Без «рожевих окулярів», а заcукавши рукави. Голова Олешанської ОТГ Богдан Двояк – відверто про будні децентралізації

У деяких керівників, які вже не перший рік очолюють об’єднані територіальні громади, початкова ейфорія від децентралізації вже минула, і вони, відчувши на собі весь тягар обов’язків, образно кажучи, зняли «рожеві окуляри», а натомість добре засукали рукави. Тож про сільські будні голови ОТГ без патетики і викрутасів – у розмові з головою Олешанської сільської ради ОТГ Богданом ДВОЯКОМ.

Голова Олешанської сільської ради ОТГ Богдан Двояк
– Богдане Володимировичу, Ви очолюєте Олешанську ОТГ уже два роки. Які враження від сільських реалій децентралізації?

– Вибори були у квітні 2017 року, а 11 травня відбулася перша установча сесія ОТГ. Проте у 2017-му ми ще не працювали як повноцінна ОТГ – кожна із п’яти сільських рад ОТГ ще виконувала свій бюджет поокремо. До нашої ОТГ увійшло п’ять сільських рад – Олешанська, Озерянська, Делівська, Будзинська і Долинська, яким підпорядковані десять населених пунктів, і налічується 6 тисяч жителів. Маємо дуже багато доріг, які потрібно доглядати, і відповідно – господарських обов’язків тощо.

– Що сьогодні насущне в ОТГ?

– Пройдімося хоч дотично різними галузями. В освіті маємо три найголовніші завдання: завершення будівництва спортзали в Олеші, який вже готовий на 80-90 відсотків; реконструкція Будзинської гімназії, де навчається 178 діточок і вже бракує місць для учнів, і третє – реконструкція господарської будівлі під дошкільний навчальний заклад у Делеві, де чудова демографія з народжуваністю – щороку до 30 дітей, а чинний заклад розрахований на 30 дошкільнят. Маємо гарний проект завдяки сприянню нардепа Володимира Шкварилюка, і думаю, що наступного року розпочнемо його реалізацію. За два роки децентралізації ми у розвиток освіти нашої ОТГ додатково вклали 10 млн. грн.

Медицина ж у нас сьогодні вийшла на більш-менш нормальний рівень. Ми не створювали жодних центрів чи додаткових структур, а виготовили ліцензію на наш комунальний заклад – центральну амбулаторію сімейної медицини. До неї увійшли Долинська і Делівська амбулаторії та три ФАПи – Озерянський, Одаївський і Будзинський. Жодного працівника не скоротили – до речі, у кожній сфері життєдіяльності ОТГ. До 80 відсотків наших жителів уже охоплено декларуванням. А з травня фінансування медицини поліпшилося.

Проводимо косметичні ремонти амбулаторій і ФАПів. Хоч і не дороговартісні, але потрібні. Також ми закупили чимало необхідного обладнання і т. ін. Якщо давати оцінку нашій медицині в ОТГ, то її стан я означив би задовільним...

Кілька слів – про водопостачання і водовідведення. Водопостачанням у нас забезпечені фактично три із восьми сіл – Олеша, Озеряни і частина Долини. Решта сіл користується криничною водою. Цього року в Олеші ми, нарешті проклавши останню гілку майже 11-кілометрового водогону, завершили проект програми, чинної ще у 2001–2010 рр. Готуємося прийняти водогін на свій баланс. В Озерянах також водогін – фактично новозбудований за проектом «ДЕСПРО», а у Долині – за кошти соціально-економічного розвитку.

До речі, на одній з вулиць Долини люди самотужки збудували собі водогін, використавши джерельну воду з гори, яка потрапляє в оселі через мережу самопливом. Що стосується дорожнього господарства, то в ОТГ маємо понад 30 км асфальтованих доріг, з яких 12 км – державного значення. Дороги з Озерян і до Одаїв – ще доста непогані, а далі – треба робити. Маємо, на жаль, таку ситуацію, що для будівництва доріг потрібно дуже багато коштів. І казати не хочеться – до 100 млн. грн., а наш загальний річний бюджет ОТГ – до 50 млн. Адже приблизно 17 км твердого покриття вже втрачено – треба стелити заново. А ще ж є побічні вулиці. Звісно, ми їх періодично підсипаємо. Але болить душа, тому що торік на утримання доріг Олешанська ОТГ не отримала жодної копійки із жодного можливого джерела. Хоч ми й листи писали, і авторитетна делегація з обіцянками до нас навідувалася. Подумайте. Довжина Дністра на нашій території становить 25 км, маємо також спецкар’єр облавтодору, але не маємо права ближче, ніж за 100 метрів доступитися з технікою до русла ріки – постанова забороняє відбір піщано-гравійної суміші.

