Завжди на початку навчального року оприлюднення рейтингів шкіл за результатами НМТ запускає в соцмережах своєрідний парад успіхів. Заклади, які посіли високі сходинки у ньому, охоче діляться досягненнями своїх випускників, приймають вітання та отримують додаткову увагу від батьків. Проте не все так однозначно, адже те чи інше місце в рейтинговій таблиці ще не дає вичерпної відповіді на запитання, наскільки якісну освіту здобувають учні. Адже НМТ – це насамперед вступний іспит до закладів вищої освіти, а не об’єктивна оцінка роботи ліцею. Тож журналістка «Галичини» вирішила зазирнути трішки далі за цифри статистики і з'ясувати, що насправді стоїть за високими балами випускників прикарпатських ліцеїв, які входять до числа лідерів всеукраїнських рейтингів. Якою є роль учителів, додаткової підготовки та зусиль самих учнів? Як керівники закладів тлумачать ці цифри і які висновки з них роблять? І що вони вважають справжнім успіхом школи, який часто залишається поза рейтинговими таблицями?

«Кульгаві» рейтинги та інші нюанси

До рейтингу порталу «Education.ua» за результатами НМТ-2026 увійшла 291 школа Прикарпаття. Перше місце в області та шосте в Україні посів Науковий ліцей ім. М. Сабата Івано-Франківської міської ради. Другим в області став Старокосівський ліцей, який обіймає 13-те місце в Україні. Третю позицію на Прикарпатті посів Долинський науковий природничо-математичний ліцей «Інтелект», який у загальноукраїнському списку – 24-й. Четверте та п’яте місця в області вибороли Калуський науковий ліцей ім. Д. Бахматюка та Надвірнянський науковий ліцей «Престиж» – відповідно 38-ме та 65-те в Україні. Отже, вся п’ятірка обласних лідерів увійшла до першої сотні загальноукраїнського рейтингу.

Наскільки рейтинг за результатами НМТ може бути мірилом того, як школа готує своїх учнів і наскільки якісні дає знання? З цими та іншими запитаннями звернулася до директора Івано-Франківського регіонального центру оцінювання якості освіти (ІФРЦОЯО) Богдана Томенчука.

«Якщо такий рейтинг складений на основі комплексу показників і до уваги беруть багато різних факторів, а не лише результати НМТ, то, очевидно, можна задуматися над його вагою, – коментує Богдан Томенчук. – Якщо ж рейтинги засновані тільки на показниках НМТ, попри те, що самим результатам тестування треба довіряти повною мірою, – вони дуже «кульгаві». Ніхто не може чітко визначити, де заслуга школи, де заслуга учня, де сім'ї, а де репетитора. Не хочу принижувати роль учителів, навпаки, хотів би піднести їхній внесок у цій ситуації до немислимих висот, але результати НМТ і реальна заслуга вчительства того закладу, де навчається той чи інший учень – це, на превеликий жаль, достатньо різні речі, як на мою думку».

Також Богдан Михайлович наголошує, що сьогодні заклади освіти перебувають у доволі складних умовах, тому міські та сільські школи, на жаль, не можуть об'єктивно змагатися між собою за результатами мультипредметного тесту. «

Причини зрозумілі: від матеріальних можливостей сім'ї до умов у кожному навчальному закладі та доступності якісних репетиторів, – каже освітянин. – Було б дуже цікаво відстежити роль онлайн-освіти й онлайн-репетиторства в цих процесах. Знаю, що є учні, які намагаються компенсувати відсутність коштів у родині наполегливою працею з підручником та джерелами знань, які пропонує інтернет».

Для директора ІФРЦОЯО оприлюднення рейтингів за результатами НМТ – це також нагода зіставити успіхи учасників із якістю організації тестування. У центрі переглядають, у яких пунктах випускники здобули найвищі бали, та аналізують, як там був поставлений процес.

«Ми прискіпливо організовуємо тестування і намагаємося здійснювати суворий контроль за поведінкою як учасників, так і організаторів в аудиторіях, – наголошує мій співрозмовник. – Коли переглядаємо результати в розрізі пунктів тестування, ще в жодному з випадків не бачили високих успіхів на тлі неналежно організованого процесу. Для нас дуже важливо зіставити якість організації і якість результатів, аби вони не були штучними чи забезпеченими нечесно. Поки що ми задоволені і собою, і учасниками, і організаторами».

