі, котрі залишаються з читачем на все життя, наповнюють його емоційно, духовно, а також збагачують новими знаннями.

Олександр Сич також зауважив, що Прикарпаття є лідером зі сприяння розвиткові української книжки, адже тут діє регіональна цільова програма підтримки книговидання, на яку щороку з обласного бюджету виділяють близько півтора мільйони гривень. Зокрема, цього року фінансову підтримку отримали 19 книжок прикарпатських авторів та класиків української літератури. Впродовж двох фестивальних днів у галереї «Арт-на-Мур» іванофранківці мали можливість відвідати презентації видань, які видані за рахунок коштів цієї програми.

Пам’ять про Степана Пушика

На два дні «Арт-на-Мур» перевтілилася з мистецької галереї на літературну. Саме тут письменники та видавці один за одним презентували свій доробок читачам. Однією з найбільш зворушливих та ностальгійних – була презентація, присвячена видатному письменнику, фольклористу, лауреатові Шевченківської премії Степанові Пушику. Зокрема в рамках книжкової виставки представили видання «Легенди та перекази», «Я для України жив» за участю упорядників Ганни Пушик та Ольги Слоньовської, котрі вийшли світ вже після його смерті, а також «За престолом нації. Степан Пушик в орамленні доби» Володимира Качкана. Модерував презентацію професор ПНУ ім. В. Стефаника Степан Хороб.

– Степан Пушик був дуже великою людиною, – зазначила професорка ПНУ ім. В. Стефаника Ольга Слоньовська. – Це був поет-пісняр, рівний Андрієві Малишку і Дмитрові Павличку. Його перу належать 150 пісень. Композитори з радістю з ним співпрацювали, бо його пісні були мелодійними. А от видавцям було важко, бо навіть четверта верстка завжди була покреслена ним, так само, як у деяких письменників перша, і все доводилося робити спочатку. Маємо в іпостасі Пушика великого захисника рідної мови, пошановувача рідного краю...

Під час презентації лунало чимало спогадів про Степана Григоровича, таких цінних і теплих, в якусь мить здавалося, що ось він от-от зайде в двері і сам почне представляти ці видання. На жаль…

У світ дедукції занурилися учасники зустрічі з журналістом та письменником Василем Добрянським, який багатьом відомий під псевдонімом Борис Крамер. Автор презентував свої два детективні романи – «Пастка на полоза» та «Зламані сходи». До речі, останній здобув першу премію 19-го міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова» у номінації «романи».

– Журналістика й детектив близько стоять одне до одного, – зауважує Василь Добрянський. – Доволі часто проводив журналістські розслідування, це жанр, який зумовлює вивчати обставини теми, які не доступні всім іншим. До речі, у романі «Зламані сходи» журналіст шукає свого батька, котрий зник 40 років тому, тож це теж журналістське розслідування, яке викликало жвавий інтерес і в читачів, і в конкурсної комісії…

Під час представлення свого літературного доробку Василь Добрянський анонсував вихід нових романів, зокрема двох історичних та одного детектива-трилера.

«Коли у мене виник задум і я почав роботу над романом, працюю щодня, зранку сідаю і пишу, моя норма – не менше 1 500 слів в день, може бути більше. Це певною мірою зобов’язує тримати себе в тонусі, не розтягувати розповіді та сюжет», – поділився письменник таємницями свого творчого процесу.

У прозі – тільки дівчата

«У прозі – тільки дівчата» саме під такою оригінальною назвою, яка перегукується з найменуванням культового фільму Біллі Вайлдера «У джазі тільки дівчата», Світлана Бреславська, Ольга Деркачова, Ірина Пушкарук, Марія Микицей презентували свої найновіші видання та потішили присутніх авторськими читаннями.

– Назва презентації «У прозі – тільки дівчата» пов’язана не з якимись гендерними упередженнями організаторів цього фестивалю, а саме з тим, що це жіночі голоси, які говорять про те, що діється в нашій літературі, – наголошує письменниця Ольга Деркачова. – Не секрет, що сьогодні в літературному процесі є чимало жінок-авторок. Хтось називає це феноменом, хтось пояснює важкою соціально-економічною ситуацією, мовляв, поки чоловіки заробляють гроші, жінки пишуть...

Це була дуже органічна презентація-читання одразу чотирьох авторок, яким вдалося на час презентації стати зіграним літературним квартетом та познайомити присутніх зі світом своєї творчості. Зокрема, Ольга Деркачова зачитала оповідання «Ендшпіль» зі збірки малої прози «За лондонським часом», Ірина Пушкарук представила дебютну книжку «Psycho значить душа», Марія Микицей занурила всіх у «солодкий» світ нового роману «Dolce Vita», Світлана Бреславська анонсувала вихід книжки «Всі фаворитки короля», зачитавши одну з новел, яка туди увійшла.

