Нобелівську премію з хімії 2026 року присудили французькому хіміку Анрі Б. Кагану та японському науковцю Кенсо Соаї. Королівська академія наук Швеції відзначила їхні фундаментальні дослідження нелінійних ефектів і автокаталізу в асиметричному органічному синтезі.

Роботи вчених допомогли пояснити одну з давніх загадок органічної хімії — чому під час певних реакцій можуть переважати молекули лише одного з двох дзеркальних варіантів.

У чому полягає відкриття

Багато органічних молекул можуть існувати у двох формах, які є дзеркальними відображеннями одна одної. Такі молекули називають хіральними. За своєю геометрією вони нагадують ліву та праву руку людини: вони схожі, але не можуть повністю суміститися.

Для хімії ця властивість має величезне значення. Дві дзеркальні форми однієї молекули можуть поводитися по-різному, особливо в живих організмах. Саме тому здатність отримувати переважно одну форму молекули є важливою для фармацевтичної промисловості, виробництва ароматизаторів, матеріалів та інших хімічних продуктів.

Каган і Соаї зробили важливі кроки до розуміння того, як така перевага може виникати та посилюватися в ході хімічної реакції.

Внесок Анрі Кагана

Анрі Каган досліджував асиметричний органічний синтез — напрям, який дозволяє хімікам цілеспрямовано отримувати одну з двох дзеркальних форм молекули.

Його роботи продемонстрували, що навіть невелика початкова перевага однієї форми може за певних умов значно посилюватися. Це стало важливим кроком у розвитку методів синтезу хіральних сполук.

Відкриття Кагана виявилися особливо важливими для створення нових хімічних реакцій, які дозволяють точніше контролювати структуру отримуваних речовин. Такі підходи мають практичне значення для розробки лікарських препаратів та інших складних органічних сполук.

Експерименти Кенсо Соаї

Кенсо Соаї зробив інший фундаментальний крок. Його дослідження показали, як хімічна реакція може фактично посилювати власний результат.

Це явище називається автокаталізом. У такому процесі продукт реакції бере участь у подальшому перебігу тієї самої реакції, сприяючи утворенню нових молекул такого ж типу.

Особливо відомою стала так звана реакція Соаї. Вона стала одним із найяскравіших прикладів того, як автокаталітичний процес може призвести до дуже сильного переважання однієї дзеркальної форми молекули. Нобелівський комітет назвав цей експеримент одним із найбільш вражаючих прикладів такого явища в хімії.

Чому це важливо для науки і медицини

Дослідження Кагана та Соаї мають значення далеко за межами фундаментальної хімії. Контроль над хіральністю є одним із ключових завдань сучасного органічного синтезу.

Для фармацевтичної галузі особливо важливо отримувати молекули з потрібною просторовою конфігурацією. Дзеркальні форми однієї речовини можуть по-різному взаємодіяти з біологічними структурами, тому точний контроль над їхнім утворенням має безпосереднє практичне значення.

Розроблені на основі цих досліджень хімічні підходи також використовуються під час створення ароматичних речовин, матеріалів та інших органічних сполук.

Загадка, якій понад сто років

Одним із ширших питань, до яких привели дослідження лауреатів, є проблема гомохіральності життя. У природних біологічних системах багато молекул представлені переважно однією з двох можливих дзеркальних форм.

Чому саме так відбувається і як така перевага могла виникнути з початкової хімічної суміші, залишається важливим питанням для науки. Роботи Кагана та Соаї показали механізми, за допомогою яких навіть невелика початкова асиметрія може багаторазово посилюватися.

Саме тому Нобелівський комітет охарактеризував їхні відкриття як розв'язання давньої хімічної загадки про те, як гомохіральність може виникати спонтанно.

Хто такі лауреати

Анрі Б. Каган — французький хімік, пов'язаний із Université Paris-Sud в Орсе. На момент присудження премії йому 95 років.

Кенсо Соаї — японський хімік, пов'язаний із Tokyo University of Science. Його дослідження автокаталітичних реакцій стали важливою частиною сучасного розуміння асиметричного синтезу.

Лауреати розділять між собою грошову частину Нобелівської премії — 12 мільйонів шведських крон, що становить приблизно 1,2 мільйона доларів США за нинішнім курсом. Нагородження відбудеться у Стокгольмі 10 грудня — у річницю смерті засновника премії Альфреда Нобеля.

Таким чином, Нобелівська премія з хімії 2026 року відзначила не лише конкретні хімічні реакції, а й фундаментальне розуміння того, як у хімічних системах може виникати та посилюватися асиметрія. Відкриття Анрі Кагана та Кенсо Соаї допомагають пояснити важливий принцип органічної хімії та водночас створюють інструменти для точнішого конструювання молекул, необхідних медицині й сучасній промисловості.