Якщо стежити за рейтингами шкіл за результатами НМТ щороку, то легко помітити, що високі щаблі зазвичай посідають одні й ті ж заклади. Звісно, місця розподіляються по-різному, але певна стабільність у цьому є. На думку Б. Томенчука, те, що школа стабільно тримається в лідерах, свідчить про відібраний у той чи інший спосіб контингент учнів і педагогів та високий рівень організації навчання. Втім, тут є одне «але», і звучить воно просто – репетитори.

«Ніхто не знає якості та кількості тих репетиторських послуг, які випускники цього закладу отримують поза навчальним процесом, – коментує директор регіонального центру. – Наголошую ще раз, не намагаюся когось принизити, але треба бути реалістами, як кажуть, любім, Боже, правду. Правдиву відповідь на це можуть дати тільки самі учасники тестування та самі заклади, якщо вони чесні перед собою. Не відкидаю стовідсоткової заслуги того чи іншого закладу освіти, можливо, так і є, але, знаючи ситуацію з іншого боку, вважаю, що такий неупереджений аналіз має право на існування».

Ліцей ім. М. Сабата: традиції і вимоги

Перше місце в обласному рейтингу і шосте у всеукраїнському для Наукового ліцею ім. М. Сабата в Івано-Франківську – результат закономірний і стабільний. Випускники закладу щороку демонструють високі бали на НМТ, що й відображається у списках лідерів.

«Якщо подивитися на ці рейтинги впродовж багатьох років, то побачите, що картина не дуже змінюється, адже є школи, які мають чіткі завдання і виконують їх, – коментує директор ліцею Ігор Дейчаківський. – Наш заклад створили на початку 90-х років, і міська громада поставила перед нами завдання – показати високий освітній результат. Ми послідовно дотримуємося цього орієнтиру і дотепер».

Водночас, за словами І. Дейчаківського, місія ліцею виходить далеко за межі академічних досягнень. Важливим вектором тут є плекання історичної пам'яті та традицій тих українських шкіл, які попри тиск окупаційних режимів виховали цілу плеяду видатних діячів, зокрема і керівників ОУН та УПА. Тут не мають права знижувати встановлену планку, адже у Станиславівській українській гімназії, наступницею якої є ліцей ім. М. Сабата, свого часу навчалися Анатолій Кос-Анатольський, Степан Ленкавський та інші. «Такі імена не можна просто обійти увагою», – підсумовує директор.

Також він наголошує, що в закладі працюють педагоги з потужним інтелектуальним потенціалом, який вони реалізують у спілкуванні з дітьми. Словом, роблять все для того, щоб українські діти змогли сповна використати свій шанс.

«Наші учні можуть сміливо конкурувати в будь-якому середовищі, – підкреслює керівник ліцею. – Вони успішно навчаються в Києві, Львові, а також у Принстоні, Кембриджі, Сорбоні та інших провідних вишах світу, демонструючи високі результати нашої навчальної діяльності».

Щодо рейтингів за результатами НМТ, то тут важливо розуміти, що кожна школа функціонує в різних умовах та обставинах, тому давати їм абсолютно однакову оцінку не варто.

«Зрештою, є прифронтові регіони, де взагалі не може бути ніяких змагань чи урахувань рейтингу. Крім того, є заклади, де дуже часто лунають повітряні тривоги. Триває війна, і це суттєво впливає на навчальний процес», – зазначає освітянин.

Ігор Дейчаківський ставиться до таких рейтингів стримано і не надає їм визначального значення. Каже, що ці цифри не спонукають його як керівника до радикальних висновків. Значно важливішою вважає послідовну роботу колективу, підходи до спілкування з учнями та вимоги, яких дотримуються в закладі. Хоча не приховує, що високі позиції ліцею тішать. Зауважує, що для батьків вони можуть бути аргументом під час вибору закладу, адже дехто приходить саме тому, що побачив ліцей серед лідерів.

Прикметно, що з початком повномасштабної війни до ліцейної спільноти долучилося чимало дітей зі східних областей України, зокрема з Харкова, Маріуполя та інших міст.

