У розпал цьогорічної сесії національного мультипредметного тесту (НМТ) розгорілися гучні дискусії про доцільність математики серед обов’язкових екзаменаційних предметів. Соціальні мережі буквально вибухнули після того, як 50 народних депутатів із різних фракцій зареєстрували альтернативний законопроєкт № 15254-1. Документ передбачає зменшення кількості дисциплін на НМТ із чотирьох до трьох у 2027 році, якщо в країні триватиме воєнний стан. Ініціатори змін апелюють до необхідності психологічного розвантаження учнів в умовах війни та до наявності катастрофічних освітніх втрат. Водночас Міносвіти, відомі педагоги Прикарпаття та успішні студенти називають цю ініціативу небезпечним популізмом, який загрожує майбутньому країни. Чому спроба «спростити життя» випускникам може стати «пострілом у голову українській інженерії», чи справді сучасний тест із математики не такий страшний, як його малюють, і в чому насправді криється причина панічних настроїв – з’ясовувала журналістка «Галичини».

Аргументи «за» і «проти»

Співавторка законопроєкту Юлія Гришина зазначила, що ініціатива пропонує перехід на модель «2+1»: обов'язковими для всіх залишаються українська мова та історія України, а третій предмет абітурієнт обирає самостійно. За словами нардепів, це розвантажить випускників, які наразі змушені складати чотири предмети за один день, що в умовах війни є важким психологічним та безпековим викликом.

Обґрунтовуючи необхідність ухвалення закону, парламентарі посилаються на критичні освітні втрати. Зокрема, згідно з опитуванням компаній Rakuten Viber та EdEra, 91% учителів фіксують погіршення знань учнів через хронічний стрес та тривале онлайн-навчання. Автори законопроєкту наголошують, що держава має мотивувати молодь залишатися в українській системі освіти, а не створювати додаткові бар'єри, які стимулюватимуть виїзд майбутніх студентів за кордон.

Проте у профільному міністерстві таку логіку категорично відкидають. Міністр освіти і науки Оксен Лісовий переконаний, що математика має залишатися обов’язковим складником НМТ, адже вона формує навички, без яких складно уявити сучасну вищу освіту та професійну реалізацію.

Міністр зауважив, що закиди про надмірну складність тесту безпідставні, адже зміст завдань не виходить за межі шкільної програми, а частина з них узагалі відповідає рівню 5-7 класів. Ба більше, для подолання порогового балу достатньо набрати лише 5 тестових балів, тобто йдеться про базову математичну грамотність, а не про поглиблені знання.

«На жаль, результати міжнародного дослідження PISA-2022 показали, що понад 40% українських підлітків не досягають навіть базового рівня математичної грамотності. Для нас це сигнал не знижувати вимоги, а навпаки – підвищувати якість навчання та підтримувати учнів у здобутті потрібних знань і навичок», – підсумовує О. Лісовий.

Безкомпромісну позицію профільного міністра підтримує і прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, яка заявила, що немає можливості зробити математику предметом на вибір ні наступного року, ні в подальшому. Очільниця уряду назвала саму цю дискусію дивною й застерегла, що скасування тесту лише зашкодить і абітурієнтам, і країні, якій після перемоги знадобляться сильні фахівці для відбудови та розвитку бізнесу.

«Не тестування «викидати» треба, а красти перестати!»

Чому так важливо, щоб математика залишалася у переліку обов’язкових предметів на НМТ 2027 року та в наступні роки? Чому сучасні учні дуже часто не можуть впоратися з математичними завданнями? Відповіді на ці та інші запитання журналістка «Галичини» шукала під час розмови з директором Івано-Франківського регіонального центру оцінювання якості освіти (ІФРЦОЯО), учителем математики за фахом Богданом ТОМЕНЧУКОМ.

