Брошнів-Осада – гідна громада. У День працівників лісу селище над Сівкою відзначило свій день народження

Недарма вже традиційно жителі Брошнева-Осади – адміністративного центру територіальної громади, до якої ввійшли, крім селища, й навколишні села Брошнів, Креховичі, Кадобна і Раків, день народження свого населеного пункту відзначили в день професійного свята працівників лісу. Адже Брошнів-Осада віддавна відоме на Прикарпатті як селище лісівників і деревопереробників. Свого часу ліс народив селище, і нині лісопереробні підприємства є головними годувальниками вже не самої громади селища, а всієї новоствореної ТГ. Брошнів-Осада, як заведено вважати, порівняно молоде селище. А його народження пов’язане із заснуванням австрійськими лісовими магнатами у 80-х роках ХІХ століття за два кілометри від села Брошнева, історія якого сягає ще ХVІ ст., деревообробного заводу, що почав працювати 1888-го. Тож кілька будинків для адміністрації та бараків для робітників – головно німців, поляків і угорців, яких місцеві люди називали ще «осадниками», і поклали початок селищу. Та все ж с. Брошнів, на мою думку, можна вважати історичною колискою Брошнева-Осади.

Храм Святого Вознесіння Господнього УГКЦ – духовне осердя селища.

Про день рідного селища пишу не вперше («Як тебе не любити, Брошневе мій…» чи «Вересневий вальс для Брошнева-Осади» і т. ін.). І щоразу переживаю – як залюблений і з калатанням серця. Бо, по-перше, то дуже велика честь писати про своє рідне гніздо і людей, а відповідальність – і поготів, а по-друге, про святошний день і пишеться святошно. Адже, образно кажучи, і Кадобна, яка перебуває у складі Брошнів-Осадської ТГ,– то мої батько й мати, і селище Брошнів-Осада – моя життєва колиска і мій багатолітній учитель.

...Недільний сльотавий ранок. Іду на Святу Літургію до храму Святого Вознесіння Господнього УГКЦ. Погода мерзенна, на свято й натяку немає. Та враз у церкві злинула пісня – хор під орудою Лілії Бойчук заспівав: «А з Ісусом ми здолаємо горе і печаль, а з Ісусом ми помандруємо у Піднебесну даль...» – й у душі миттю розкрилився празник. А мене осінило – то Господь благословляє моє селище у день його народження, тож і кожного із брошнівчан. А отже, й мене…

Площа з пам’ятником полковникові УГА Дмитру Вітовському – традиційне місце селищних фестин.

Святкування тривало впродовж двох днів, а програма традиційно була насиченою, різноманітною й цікавою. Суботній день і недільний ранок можна образно означити спортивними, бо його стрижневими подіями були Міжнародний турнір з боксу на базі Брошнів-Осадського ліцею, в якому взяли участь спортсмени з різних регіонів України і зарубіжжя, та гра бочче між командами молоді з інвалідністю з Богородчан, Надвірної, Івано-Франківська, Брошнева-Осади та волонтерами КЦ «ВзаємоДія» (керівник Інна Івахнюк), заснованого БФ «Серце Марії», який очолює Любов Гультайчук, а також дитячий забіг на території місцевого стадіону «Карпати».

Святкові заходи поблагословили священники УГКЦ та ПЦУ – о. Олег Ангельчук та о. Іван Креховецький, а громада – своєю спільною молитвою на площі. Офіційні урочистості, в яких взяли участь, окрім громади селища, і керівництво Брошнів-Осадської ТГ та Калуського району, делегації з Рожнятова, Долини, Болехова, Витвиці, Дубів тощо, депутати різних рівнів, відбулися в неділю на площі біля Народного дому. Гідних брошнівчан – тих, які своєю працею прислужилися розквіту селища, відзначили почесними грамотами і матеріальними заохоченнями, а головно – належною увагою і словами вдячності.

Перед офіційною частиною свята.

Тарас МАНОРИК, голова Брошнів-Осадської селищної ради територіальної громади:

– Традиція відзначати День Брошнева-Осади і День працівників лісу водночас народилася ще наприкінці 90-х років минулого століття. Адже історія нашого селища тісно пов’язана з лісовою і деревообробною промисловістю. Цьогорічну ідею святкування активно підтримала громада, належно долучився місцевий бізнес. Адже нині у місцевому бюджеті вільних коштів немає – віддаємо борги минулої влади. Тож знадобилася спонсорська підтримка. Але... Громада – це велика сила!

