Пів мільйона УБД, або Як потерпає Україна під тагарем правонаступниці СРСР у частині суто обов’язків…

Увесь світ розуміє під правонаступництвом дві невід’ємні складові: наступництво прав та обов’язків. І лише недоумки з України подарували Росії правонаступництво Радянського Союзу суто в частині прав. У площині ж обов’язків тягар правонаступництва Російської імперії Україна несе на собі. Тобто німецький нацизм перемогла Росія – СРСР, убивати мирне населення у 29 країнах світу (впродовж 1945 – 1991 рр.) скеровувала КПРС, керівна сила СРСР. А пільги «воїнам-інтернаціоналістам», іншим учасникам бойових дій (УБД), нинішнім українським громадянам (навіть тим, що переїхали до України після 2014-го) гарантує та надає не РФ – правонаступниця СРСР, а надзвичайно «багата-дурнувата» Україна!

Громадяни України, які 1956 року, перебуваючи в лавах радянської армії, вбивали мадярів в Угорщині, 1967-го році воювали проти Ізраїлю на боці єгиптян і сирійців, а 1968 р. знищували мирних демонстрантів у Чехословаччині, нині користуються всіма пільгами УБД. Скажімо, мій сусід, 1949 р. н., 1967-го місяць у складі батареї ППО охороняв Суецький канал від можливих атак ізраїльської авіації, позаяк усі військові аеродроми Єгипту ізраїльтяни знищили протягом одного дня – 5 червня названого року. Він – ветеран війни, УБД, незадоволений тим, що через війну в Донбасі «етіх участніков (УБД. – Ред.) развєлось так многа». До речі, статусом УБД нині володіє пів мільйона наших співгромадян.

Про «афганців» не відаю. Але ось про таких українських пільговиків, як «угорські», «єгипетські», «чеські», «словацькі» УБД, нашу державу обов’язково спитають. Особливо напередодні реального, а не декларативного вступу до НАТО та ЄС. Як пояснити дружнє ставлення українців до європейських націй, якщо Україна надає пільги власним громадянам, які вбивали цих європейців?

Тим часом ст. 12 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачає низку пільг для УБД, найістотнішими з яких є такі: безоплатне одержання ліків, першочергове безплатне зубопротезування, безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів; виплата допомоги з тимчасової непрацездатності в розмірі 100% середньої зарплати незалежно від стажу; першочергове забезпечення житловою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва.

А також чого варті 75-відсоткові знижки за користування житлом (квартплата) в межах норм, передбачених законодавством (21 кв. м загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у приміщенні (будинку) і має право на знижку, та додатково 10,5 кв. м на сім’ю), за користування комунальними послугами та скрапленим балонним газом для побутових потреб, на вартість палива в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають централізованого опалення…

Навіть у РФ ті, хто брав участь у двох чеченських війнах, не мають такого обсягу пільг, як ці самі особи мають в Україні, якщо вони переїхали до неї на постійне замешкання. Дехто з таких встиг здобути військову освіту в Росії, скласти російську військову присягу, отримати статус УБД у РФ, а потім переїхати в Україну, отримати громадянство, стати комбатом – народним депутатом від Народного фронту, полковником...

Очевидно, автор «Золотого ключика», коли писав про країну дурнів, таки щось знав про неї. Тобто про майбутню Україну, державу в центрі Європи.