Ажіотаж навколо зустрічі Дональда Трампа, Сі Цзіньпіна та Володимира Путіна у китайському місті Шеньчжені був величезним. Від неї чекали чи не нового поділу світу та формування нового світового порядку. Але гучні очікування зіткнулися з доволі скромним результатом. Політолог, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко наголосив у коментарі для газети «Галичина», що жодного нового світового устрою керівники США, Китаю та Росії не створили, а їхні політичні позиції виявилися більш розбіжними, ніж могло здатися напередодні.
Головним показником результативності переговорів В. Фесенко називає підсумковий документ – Декларацію про мир. Втім, його зміст, на думку політолога, не відповідає гучній назві: «Головним критерієм дуже обмежених результатів цієї зустрічі є її підсумковий документ, який пафосно назвали Декларацією про мир».
Особливо суперечливо, як він звернув увагу, звучать мирні заяви на тлі війни Росії проти України. «Якось дивно чути про мир від країни, яка веде повномасштабну війну проти України вже майже 5 років», – зазначив він.
Декларація складається лише з чотирьох коротких пунктів. Найбільш конкретним із них стала спільна критика Міжнародного кримінального суду. В. Фесенко звертає увагу на важливий нюанс, що всупереч поширеній в Україні думці, саме РФ могла бути не головним ініціатором цього пункту. «Спростую дуже поширену у нас думку, що цей пункт просувала Росія. Схоже, що це була ініціатива Трампа, який у своєму вступному слові акцентував на цій темі», – зауважив В. Фесенко. На його думку, навіть попри політичний тиск на МКС, його діяльність не припиниться.
Ще один пункт декларації стосується реформи Організації Об’єднаних Націй. Але й тут, вважає В. Фесенко, за гучними словами немає готовності до реальних змін. США, Китай і Росія є постійними членами Ради Безпеки ООН та мають право вето. Водночас жодна з цих держав не демонструє готовності відмовитися від привілейованого статусу.
Окремий пункт декларації стосується збільшення виробництва та постачання нафтопродуктів. І тут, за оцінкою В. Фесенка, інтереси трьох країн значною мірою збігаються. Китай і США зацікавлені у зниженні високих цін на нафту. Росія ж прагне збільшити експорт і розраховує на послаблення санкцій.
Позитивним результатом зустрічі В. Фесенко вважає домовленість трьох держав про необхідність запобігати ядерній війні та зменшувати ядерні ризики. У документі зафіксовано принцип: ядерну війну «не можна виграти і її не можна вести». За його словами, у декларації немає окремої згадки про неприпустимість ядерної програми Ірану. Натомість використано ширше й більш розмите формулювання про запобігання ядерному розповсюдженню.
Прикметно, що в документі немає жодного слова про російсько-українську війну. Все ж для В. Фесенка це не лише негатив: «Про Україну жодного слова. А це означає, що між трьома країнами немає спільної позиції щодо російсько-української війни та умов її завершення».
На думку політолога, відсутність спільної позиції може навіть бути певною перевагою для України, бо Москва не змогла нав’язати двом іншим учасникам свою версію завершення війни. Водночас він не очікує, що зустріч трьох матиме значний безпосередній вплив на переговорний процес щодо завершення війни. Більше вплинула і, схоже, що не дуже позитивно, двостороння зустріч між Трампом і Путіним, вважає політолог.
Попри масштаб символіки, «троє в Шеньчжені» не продемонстрували єдності з більшості ключових міжнародних питань. Тому, за словами В. Фесенка, головний висновок із зустрічі простий: «Світ не поділили, новий світоустрій не визначили. І не могли цього зробити. Зараз не 1945 рік. І це не була зустріч переможців».
Політолог звертає увагу і на те, як виглядали самі учасники переговорів. На його думку, найвпевненіше виглядав китайський лідер Сі Цзіньпін. Натомість політичні позиції Дональда Трампа всередині США стали слабшими після поразки республіканців на виборах до Конгресу. «Трампа вже сприймають як «кульгаву качку» після поразки республіканців на виборах до конгресу США», – вважає експерт. А ось Путін, попри те що саме Москва просувала ідею цієї зустрічі, у цій трійці, на думку В. Фесенка, виглядав не рівним партнером, а радше додатковим учасником, таким, який приєднався до двох більш впливових лідерів.
Найвиразнішим символом саміту для політолога став стіл, за яким сиділа «трійця». «Символом цієї зустрічі для мене є стіл переговорів, за яким перебували три лідери. Стіл величезний. І учасники переговорів виглядали за ним якось дрібнувато», – звернув увагу В. Фесенко. У цій деталі він бачить точну метафору всього саміту: «велика фізична відстань між учасниками переговорів символічно демонструвала суттєві розбіжності політичних позицій їх учасників».
Тож головний результат «зустрічі трьох у Шеньчжені» – не новий світовий порядок і не великий геополітичний переділ. Навпаки переговори продемонстрували, наскільки далеко США, Китай і Росія перебувають одне від одного у баченні ключових міжнародних проблем. Гучна зустріч завершилася без великої угоди і без спільного бачення майбутнього світу.