Топ-новиною світових інформагенцій стало повідомлення про те, що підлеглий В. Путіну диктатор О. Лукашенко з допомогою винищувача ґвалтовно посадив у Мінську літак ірландської авіакомпанії Ryanair, який виконував рейс між столицями країн – членів НАТО «Афіни – Вільнюс». В аеропорту з борту літака зникли громадяни Білорусі Роман Протасевич, засновник телеграм-каналу NEXTA, та його дівчина ті ще декілька громадян Росії: офіцери ФСБ РФ, які повернулися до Москви після успішно проведеної операції.
Мушу сказати те, про що чомусь мовчать всі коментатори. Операції з посадки будь-яких пасажирських літаків над власною територією є звичною практикою спецслужб чи не всіх держав. Достатньо переглянути серіал «Тегеран», створений торік відомим ізраїльським сценаристом Моше Зондером. До речі, варто не лише якісне кіно дивитися, а й читати корисні книжки. Зокрема те, як створюють пандемії, хто на тому добре заробляє, як «купують» керівників ВООЗ, добре описано в романі Дена Брауна «Інферно»… Вся «ковідна» істерія на планеті спалахнула, образно кажучи, через невігластво мільярдів землян, які не читають мудрих книжок.
Так само на неписьменних, нерозумних рабів телереклами та примітивних серіалів про «сватів», «слуг народу» розрахована й теза про «Вагнергейт», яку озвучує російська агентура, що засіла на владному Олімпі України на чолі з Андрієм Єрмаком та Давидом Арахамією. ФСБ устами власних офіцерів з українського парламенту кілька місяців повторює, що СБУ, турецькі та американські спецслужби не могли планувати операцію із затримання «вагнерівців» у Києві саме через посадку літака «Мінськ – Стамбул». Позаяк це, мовляв, є порушенням міжнародних правових норм.
Операція з посадки літака ірландської кампанії за наказом нелегітимного власника Білорусі є спільною роботою О. Лукашенка та В. Путіна, який не лише надав дозвіл підлеглому «брату», а й забезпечив його агентами – найкращими кадрами з ФСБ, організаторами бійки на борту літака в повітрі. Так В. Путін віддав «борг» О. Лукашенкові, котрий перед цим повернув до Москви «вагнеровбивць». Неушкоджених, але трошки наляканих.
Пригадайте, офіцери СБУ також планували спровокувати конфлікт із «вагнерівцями» в літаку «Мінськ – Стамбул» в небі над Україною, щоб «раптово» посадити лайнер в Києві… З якими ж тоді очима В. Зеленський, А. Єрмак, Д. Арахамія й надалі «вішають локшину» на вуха українців – що нібито планована операція із затримки путінових убивць у Києві є вигадкою?
І В. Путін, і О. Лукашенко знають, що в Євросоюзі так само беруть хабарі, як і росіяни, українці чи білоруси. У старій добрій Європі з її декларованими моральними цінностями всі продаються. Потрібно лише знати ціну. У Кремлі досі блукає бородатий анекдот про парижанок, які не продаються, – справді, такі є, але вони значно дорожче коштують. Інформація про осіб, які придбали квитки, зареєструвалися перед польотом, сіли на борт літака, не підлягає розголошенню. Це знають усі, хто переглядає відповідні фільми. Така норма захисту конфіденційної інформації про особу відповідає міжнародним правовим стандартам – як загальним, так і спеціальним, викладеним, зокрема, в Монреальській конвенції для уніфікації деяких правил міжнародних авіаперевезень, прописаних у правилах Європейської організації з безпеки аеронавігації, законодавства ЄС в галузі цивільної авіації. Тим-то справа честі власників Ryanair – провести службове розслідування, щоб встановити, хто саме продав агентурі ФСБ інформацію про пасажирів рейсу «Афіни – Вільнюс». Бо інакше як О. Лукашенко дізнався, що саме в цьому в літаку над Білоруссю пролітатиме Р. Протасевич та його дівчина?
Що мають зробити країни ЄС та НАТО після вчинку О. Лукашенка/В. Путіна замість чергового висловлення «глибокого занепокоєння з бентежною стурбованістю»? Скасувати всі авіарейси до Білорусі та над Білоруссю, тобто, «закрити» білоруське небо (яке за міжнародним правом є частиною суверенної території цієї держави) та мінський міжнародний аеропорт в односторонньому порядку. Оскільки Білорусь не може гарантувати безпеку пасажирів як у білоруському небі, так і у власних аеропортах. У разі ж відмови ЄС від жорстких заходів московські та мінські «кримінальники» вважатимуть європейців безхребетними «терпилами». Тож нові брутальні порушення міжнародного права з боку двох диктаторів, які нікого не бояться, не забаряться. Непокаране зло стрімко розмножується.