Брошнів-Осада вшанувала жителів селища, які власною працею і активною громадянською позицією розбудовують свою малу батьківщину. Пишаємося виступами наших чудових художніх колективів, талантами відомих і популярних в Україні артистів і гуртів. Особливо відзначу, що у рамках святкування Дня селища вперше відбувся міжнародний турнір з боксу, в якому взяли участь до двохсот спортсменів не лише з Донецької, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської та Чернівецької областей України, а й з Латвії та Угорщини. А також відбулися змагання з параолімпійського виду спорту – гри бочче, учасниками якого були і місцеві спортсмени, і представники сусідніх громад та Мальтійської служби допомоги з Івано-Франківська. Я дуже радію за них. Адже такі змагання – це передовсім підтримка людей з інвалідністю, пропаганда здорового способу життя, нові враження і знайомства.

Гірко про це говорити, але хочу додати, що у період підготовки до відзначення Дня селища Брошнева-Осади у нас виникла проблема з розміщенням учасників боксерського турніру – майже двісті гостей. Директор Брошнів-Осадського професійного лісопромислового ліцею Віра Іванів незадовго до свята відмовила у наданні нам приміщення для ночівлі спортсменів. Тож довелося шукати готельне приміщення в іншому населеному пункті. Та з Божою поміччю ми з цим упоралися, а свято вдалося.

...Наголошу, що у підготовці і проведенні Дня селища Брошнева-Осади взяла активну участь молодь громади. Благодійний фонд «Серце Марії», а саме її філія «Vita Deo» провела благодійну лотерею, кошти з якої буде використано для святкування Дня людей похилого віку 30 вересня, та майстер-класи для дітей. «Серце Марії» у Брошневі-Осаді заснували з благословення пароха храму Святого Вознесіння Господнього УГКЦ, а сьогодні – отця-декана Володимира Майки кілька років тому. Спільнота активно розвивається.

Свій внесок у відзначення дня народження Брошнева-Осади зробили і селищні пластуни (чільник у Брошневі-Осаді учасник АТО і громадський активіст Василь Гладенький) з Підготовчого куреня ім. Дмитра Вітовського, які запропонували брошнівчанам і гостям свята благодійну акцію «Пластове печиво».

Заспівом до концертної програми урочистостей стали виступи відомого вокального колективу «Женчичок» Брошнів-Осадської ДШМ та Івано-Франківського національного академічного ансамблю пісні і танцю «Гуцулія». Відтак своїми талантами вітали учасників свята заслужена артистка України Наталія Шевченко, переможець 11-го сезону шоу «Голос країни» Сергій Лазановський, 7 ТЕЕN’S, співачка NFYANA, реп-гурт «Kalush» та ін.

Боґрач «по-брошнівськи» – традиційне частування від Петра Рибчака.

Навіть вихід першого цьогорічного номера інформаційного бюлетеня селищної ради «Брошнівський вісник» було приурочено до цієї події – і тематично, і за своїм святковим оформленням.

А загалом сторінки життя селища найбільш вичерпно висвітлено в першому випуску суспільного історико-публіцистичного альманаху «Ти навік полонив серце моє...» (голова редколегії Володимир Борович, літературний і технічний редактор Василь Марчук, члени редколегії Василь Твардовський (кажуть, що саме йому належить ініціатива святкувати уродини селища і професійне свято лісівників в один день) та світлої пам’яті Федір Маринець і Андрій Кавин). А також в окремих книжках світлої пам’яті Василя Остапова, краєзнавчих студіях педагога Ярослава Павляка та спортивного літописця селища Мирослава Діденка.

Брошнів-Осадський ліцей на два дні став місцем міжнародного турніру з боксу.

Скільки ж років селищу Брошнів-Осада? Питання слушне й цікаве. Адже в названому альманасі зазначено, що «селище відоме з ХVI століття, першу згадку про нього датовано 1515 роком». І спочатку мені видавалося, що автор – відомий журналіст із села Креховичі – Василь Марчук помилився, назвавши у книжці дату заснування не селища Брошнева-Осади, а сусіднього села Брошнева, що розташоване за два кілометри. Проте з роками я зрозумів хід його думок і сьогодні цілком погоджуюся з міркуваннями автора. Так, на мою думку, вік Брошнева-Осади потрібно рахувати не з часу заснування деревопереробного заводу австрійськими лісовими магнатами Шраєром та Іштером, а з часу першої згадки про Брошнів. Бо саме з цього села починалося селище Брошнів-Осада. Зрештою, навіть назва, яка поєднує «Брошнів» і «Осада», спонукає вважати, що селищу цього року вже 506 років.

Але попри все воно щоосені підносить свої крила у неповторному вересневому вальсі. Навіть попри сльоту!

Редактор відділу соціальних розслідувань та комунікацій з читачами