В актовій залі Католицького ліцею святого Василія Великого відбулося нагородження переможців першого (обласного) туру Всеукраїнського фахового конкурсу «Учитель року-2026». Цього року на Прикарпатті за звання найкращого змагалися 43 педагоги у чотирьох номінаціях: «англійська мова», «громадянська освіта», «математика» та «початкова освіта». Ці змагання, які проводять уже понад 30 років, вкотре доводять, що у нашому краї працюють надзвичайно креативні, ініціативні й талановиті фахівці.

З вітальним словом до учасників першого туру конкурсу звернулася голова Івано-Франківської ОВА/ОДА Світлана Онищук. Вона наголосила, що праця педагога – це не просто професійне виконання обов’язків, а справжня жертовна місія. Також вона акцентувала на тому, що попри можливість виїхати за кордон прикарпатські педагоги залишилися вдома, аби навчати та виховувати «дітей війни» – покоління, у якого ворог вкрав дитинство, але не зміг вкрасти прагнення до знань.

«Нині знання наших дітей, особливо тих, які через війну виїхали за кордон, викликають справжній подив у світі, – наголосила С. Онищук. – Часто зустрічаюся з послами, міжнародними донорами та всіма, хто солідарний з Україною. Вони щиро вражені високим рівнем підготовки українських учнів. А я вражена вами, бо саме ви готуєте це молоде покоління».

Директор Івано-Франківського регіонального центру оцінювання якості освіти, голова постійної комісії Івано-Франківської обласної ради з питань освіти, науки, спорту та молодіжної політики Богдан Томенчук зауважив, що завжди з осторогою ставився до «показушних» конкурсів. Проте «Учитель року», на його переконання, не такий, адже він дає педагогам реальну можливість проявити себе.

«Вчитель має небагато нагод вийти у публічний простір, продемонструвати колегам і суспільству результати своєї праці. Тому такий конкурс надзвичайно важливий, – коментує Богдан Томенчук. – Навколо школи нині згущується чимало хмар, зокрема й з боку громадськості. Педагогам потрібно дати бодай якусь віддушину. З маленьких педагогічних знахідок кожного вчителя може скластися дорожня карта нашого руху вперед. Адже будь-яка реформа без вчителя неможлива. Якщо ми справді хочемо серйозних змін, то насамперед мусимо запалити педагога, а далі він поведе».

За тривалу історію конкурсу завдання, які допомагали журі визначати найкращих у тій чи іншій номінації, неодноразово змінювалися відповідно до вимог часу. Цього року на учасників чекали такі етапи професійних змагань, як: «майстерка», «методичний експромт», «практична робота», «урок» та «методичний практикум». Саме під час їх виконання фахівці оцінювали конкурсантів у дії: виявляли їхні сильні та слабкі сторони, відзначали креативність, професіоналізм і вміння працювати у стресових умовах.

У 2026 році титул «Учитель року» здобули: учителька Рогатинського ліцею №1 Ірина Бурковська (номінація «англійська мова»), учитель Івано-Франківського наукового ліцею ім. Миколи Сабата Володимир Половський («громадянська освіта»), учителька Калуського наукового ліцею ім. Дмитра Бахматюка Наталія Святкевич («математика») та учителька Івано-Франківського приватного закладу-ліцею «Перша ластівка» Сніжана Олексюк («початкова освіта»).

Учителька математики Калуського наукового ліцею ім. Дмитра Бахматюка Наталія Святкевич за 11 років педагогічного стажу вперше бере участь у конкурсі «Учитель року». Вона переконана, що таке фахове змагання стимулює професійне зростання. Педагогиня зауважує, що завдання не є надскладними й посильні кожному вчителеві, адже з такими викликами вони стикаються чи не щодня. Проте під час конкурсних випробувань усе ж дається взнаки стрес.

«Усе ж таки це оцінювання, результати якого значною мірою залежать від того, як людина поводиться у стресовій ситуації. Це відіграє ключову роль, адже кожен має знання, але застосовує їх по-різному, залежно від умов, у які потрапляє. Важливо, наскільки педагог вміє опанувати себе й виконати те, що вимагають», – переконана пані Наталія.

Обрати професію вчительки Наталію Володимирівну надихнули її ж педагоги, які власним прикладом показували, як варто ставитися до вихованців. Зокрема, це її класна керівниця Галина Довжанська. Педагогічне кредо педагогині просте: вірити у своїх учнів та підтримувати їх. Вона переконана, що чим менше у дитини страху, тим кращим буде результат. Про власну формулу педагогічного успіху вчителька говорить мовою математики.

