Пам’ятаєте книжечку, створену групою авторів під брендом «Леонід Кучма», з недолугою назвою «Україна – не Росія»? Класик театрального мистецтва сказав би: «Не вірю». Слідом за ним це констатує Європа, США, Канада. Означених природних союзників України без особливого успіху намагаються обдурити то П. Порошенко, то В. Зеленський. За рівнем безкарності топ-корупціонерів Україна – єдиноутробна посестра РФ.
Недавно в межах родинного кіноклубу закінчив перегляд шведського серіалу «Засліплені» (Fartblinda), створеного за романом культової скандинавської письменниці Кароліни Нейра. В головній ролі репортерки – популярна шведська акторка Джулія Рагнарссон. Журналістці в місцевому щоденному онлайн-виданні достатньо опублікувати розслідування про МОЖЛИВІ зловживання в приватному (не державному) банку та приховування важливих операцій від клієнтів для НЕГАЙНОЇ перевірки банківської документації. Фінансова поліція наступного дня після оприлюднення статті прибула в приміщення банку, вилучила там усі паперові та електронні носії інформації, склала графік викликів на допити працівників банку. Позаяк державний фонд гарантування вкладів у випадку банкрутства банку не лише компенсує громадянам частину втрат, а й обов’язково почне з’ясовувати, чому органи державної влади (фінансовий моніторинг, поліція, служба безпеки, комісія з цінних паперів, кабмін та інші) не запобігли драмі. Адже бюджетників утримують платники податків, у тому числі і вкладники банку, що здійснює ризиковані операції.
Після перегляду серіалу краще зрозумів, чому Швеція за рівнем життя, безпеки середовища, індексом щастя (кількістю громадян, задоволених власним життям), а також числом осіб, котрі інтенсивно вивчають шведську мову та прагнуть отримати шведське громадянство посідає одне з чільних місць у світі. Попри холодний клімат цієї країни, невеликий обсяг наявних корисних копалин та цілковиту відсутність чорноземів.
У Швеції традиційно існує реальна (а не задекларована А. Аваковим, І. Бакановим, І. Бенедіктовою, В. Зеленським) нульова толерантність до корупції. За найменшої підозри у нецільовому використанні бюджетних коштів (для посадовців замість презумпції невинуватості застосовується презумпція ВИНИ) чиновник добровільно вирушає у відставку. «Ігри Татарова/Вовка/Єрмака» в будь-якій європейській країні, особливо у Швеції, моментально б закінчились відставкою – звільненням усіх їхніх безпосередніх керівників.
Того ж вечора після перегляду згадуваного серіалу на українському телеканалі подивився останнє розслідування журналістської команди Watchdogs https://prm.ua/categories/watchdogs-rosliduvannya/ Дізнався з передачі, що найбільший профіт від програми «Велике будівництво» за рахунок ковідного фонду отримала криворізька фірма тестя В. Зеленського – В. Кияшка (це батько Олени Кияшко, нині – першої «леді», та помічник одного з народних депутатів від «Слуги народу») й індуси – власники криворізького металургійного комбінату «Арселор Міттал». «Як з’ясувалося, родичі цих мільярдерів – засновники тієї компанії-посередника, через яку за наполягання міністра охорони здоров’я Максима Степанова Україна закупила вакцину … в Індії («Галичина» за 25 лютого вже описувала цю історію в публікації «В епіцентрі COVID-19»). Посередник отримав з Держбюджету свої п’ять відсотків вартості контракту й… поділився ними з ким належало. Це ж не «відкат»?
Не переповідатиму зміст численних розслідувань. Скажу лише, що у Швеції всі герої телевізійних повідомлень про злочини вже давно були би звільнені з посад та смакували би в’язничні страви. Президент з адвокатами захищався б рамках процедури цілком обґрунтованого імпічменту. Та це – у Швеції. В Україні ж чи Росії на будь-які журналістські розслідування (а де розслідування правоохоронних органів?) влада спочатку взагалі не звертає уваги. Згодом увагу таки звертають, але, власне, лише на самих авторів розслідувань. З журналістами трапляються ДТП, отруєння, інші нещасні випадки...
Так, Україна – не Росія. Після такої констатації Л. Кучма, замовник вбивства Г. Гонгадзе, вилетів на Сардинію. Фактично там і нині проживає цей, судячи зі змісту книжки, мислитель, письменник, державний діяч, а насправді – засновник олігархату в Україні.