– Мені дуже шкода, що в нас не двопалатний парламент, бо тоді можна було б із легкістю котрусь із палат назвати «палатою номер шість». Дуже хочеться бути толерантним, але підстав для толерування немає абсолютно, – коментує освітянин. – Складно уявити ситуацію, коли пацієнт після того, як йому оголосили складний діагноз, взяв і задушив лікаря. Саме ця аналогія, ця метафора стосується теми нашої розмови. Математика чітко сказала суспільству, що в нас не все гаразд і з освітою, і з інтелектом. Тоді виходить, що найпростіший спосіб – це зігнорувати цього «глашатая» в найкращому випадку, а в найгіршому – просто викинути його за борт суспільних процесів. Я гордий, що причетний до того, аби вся російська література пішла з прикарпатських шкіл за російським кораблем ще тоді, коли про сам корабель ніхто й не чув. Але був у тій літературі такий персонаж, як Мітрофанушка, котрий твердив: «Всьо вздор, чево нє понімаєт Мітрофанушка». І так виходить, що позбувшись Мітрофанушки у шкільній програмі, ми непомітно отримали «мітрофанушок» у Верховній Раді…

Директор ІФРЦОЯО наголошує, що ніхто нікого не зобов’язує складати тест із математики на 200, 150 чи навіть 120 балів, і додає, що фактично тестування з цього предмета є дворівневим.

«Якщо комусь складно серед заданої кількості запитань знайти 5-6 тих, які йому під силу, а вони там точно є, і це завдання за 5-6 клас чинної програми, то що такій людині шукати у вищій школі?! – підкреслює освітянин. – Якщо хтось плаче, що незнання навіть цих кількох правильних відповідей позбавляє творчо обдаровану дитину можливості здобувати освіту, то такі аргументи – це постріл собі в ногу, а суспільству в голову. Заклади вищої освіти творчого спрямування ніколи не були порожніми. Тобто завжди знаходилися і знаходяться ті, хто гідно складає спеціалізацію і долає поріг із тих 5-6 чи більше питань із математики. Добре, зайдімо з іншого боку. Завтра якийсь толковий математик почне кричати: «Вибачайте, я призер олімпіад, а через низьку оцінку з української мови не вступив на фізмат!». Така ситуація абсолютно реальна, якщо її доводити до абсурду».

Під час розмови із журналісткою «Галичини» Богдан Михайлович звернув увагу на те, що не пам'ятає у Фейсбуці такої активності навколо жодного іншого питання – навіть недавні викриття масштабних крадіжок не здіймали такого гармидеру.

«У мене виникає логічне запитання: а чи не є це свідомим чи несвідомим замилюванням очей суспільству? Намаганням відволікти від значно болючіших питань? – констатує він. – Ми можемо придумати й зробити так, аби тестування з усіх чотирьох предметів не проходило в один день. Тести і предмети від того легшими не стануть, гарантую. Але для цього потрібні кошти. Усі почнуть кричати, що грошей немає. А я скажу: красти менше треба! І тоді з’являться гроші і на укриття, і на всі необхідні сесії НМТ. Тоді ми отримаємо вмотивованого учня, бо тільки відсутність мотивації породжує те скигління, яке ми тепер спостерігаємо. У мотивованому суспільстві такі речі уявити складно, бо в ньому для вмотивованого школяра освіта є соціальним ліфтом, поза яким життя немислиме».

Богдан Томенчук наголошує, що тест НМТ з математики – це дзеркало, яке чітко показує, як учні працюють.

«Валанцатися десять років, а потім сподіватися, що за рахунок репетиторства можна щось скласти... Так не буває, тому що математика – це не сума знань, а складний інтеграл здатності мислити й знаходити логічні зв'язки, – переконаний мій співрозмовник. – А мислити, вибачайте, – це дуже складний процес, якого треба вчити чи не з колиски. Не буду заперечувати, що ми маємо не зовсім належну якість викладацького складу, але це знову ж таки впирається у фінансування. Будуть кошти – буде й мотивація, і люди підуть працювати у школи. Талановиті вчителі підуть в класи, і у них з'являться знаючі учні. Талановитий педагог не забезпечить появу талановитого учня, але появу знаючого учня гарантує».