«Знання і натхнення працюють лише тоді, коли множаться на віру в дитину і діляться на страх помилитися, – констатує педагогиня. – Бо чим менше страху, тим вагомішим є результат. Математика починається не з правильної відповіді, а насамперед зі сміливості її шукати».

Часто доводиться чути, що математика – це надскладна наука, яку діти не розуміють і відверто побоюються. Проте Наталія Святкевич на своїх уроках доводить протилежне.

«Насамперед я намагаюся зробити математику доступною, показати, як і де її можна застосувати у реальному житті, – каже моя співрозмовниця. – Ми втілюємо це через проєктну діяльність, яка є провідною темою моєї педагогічної ідеї. Також показую учням, що нестрашно помилятися. Головне – пробувати, шукати й зрештою знаходити правильне рішення».

Уроки громадянства

Конкурс «Учитель року» в номінації «громадянська освіта» цього року провели вперше. Його переможець – учитель історії та громадянської освіти Івано-Франківського наукового ліцею ім. Миколи Сабата Володимир Половський уже має чималий досвід участі та перемог у цьому професійному змаганні, щоправда, у номінації «історія». Педагог зауважує, що до участі його щоразу спонукає бажання випробувати себе в екстремальних умовах. «Ти свідомо створюєш собі певні незручності й намагаєшся потім успішно або менш успішно їх долати. Це додає драйву у вчительське життя», – каже він.

Говорячи про особливість та важливість предмета «громадянська освіта», педагог виокремлює одразу декілька аспектів.

«У класах, які ще навчаються за старою програмою, «громадянська освіта» представлена лише в 10-му як окремий курс. Натомість в інших вона є або інтегрованою частиною, як-от у 5-6-х, або її викладають як окремий предмет у 7-8 класах, – зауважує педагог. – На етапі запровадження курсу існували різні бачення того, які саме знання має здобути учень. Через це сформувався досить широкий спектр тем: від конфліктології до основ фінансової грамотності. Предмет вийшов насиченим і цікавим. Випускники минулих років часто відзначають, що цей курс був для них корисним і максимально прикладним».

Також, на переконання педагога, цей предмет нині є не просто частиною навчального плану, а стратегічним елементом підготовки майбутнього покоління.

«Додаткова актуальність курсу зумовлена тим, що ми перебуваємо у стані війни, і в найближчій перспективі виборів не буде. Проте важливо, щоб учні хоча б у теорії розуміли механізми цього процесу. Так вони не втратять цю навичку, – підкреслює освітянин. – Раніше я завжди казав старшокласникам: «Ви закінчуєте школу і наступного року вже будете голосувати». Тепер я так не кажу, бо ніхто не знає достеменно, коли ми знову підемо на вибори. Тож ця компетенція має зберігатися бодай на теоретичному рівні. Крім того, немає нічого важливішого за свідомого громадянина в тих обставинах, в яких ми опинилися. Ми мусимо змінюватися, щоб просто вижити в цій війні».

За плечима вчительки початкових класів Івано-Франківського приватного закладу-ліцею «Перша ластівка» Сніжани Олексюк – 10 років педагогічного стажу. Спробувати свої сили у конкурсі «Учитель року» вона вирішила за порадою директорки закладу Тетяни Мирошниченко. Саме в очільниці ліцею виникла ця ідея, і перша ж спроба стала для педагогині переможною.

Пані Сніжана каже, що прагнула спробувати сили та продемонструвати загалу свою педагогічну ідею. Зокрема, вона застосовує надзвичайно актуальні нині методики – швидкочитання та інтерактивне читання.

«Я люблю читати й навчаю цього дітей, – зауважує Сніжана Олексюк. – Перевага цих технік у тому, що діти читають усвідомлено. Зазвичай вважають, що швидкочитання – це коли діти просто швидко відтворюють текст: прочитали, закрили книжку і нічого не можуть розповісти. Я ж працюю так, щоб учні розуміли зміст, могли переказати прочитане і вільно володіли своїм словниковим запасом».

На думку моєї співрозмовниці, конкурс «Учитель року» – це дуже вдала та дієва популяризація професії. Адже він яскраво демонструє: педагоги – це сучасні люди, які виконують свою роботу зовсім інакше, аніж колись.