«Це надзвичайно сильні діти, вони досить природно інтегрувалися в наше середовище. Я дякую Богу, що вони так яскраво і добре представляють наш заклад, – говорить І. Дейчаківський. – В Україні є дуже потужні школи, і я тішуся, коли діти, які приїжджають до нас, сприймають нашу систему і середовище та хочуть бути з нами. Це чудово, це соборність України на практиці».

Що ж по-справжньому свідчить про якість освіти? Директор ліцею переконаний, що успіх народжується на перетині високих результатів і особливої атмосфери, яку відчувають і учні, і батьки. «Є школи, куди хочуть потрапити, – це зокрема Фізико-технічний ліцей, Природничо-математичний ліцей, п'ята школа... Напевно, тому, що там створено атмосферу, близьку багатьом», – зазначає пан Ігор.

Друге місце Старокосівського ліцею Косівської міської ради в обласному рейтингу за результатами НМТ стало для його директорки Ярослави Лаврентович приємною несподіванкою, проте вона сприйняла це без особливої ейфорії.

«Рейтинги сьогодні такі, завтра інші, вони залежать і від конкретного випуску, – констатує директорка. – Була здивована і приємно вражена, звісно, але ми не налаштовуємо себе на тому, що це найголовніше. Як працювали, так і працюємо».

У Старокосівській школі навчається 467 дітей. Цього року мультипредметний тест складали 18 випускників, дев’ятеро з яких навчалися на відмінно. Важливо відзначити, що це не весь випуск: частина старшокласників виїхала за кордон, а дехто не бачить свого майбутнього у вищій школі. Це також вплинуло на загальний результат.

«Є частина випускників, які не складали НМТ. Ті діти, які вчилися слабше і чітко розуміли, що їдуть працювати за кордон або влаштовуються на роботу тут, просто не йшли на тест, – коментує керівниця закладу. – Якби НМТ складали всі учні по всіх навчальних закладах – і за умови, що всі вони навчалися очно та відвідували суто школу, тоді оцінювання було б більш справедливим».

Директорка наголошує: показати добрі результати на тестах випускникам допомогло те, що на базі закладу вже третій рік поспіль організовують пробне тестування.

«Спочатку ми проводимо його в лютому, – розповідає вона. – Працюємо з батьками, щоб діти чітко визначилися зі спеціальністю для вступу, ведемо багато роз'яснювальної роботи. Аналізуємо їхні результати: якщо, наприклад, із трьох предметів бали високі, а з четвертого, на вибір, – низькі, то рекомендуємо змінити предмет. Можливо, саме завдяки цьому вони зможуть успішно вступити до омріяного закладу вищої освіти».

За словами Ярослави Ярославівни, такі пробні тести дуже ефективні. Під час основного НМТ вступники вже не бояться невідомості, адже чітко знають, що відбуватиметься і як поводитися під час іспиту. Безперечно, це додатковий плюс, який допомагає їм скласти тести якнайкраще.

«У дітей часто немає чіткого уявлення, як це працює, – констатує вона. – Тому треба проводити пробне тестування, показувати завдання і працювати над цим, аби вони розуміли, що їх чекає, і усвідомлювали, наскільки це важливо, якщо вони хочуть вступити туди, куди мріють, а не туди, куди просто вистачає балів».

Директорка Старокосівського ліцею зазначає, що сільським школам важко конкурувати з міськими, зокрема через різну фінансову спроможність і доступ до додаткових занять.

«Ми знаходимося в сільській місцевості, тут мало репетиторів. Знаю, що в містах, де батьки більш фінансово спроможні, діти переходять, наприклад, на сімейну форму навчання і впродовж року готуються з репетиторами. І тому ті бали, які вони здобувають, не мають жодного стосунку до знань, здобутих у ліцеї, – каже Ярослава Ярославівна. – Наші учні в 11-му класі не переходять на репетиторство, бо батьки не мають такої змоги. Дозволити собі репетитора можуть лише одиниці, мабуть, відсотків п'ять дітей, і то з якогось одного предмета. А такого масового явища, як у містах, коли діти займаються з репетиторами з четвертого-п'ятого класу, у нас просто немає»

За словами моєї співрозмовниці, у шкільних реаліях сьогодення на перший план виходять не рейтинги, а психологічний стан дітей та умови, в яких їм доводиться здобувати освіту.