Це немудро, бо у нас є такі села, де річка створює посеред русла острови і відповідно – проблеми для людських обійсть. Щодо культури, то маємо таку саму ситуацію, як і в інших бюджетних сферах. Ми не звільнили жодного працівника ні у клубних, ні в бібліотечних закладах. А минулий рік завершили без боргів, навіть мали невеличкий перехідний залишок коштів, тож люди одержали невеличкі премії наприкінці року. Звичайно, ми фінансуємо лише зарплату, комунальні нарахування, а придбання – мізерні і жебрацькі. У нашій ОТГ, якщо говорити про соціальну сферу обслуговування, маємо дев’ять соціальних працівників у селах. Їх навантаження – до 15 стареньких соціально незахищених людей. Маємо й інші невідкладні проблеми. Наприклад, Палац культури в Озерянах за останні десятки років так занепав, що потрібно не менше 2 млн. грн., щоб його належно відновити. У цьому ж селі є й інші проблеми, але ми їх вирішуємо так, щоб було добре людям...

– А як поповнюєте бюджет ОТГ?

– Основні доходи – це, по-перше, від плати за землю, зокрема за оренду і земельний податок, а по-друге – податок з фізичних осіб та єдиний податок. Хочу окремо наголосити на проблемі, про яку розповідаю на всіх рівнях. Якщо Олешанська ОТГ має 9,2 тис. га землі, то 1,6 тис. гектарів лісу утримує ДП «Івано-Франківський лісгосп». А платить нам за один гектар на рік у межах 8 гривень! Сміх та й годі! У 2018-му ми ухвалили реальні ставки – 0,3%, а з початку цього року – 1%, тобто у п’ять разів меншу від максимальної. І що ви думаєте? Знайшлися сили, які пролобіювали інтереси лісівників – і держлісгосп звільнили від плати. Ми не діждалися надходження півмільйона гривень на рік.

Для нас це багато. Адже ми маємо лише 7 млн. грн. власних надходжень на рік. Також монополісти – обленерго і облгаз роблять з нами що хочуть, а договори на оренду землі категорично не хочуть укладати. Будемо вдаватися до судів. Подумайте: 50% платників земельного податку звільнені від його оплати! Селянин за 1 га землі, яку передає в оренду, одержує 1,5 тис. грн., та від земельного податку він звільнений. Де логіка? Такі речі – перешкода для нашої господарської діяльності.

– То чого, на Ваш погляд, є більше – плюсів чи мінусів – від об’єднання?

– Уже два роки минуло, як створено Олешанську ОТГ. А доти – з 2012 року – я працював головою Олешанської сільради. Тож маю що порівнювати. Якщо відверто, то після створення ОТГ мені ґаздується важче, бо ж було одне село, а тепер – вісім. Навантаження зросло у кілька разів. В Олеші я мав 38 км доріг, а тепер – 138 км. А люди беруть за горло, чому такі погані дороги. І вони праві. Хоч загалом децентралізація привнесла свої позитиви. Але лукавлять ті, хто каже, що уп’ятеро зросли прибутки, забуваючи, що видатки зросли ушестеро. Адже ОТГ взяли на себе всі спектри життєдіяльності людей – освіту, медицину, культуру, утримуємо пожежну команду і т. ін.

– Але ж люди не зобов’язані знати всі деталі господарської «кухні». Чи відчули вони, на Вашу думку, поліпшення рівня надання послуг?

– Якщо чесно, то люди ще не дуже й відчули якісь зміни. Більше того – перебуваємо у суперечці з деякими районними структурами. Наша ОТГ – на третьому етапі створення і відкриття центру надання адміністративних послуг, який повноцінно у нас запрацює з наступного року. Частину послуг люди зможуть одержувати у староствах своїх сіл. Це наблизить послуги до людей. І вони обов’язково відчують добрі зміни. Загалом ситуація оптимістична, але я був свідомий труднощів і ніколи не надівав «рожеві окуляри». Знав, що доведеться засукувати рукави.

Заступник головного редактора газети "Галичина"