Сніжана Олексюк зізнається, що кожне випробування було для неї насамперед викликом самій собі.

«Для мене це було схоже на складання іспитів в університеті, коли долаєш черговий етап і відчуваєш піднесення: «Я це зробила! Я молодець! Впоралася! – ділиться враженнями педагогиня. – Найцікавішим завданням для мене була «майстерка». Це коли демонстрували власний досвід колегам і водночас ознайомлювалися з їхніми напрацюваннями. Найбільше вразила сильна та здорова конкуренція. Усі учасники показали високий рівень підготовки, тому ми до останнього не знали, хто саме здобуде перемогу. Це лише додавало азарту».

«Щасливий вчитель – щасливі діти», – так звучить педагогічне кредо моєї співрозмовниці. Вона переконана, що сумлінна праця дорівнює успіху учнів. На запитання, що робить щасливою її саму, педагогиня відповідає: «Насамперед ті моменти, коли помічаю, як у моїх учнів світяться очі від чогось нового. Вважаю себе щасливою, коли бачу, що вони з радістю біжать до школи і їм подобається вчитися».

Пані Сніжана констатує, що сучасних дітлахів змінили обставини, в яких ми нині живемо. На їхню долю вже випало чимало випробувань: пандемія, війна…

«Вчитель повинен підлаштовуватися під реалії, що постійно змінюються. Яким має бути педагог? Щирим, добрим, він має любити дітей. А найголовніше – любити свою професію. Я люблю свою роботу, тому, можливо, у мене все виходить так природно й органічно», – підсумовує моя співрозмовниця.

Менше теорії, більше практики

Участь у конкурсі для вчительки англійської та німецької мов Рогатинського ліцею №1 Ірини Бурковської стала переломною у житті та кар’єрі. Вона зізнається, що саме напередодні змагань серйозно задумувалася над тим, щоб покинути професію.

«Це був справжній виклик для мене. Я довела собі, що перебуваю на своєму місці. Професія вчителя – це моє, – констатує вона. – Я зрозуміла, що попри всю бюрократію та стоси документів найбільший кайф – це праця з дітьми та їхні успіхи. Коли бачиш, як вони досягають вершин, коли учень телефонує чи пише: «Уявляєте, я за кордоном зміг порозумітися! Я впорався сам!». Це розкішно. Це і є щоденні маленькі перемоги, які зрештою складаються в одну велику – твою власну перемогу як учителя».

Моя співрозмовниця зауважує, що вона не теоретик, а практик. Тому їй імпонували ті завдання конкурсу, де можна було продемонструвати прикладні навички.

«Звичайно, теорія має велике значення, але оскільки ми намагаємося йти в ногу з часом, то практичні вміння сьогодні на першому місці, – констатує вчителька. – Конкурсні випробування стали чудовою нагодою показати їх у дії».

Пані Ірина переконана, що педагогам варто брати участь у конкурсі «Учитель року», адже він дає унікальну можливість опинитися серед однодумців і познайомитися з колегами з різних куточків Прикарпаття.

«Ми з викладачами англійської мови, які брали участь у цьому конкурсі, зрозуміли: найцінніше, що отримали, – це знайомство одне з одним. За цей час неймовірно згуртувалися. Ми ділилися враженнями, щиро допомагали колегам. Це була справжня співпраця, ми вчилися одне в одного», – каже вона.

На думку Ірини Бурковської, секрет викладання іноземних мов простий: мінімум граматики та максимум практики. А ще – неабияке терпіння, емпатія і любов до дітей та своєї роботи.

«Моє завдання – мотивувати учнів. Кожен урок має стати для них маленькою перемогою, щоб вони відчули, що змогли, подолали чергову сходинку і навіть перевершили мене, – каже вчителька. – А мій особистий секрет – непередбачуваність. Я ніколи не знаю точно, як саме почну заняття. Учні знають про цю мою особливість, це тримає їх у тонусі, викликає щирий інтерес і стимулює до роботи».

…Перемога на обласному рівні стала для наших педагогів лише початком нового, ще відповідальнішого періоду. Зокрема, Наталія Святкевич та Сніжана Олексюк успішно подолали відбірковий тур другого етапу конкурсу. Попереду у педагогинь – складні та цікаві випробування фінальної дистанції, де вони виборюватимуть почесний титул «Учитель року» серед найсильніших освітян країни.