«Скоріше б закінчилася війна, і ми могли нормально працювати і навчати дітей у спокійних умовах, – зазначає керівниця ліцею. – Жодна дитина у світі не вчиться в таких умовах, як наші. Сьогодні поруч із вчителем найперше має бути психолог, аби розуміти, що коїться з дитиною, чи здатна вона сприймати інформацію, чи дозволяє їй психічний стан узагалі хотіти вчитися. Наприклад, 150 учнів школи належать до пільгових категорій – це майже третина від загальної кількості дітей у ліцеї. В них або батьки воюють, або хтось з рідних загинув, або вони – внутрішньо переміщені особи. Тобто найбільш вразливі категорії».

Для Долинського наукового природничо-математичного ліцею «Інтелект» високі місця в рейтингах за результатами НМТ – не новинка, а наслідок системної праці тривалістю в три десятиліття. Щороку заклад потрапляє до трійки лідерів в області, що, безумовно, свідчить про стабільність і налагоджену роботу. Водночас директор закладу Михайло Чміль вважає такі показники лише однією зі складових загальної картини. За його словами, бали випускників відображають рівень підготовки з конкретних предметів, проте вони аж ніяк не охоплюють усіх завдань, які стоять перед ліцеєм.

Освітянин наголошує, що поряд із навчанням важливе місце посідає виховання, передусім патріотизму та громадянської свідомості. Саме тому оцінювати успіх закладу лише за результатами тестування, на його переконання, недостатньо.

«Найкращий результат – це коли ми бачимо в наших дітях майбутнє. Це найголовніше. Результат НМТ дуже важливий, але він не є основним», – підкреслює пан Михайло.

Визначальним чинником у роботі закладу освіти М. Чміль вважає педагогічний колектив. Пригадує, що коли у 1992 році створювали ліцей, одним із найважливіших завдань був підбір учителів.

«Найголовніше було не помилитися в доборі кадрів. І впродовж усіх цих років я переконуюся, що все залежить від кадрового складу навчального закладу», – наголошує керівник.

Ліцеїсти щороку демонструють на НМТ стабільно високі результати, це закономірно позначається на рейтингу. М. Чміль зауважує, що ліцей ніколи не опускався нижче четвертого місця серед закладів області, і навіть не раз очолював список. Крім того, від моменту запровадження зовнішнього незалежного оцінювання 75 учнів закладу склали тести на максимальні 200 балів.

Чи справді високе місце в рейтингу за результатами НМТ свідчить про те, що заклад надає якісні освітні послуги? Відповісти на це запитання однозначним «так» чи «ні» не можна. Адже, за словами директора ліцею, учні можуть додатково готуватися з іншими викладачами чи відвідувати заняття поза своєю школою, тож підсумкові бали не завжди відображають внесок суто її педагогів. Хоча керівник закладу також підкреслює, що ліцеїсти «Інтелекту», як правило, готуються до вступних випробувань саме зі своїми вчителями. До того ж за всю історію роботи закладу не було жодного випускника, який би не вступив до закладу вищої освіти. І це, безперечно, також говорить про високу якість підготовки учнів.

Михайло Чміль переконаний, що оцінювати роботу школи варто не лише за результатами НМТ її випускників, адже це лише фрагментарна оцінка. Насправді важливо дивитися на процес комплексно, брати до уваги атмосферу і бажання дитини відвідувати школу, аби учні не просто відчували обов’язок вчитися, а справді цього хотіли.

«За чим можна оцінити роботу закладу? За тим, що створено чудові та безпечні умови для праці й навчання, коли немає булінгу і діти почуваються психологічно комфортно, – наголошує М. Чміль. – Звичайно, результати випускного іспиту мають значення, але є багато інших важливих речей. На мою думку, головне те, як дитина йде до школи і чи хоче вона туди йти. Коли 1 вересня учні кажуть, що вже скучили і хочуть до школи, – це показник. Якщо дитина хоче вчитися, тоді буде й результат!».