Архів статей

АНДРІЯШКОВЕ ПОЛЕ (есей в ескізах)

У цьому різноликому конгломераті працювали посередності, що їх хтось колись прилаштував сюди, бо це ж престижно, як-не-як, ідеологічна установа, тоді вважалася надто почесною праця в редакціях газет, радіо. Але ж оцю «сірість» перекривали творчі особистості, як Роман Андріяшко, Василь Лизанчук…

«ІСТОРИЧНА МІСІЯ ОУН: минуле і сьогодення» (До 90-річчя створення Організації Українських Націоналістів)

Не було б героїчної боротьби ОУН, не були б сьогодні незалежними Волинь і Слобожанщина, Полісся чи Таврія, та й невідомо, чи залишилась би й Україна на світовій цивілізаційній мапі…

ЖИТТЄВА ТАСЬМА СТЕПАНА ПУШИКА (до 75-річчя з дня народження письменника, дослідника української старовини)

26 січня 2019-го було би знаковою датою у життєтворчості видатного українця – Степана Пушика: цього дня йому могло виповнитися 75. Та, на жаль, він несподівано попрощався з нами – відійшов за земний пруг. Видавництво «Місто НВ» (Івано-Франківськ) готує в серії «Шевченківські лауреати – вихідці з Прикарпаття» велику документальну книгу академіка Володимира Качкана «За престолом нації: Степан Пушик в орамленні доби». Пропонуємо фрагменти з неї, які «Галичині» надав автор...

НАЦІЯ, ЯКА ЙДЕ ПРОТИ ТРЕНДІВ

Україна заслуговує на тверезий та серйозний погляд. Адже на її території відбуваються важливі події, через які весь регіон може «накренитися» в той бік чи інший. Про це й не тільки йдеться у статті дипломата про Україну «Нація в дорозі», опублікованій надавно в «Metropole» – віденському англомовному журналі...

ЗМІЯ “ВІЩОГО” КНЯЗЯ, або Як загинув перший український “володар семи всесвітів”

Чи ви звернули увагу на те, що такий відомий художник, як Васнєцов, ілюструючи пушкінську баладу «Пісня про Віщого Олега», скрізь зображав великого князя Київської Руси обутим у червоні чоботи, як і годилося для особи такого сану, а в одному випадку таки «перевзув» його в… постоли, взуття тодішніх простолюдинів?

ЛОВЕЦЬ ГОЛОСУ – ЯК СОЙЧИНОГО ПЕРА

Скорочений варіант нарису академіка Володимира Качкана про заслуженого діяча мистецтв з Івано-Франківська Михайла Стефанюка було надруковано під заголовком «Ловець голосу» в «Галичині» за 2 серпня 2018 р. Пропонуємо повну версію цієї міні-повісті про людину, митця, педагога...

ПРИНЦЕСА ЛЮ Мелодраматичний бойовик

Минуло 20 років, коли на сторінках «Тижневика Галичини» з’явилися перші тексти під рубрикою «Динамічний жанр», які потім увійшли до книжки «Стрімкий вогонь», виданої 2011-го. Серед них була й ця маленька гостросюжетна романтична повість, яку з нагоди «ювілею» ще раз наважуюся винести на читацький подіум. Вона дорога авторові тим, що написана, як мовлять, на одному подихові, хоча доти він майже рік ходив із першим і єдиним її рядком у голові, поки, образно кажучи, з нього врешті не вилилась уся оповідь…

Культурно-просвітницьке кредо Івана Брика (до 150-річчя «Просвіти»)

Брик Іван Станіславович (криптоніми: Бр.І; І.Б.; Б.І.; і.б.) народився 8 липня 1879 р. у містечку Устрики Долішні неподалік Перемишля (помер 17 вересня 1947 р. у м.Ландек, Австрія), там навчався у народній школі, а з 1891 р. розпочав студії в українській гімназії у Перемишлі, де в той час директором працював відомий письменник і громадський діяч галичанин Григорій Цеглинський.

«Епоха моя крилата!»

Представляємо вірші з нової збірки Степана Пушика, яку він сам упорядкував й до останніх днів працював над нею. Це – твори різних років з неопублікованої спадщини поета – від 60-х минулого століття до створених упродовж 2018-го, в тому числі й останній вірш, написаний за два дні до смерті...