Складати НМТ під час війни – це надскладне випробування, яке стовідсотково додає українським дітям стресу. Писати чотири тести в один день – непросто, як і поспішати на іспит після безсонної нічної повітряної тривоги в укритті. На жаль, такою є нинішня українська реальність, і саме цей фактор є одним із головних аргументів ініціаторів законопроєкту.

«Ніхто не скидає з рахунків війну, але від того, що ми викинемо математику з тестування, вона не закінчиться. Навпаки, в перспективі війна стане довшою і складнішою. Якби сьогодні скасували тест із математики, а завтра завдяки цьому завершилася війна – то будь ласка», – констатує освітянин.

Від математиків – до філологів

А що думають про таке «полегшення» для українських вступників педагоги та випускники прикарпатських шкіл? Як виявилося, усі мої співрозмовники, м’яко кажучи, не поділяють думки про те, що зменшувати кількість предметів на НМТ варто саме за рахунок тесту з математики.

– Я категорично проти вилучення математики з переліку обов’язкових предметів на НМТ, адже це крок назад. Як ми збираємося виграти війну? Без ракет це неможливо. А розрахувати траєкторію чи дальність їхнього польоту без фізики та математики просто нереально. Крім того, саме ця дисципліна розвиває логічне й креативне мислення, інтуїцію, а також вміння аналізувати ситуацію та систематизувати інформацію.

Крім того, математика цього року не була аж такою складною. Можу впевнено про це говорити, оскільки є інструкторкою на пункті тестування. Скласти цей іспит бодай на мінімальний прохідний бал – цілком реально. Звісно, є діти, які сильно хвилюються, і це заважає їм зосередитися, адже психологічний фактор ніхто не скасовував.

Інша проблема полягає в тому, що чимало учнів йдуть на тестування непідготовленими. Нам потрібні діти, які вчаться й розуміють, що від них вимагають конкретних знань. Справа навіть не у прохідному балі, а в тому, що суспільство перетворило математику на такий собі тригер. Учнів заздалегідь лякають і налаштовують на те, що цей тест їм не під силу, бо він нібито надто складний. У результаті діти й самі починають так до нього ставитися.

Для мене цей законопроєкт – це чистий популізм. Як можна чіпати такий предмет, як математика?! Це ж основа всього. Так, згідна, що десь можна спростити завдання. Хоча в тестах НМТ і так немає завдань «із зірочкою». Там дотримано балансу: одне завдання легше, інше – важче. Тест вимагає базових знань. Потрібно розуміти бодай елементарне, наприклад, що в рівнобедреному трикутнику кути при основі рівні. Але ж доходить до того, що діти не знають навіть цього.

Єдине, що би змінила, – це співвідношення предметів. Українську мову варто об'єднати в один блок не з математикою, а з історією України або з четвертим предметом на вибір. Адже і мова, і математика – це надто складні й об'ємні дисципліни. На математиці потрібно рахувати, а на українській – уважно вчитуватися в кожне речення. Як інструкторка бачу, як діти складають іспит: із другим блоком вони справляються значно швидше, а от на першому висиджують майже по дві години.

На уроках я часто порівнюю математику з водінням автомобіля: ці навички засвоюються на все життя. Запитую учнів: «Що потрібно, аби навчитися водити?». Відповідають: «Постійно практикуватися». Так само і з математикою. Лише коли дитина докладає зусиль і починає розбирати те, чого не розуміє, у неї все виходить. Щойно з’являється розуміння процесів, страх і стереотип про складність зникають, а натомість формується стійка навичка.

– Ініціатива скасування НМТ з математики, здавалося б, мала підтримуватися філологами чи тими, хто є дотичним до суспільно-гуманітарного циклу загалом. Часто чуємо, що начебто творча дитина не розуміє математики чи не має до неї хисту. І я, з огляду на двадцятирічний стаж роботи з різними дітьми, узагалі не можу зрозуміти, як і в кого з педагогів чи навіть людей, не дотичних до шкільництва, можуть зародитися, плекатися і визрівати такі думки? Нині суспільство не те щоб розкололося від почутого, воно немовби отетеріло, бо не розуміє, чому в стані війни в державі, де на нас чекає тривале відновлення, хочуть забрати в дітей складання математики як основного компонента. І це неспроста.

