Суспільний резонанс викликала новина про те, що Президент України Володимир Зеленський погодив кандидатуру Валерія Залужного на посаду Надзвичайного і Повноважного Посла України в Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії. А Міністерство закордонних справ України спрямувало британській стороні відповідний запит на агреман.
У своєму відеозверненні у четвер, 7 березня, Президент з цього приводу зазначив: «Сьогодні погодив кандидатуру Посла нашої держави у Великій Британії. Генерал Валерій Залужний говорив мені саме про такий напрямок для себе – дипломатичний. Міністерство закордонних справ України направило відповідний запит на агреман. Наше союзництво з Британією має тільки зміцнюватися».
Читайте ексклюзивний коментар з цього приводу для «Галичини» професора політології Національного університету «Києво-Могилянська академія», наукового директора фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва Олексія Гараня:
– Насправді, це порушення протоколу, тому що і МЗС, і Президент чомусь оприлюднили факт запиту на агреман. А згідно з Віденською конвенцією про дипломатичні зносини факт запиту на агреман не мають оприлюднювати. Адже це наш запит до країни про те, чи погоджується вона прийняти людину послом. Тому про призначення посла оголошують, зазвичай, після того, як уже отримано агреман, тобто згода країни про прийняття запропонованої кандидатури послом. Отже, це йде всупереч дипломатичному протоколу. Якщо вони хотіли про це повідомити, то це можна було зробити по-іншому. І це викликає, чесно кажучи, чимало запитань, зокрема, чому так зроблено, і чи хоче Зеленський, щоб Залужного справді там прийняли. Зеленський фактично ставить приймаючу сторону перед фактом. Якщо Великобританія з якихось причин бачить там іншу людину і відмовить, то це буде скандал. Так не роблять з партнерами.
Якщо уявити, що запит на агреман підтверджено, то, чесно кажучи, я не знаю, чи володіє Залужний відповідним дипломатичним досвідом. Адже все ж посада посла в такій ключовій країні передбачає знання і вміння працювати саме як дипломат. Ми розуміємо, що генерал і дипломат – це трошки різні іпостасі. Можливо з нього вийде гарний дипломат, а, може, й ні? Ми цього не знаємо.
Разом із Залужним звільнено багато членів його команди – бойових генералів. У всіх них неоціненний досвід, їх можна перемістити на якісь інші посади. Їх досвід потрібно використати саме тут, в країні, під час війни. Тому це виглядає дивно.
Якщо Зеленський справді хоче призначити Залужного послом, то можливо тут розрахунок на те, що генерал багато комунікував з нашими західними партнерами щодо питань воєнної допомоги, інноваційних рішень. Він може з ними обговорювати військові справи. Але, як на мене, у Залужного, як у генерала, мала б бути інша функція у час війни. А робота посла має чимало різних аспектів, і я навіть не впевнений, чи Залужний з усіма ними знайомий…
