Нині Бурштинська територіальна громада – це майже два десятки сіл колишніх Галицького і Рогатинського районів з Бурштином як адміністративним центром. Однак архітектурний портрет міста енергетиків, а передовсім його центральної частини, на наш погляд, це головно спадщина естетичних несмаків монументальної радянщини і нагромадження сірих п’ятиповерхових будиночків-клонів, а ще – сліди нестримності часу. Ось чому викликає повагу те, що обрана тільки рік тому адміністрація ТГ на чолі з Василем Андрієшином серед рутини щоденних і невідкладних проблем не лише задумалася про традиційно найважливіші сектори життєдіяльності міста, а й переймається тим, як виглядає Бурштин, і турбується про його привабливість.

Показово, що у керівництва ТГ слово не розходиться з ділом: тепер місто вже активно впроваджує естетичний і екологічно-пізнавальний проєкт прикрашання міських багатоповерхівок на деяких вулицях житлового сектору розмаїттям муралів (мурал – від слова «мур»: «стіна»). Це вуличне мистецтво, скероване на надання краси будівлям, і великі за розмірами витвори – найчастіше картини або величезні графіті, нанесені на поверхню стіни. А ще такі відкриті для огляду розписи – публічний, ненав’язливий, але ефективний засіб нагадування і привернення людей до розуміння тієї чи іншої проблеми чи актуальності її розв’язання, заклик до небайдужості.

Тобто бурштинські сірі «коробочки» у центрі міста поступово розцвітають художніми настінними розписами – переважно малюнками-дивовижами зі світу фауни і флори.

– Задум належить заступникові директора Галицького національного природного парку Володимирові Бучку. Саме він звернувся до нас з такою ідеєю і порадив у настінному розписі використати зображення червонокнижних тварин, птахів і рослин, які живуть на Касовій Горі, щоб люди дбали про їх існування та щоб привернути громадську увагу до проблеми їх захисту. Мурали, що з’являються на одній із центральних вулиць Бурштина, особливі. Адже йдеться не лише про естетичну складову справи, а й про інформативно-пізнавальну та енергозбереження. Кожен мурал матиме спеціальний піар-код з інформацією – текстовою чи відео – про ту чи іншу тварину, пташку або рослину. А ще таким чином ми й утеплюємо житловий фонд міста, зокрема найбільш енергозатратні його складові, використовуючи екологічні кошти. Ескізи настінних розписів, які ми попередньо погодили, і художнє втілення в життя задуму виконує організація на чолі з художником Олексієм Базюком з Івано-Франківська, яка виграла тендер. Спочатку причепуримо муралами три будинки, а відтак ще три – на вулиці Січових стрільців, а згодом – ще шість будинків на вулиці Романа Шухевича. У будинках, де будуть мурали, створюють ОСББ, тож маємо намір їх наступного року повністю утеплити. Я бачу, що ми почали добру справу, яка спонукатиме жителів міста до самоорганізації – створення об’єднань власників багатоквартирних будинків, тож проєкт, без сумніву, матиме своє продовження.

...Наприкінці жовтня ми побували на вулиці Січових стрільців у Бурштині і намилувалися яскравими зображеннями на будинках червонокнижних птахів. Роботи тривають, деякі п’ятиповерхівки ще у риштуванні, крізь яке проступають живописні обриси пернатих. Звісно, у наш час мурали на стінах багатоповерхівок Прикарпаття – не новина і не першина, тож важко когось здивувати таким видом настінного малярства. Але, за інформацією заступника голови міської ради з виконавчих питань Івана Драгуна, бурштинський проєкт особливий і унікальний не лише на Прикарпатті, а й загалом в Україні. По-перше, його наукове обґрунтування виконали науковці Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича. А по-друге, задум реалізують завдяки фінансуванню з бюджету громади не хаотично і не локально, а системно і з добре продуманою концепцією – передусім для провадження екологічної освіти на території Бурштина і спонукання жителів, повторимо, до самоорганізації в енергоощадності та удосконалення естетичного вигляду міських вулиць. У місті, крім будинків із зображеннями птахів, також буде вулиця, де стіни розпишуть муралами рідкісних тварин, і вулиця, де будинки оздоблять таким живописом унікальних рослин. Отже, місто енергетиків матиме змогу щодня читати «Червону книгу» Бурштинського Опілля в її художньому оформленні.