Маніпуляції. Перше, що завжди справляє найсильніше враження, яке й проходить найшвидше, коли розум протверезіє. Діти мовляв стресують, під обстрілами… Це так, на жаль. І це було вже кілька років поспіль і, очевидно, буде ще, хоч би й не хотілося. Але, любі українці, не плутайте грішне з праведним, а горох із капустою, як кажуть у народі. Знання є знаннями, навички навичками, уміння вміннями, а війна війною.

Математика потрібна всім учням, як кисень, у науці. Перекриєш його – і кінець читацькій компетентності, інформаційній, умінню логічно й послідовно викладати свої думки на папері. Гірше – тих думок просто не буде, а замість них – незрозумілий набір не пов'язаних між собою фраз. Математика, як і мова, – це система пізнавати світ через символи, знаки і слова. Це, зрештою, вміння відокремити основне від другорядного, важливе від додаткового, акцентувати на головному та читати між рядків, бачачи прихований зміст і сенс, що є ключем до осягнення мовно-літературної галузі.

Амбіції. Друге, що заважає об'єктивно та реалістично дивитися на світ. НМТ на 200! Так, лозунги прекрасні. Ніяк не можемо позбутися радянських закликів до перемоги та хвалебних од «відмінникам». Але ж не виходить, бо «не пройшли порогу» з математики, не розв'язали кількох завдань рівня 5-7 класу. І амбіції розтанули, як рожевий туман.

Кажете, ШІ (штучний інтелект, – авт.) є загрозою людству? Та куди йому! Це зробить наше ж невігластво, гординя та амбітність нашими руками та майбутнім наших же дітей, мовляв, хочемо найкращого, це заважко, стреси… А хто сказав, що життя легке і коли воно таким було? Але ми його зробимо важчим, бо боротьба під сонцем для нашого молодого покоління буде жорстокою без чіткого розуміння нами, дорослими, та освітянами зокрема, чітких векторів освіти.

Мовно-літературна галузь та суспільні дисципліни тісно пов’язані та переплетені із математичним вмінням мислити, аналізувати, шукати логічні зв’язки, вибудовувати стратегію, бачити спільне та відмінне. Це очевидно.

Порада. Не шукайте виправдань у непотрібності математики, якщо ваша дитина її не розуміє чи склала погано, а спробуйте знайти шлях, щоб навчити і допомогти опанувати цей предмет на посильному для неї рівні. Це найкраще, що кожен батько чи мати може зробити. Я не хочу втратити наступне покоління своїх вихованців через популістські та інфантильні «голодні ігри» некомпетентних та амбітних дорослих.

– Математика – це база для всього. Нам, першокурсникам, це зрозуміло як нікому іншому. Наука і прогрес не бувають легкими, і нам доведеться боротися за майбутні робочі місця. Навіть ті студенти, які торік склали НМТ з математики на максимальні 200 балів, визнають, що їм зараз непросто даються вища математика, матаналіз, робота з базами даних та основи криптографії. То що вже й говорити про тих, хто ледь перейшов поріг або взагалі не тямить у цьому предметі.

Математику треба вчити змалечку. У дослідженні, яке проводив мій університет, нас запитували, коли ми почали додатково й поглиблено займатися цією наукою. І більшість успішних студентів відповіли, що робили це з дитинства і системно. Тому нині вони й мають шанс на якісну вищу освіту. Вкотре дякую мамі, яка попри все прищеплювала мені любов до математики, привчала працювати понад норму, ще і ще. Саме вона заклала мій фундамент, бо змалку навчила бачити системність, шукати варіативність, уміти гідно програвати, а потім – щиро радіти перемогам. Більшість моїх друзів-студентів розповідають схожі історії.

Робота над собою в галузі математики та іноземних мов – це головна шкільна основа, адже вона вчить думати й запам'ятовувати. На жаль, багато хто усвідомлює це лише тоді, коли вже запізно…