Прозовий настрій, який створили ці чотири письменниці, змінився на поетичний під час презентації віршованої збірки Іванни Стеф’юк «Рибниця». Голова Івано-Франківської обласної організації Національної спілки письменників України Світлана Бреславська назвала її однією з найкращих молодих українських поетес сучасності. І справді її вірші були неймовірними, такими правдивими, колоритними, щедро приправленими гуцульським діалектом.

Сила українського слова

Звичайно, що книжковий фестиваль «Сторінками української книги» – лише на початку свого встановлення та розвитку, йому складно конкурувати з такими «монстрами», як «Форум видавців» у Львові, чи «Книжковий Арсенал» у Києві. Але тим не менше відвідувачі прикарпатського книжкового фестивалю мають можливість відвідати літературні презентації, поспілкуватися зі своїми улюбленими письменниками та придбати книжкові новинки. На цьогорічному ярмарку були представлені такі видавництва як: «Фоліо» з Харкова, «Апріорі» зі Львові, «Підручники і Посібники», «Джура» з Тернополя, «Писаний камінь» з Косова, «Писанка» з Верховини, «Місто НВ», «Лілея-НВ» з Івано-Франківська, а також книготорговельні підприємства та бібліотеки.

Директор івано-франківської книгарні «Українська книга» Ігор Майгутяк каже, що українська книжка користується попитом, але для того, щоб її купували потрібно займатися її щоденною промоцією та розповідати читачам про вітчизняні видання, котрі вартують уваги. «Популяризація української книжки – відсутня, ми програємо «рускому міру» в одні ворота, – переконаний івано-франківець. – Розквіт українського книговидання є, але він однобічний, розвивається розважальна та дитяча книжки, бо вони запитувані і їх купують. Держава не може існувати без наукової, довідкової, технічної книжки. Кожна професія хоче мати свіжу книжку про ту чи іншу галузь та фах, а їх немає, бо немає державної підтримки. Візьміть жменю насіння бур’янів і декілька насінин помідорів, киньте в ґрунт. Що виросте? Помідори? Ні. Бур’ян виросте, а помідори – ні, бо їх треба відокремити від бур’яну. Так само і наукову книгу не можна кидати на самовиживання».

Завершальним акордом книжкового фестивалю – було нагородження переможців відкритого літературного конкурсу «З точки зору осені». За словами керівника проєкту Віталія Перевізника, його заснували 1996 року, щоб дати можливість молодим письменникам опублікувати свої перші твори, зокрема на шпальтах газети «Світ молоді». Втім, з часом конкурс втратив віковий ценз «до 35-ти років» та й вище згадана газета припинила виходити в світ. Тож сьогодні участь в конкурсі можуть брати участь як і досвідчені, так і молоді автори. Крім того, завдяки всесвітній павутині він вже давно став всеукраїнським, адже щороку у ньому «світяться» творчі особистості з найрізноманітніших куточків України. Втім, за роки проведення заходу одне залишилося не змінним – осіння тематика конкурсних робіт. Цього року за правилами змагання, автори могли надіслати лише один вірш про осінь. Загалом надійшло понад 50 поетичних творів з Івано-Франківська, Хмельницька, Запоріжжя, Львова, Київщини, Житомирщини...

– Найбільша перемога конкурсу – те, що він триває, - наголошує Віталій Перевізник – Це наш маленький внесок у підтримку та розвиток української мови. Важливо, щоб кожен робив духовні та матеріальні кроки, щоб тримати небо над Україною. А ми своєю чергою цим конкурсом тримаємо невеличкий шматочок неба та будуємо Україну…

За 23 роки існування творчого змагання, його переможцями в різні роки ставали Сергій Борис, Василь Карп’юк, Катерина Бабкіна, Наталія Ткачик, Володимир Гарматюк, Русана Остапович, Тетяна П’янкова, Іванна Стеф’юк, Надія Позняк та багато інших. А в 23-му конкурсі «З точки зору осені» з віршом «День калини» перемогла Неоніла Яніцька з Хмельницького. Другу премію присудили Марії Федорів, а третю – Іванні Юрків-Гусак.

Письменниця та журналістка Неоніла Яніцька має за своїми плечима вагомий творчий доробок – вісім книжок: сім поетичних та одну прозову, проілюстровану власними картинами. Зізнається, що в конкурсі «З точки зору осені» бере участь уже вдруге. Торік надіслала аж п’ять своїх віршів, проте жоден з них не став переможним. Втім, цього року її «День калини» виборов першість. «Надіслала один-єдиний вірш в останній день прийому робіт, щоб поставити «галочку», що от взяла участь у конкурсі. На перемогу не сподівалася, – розповідає переможниця. – У мене дуже багато віршів про осінь. Я себе відчуваю, як осінь. Це моя пора року».