Коронавірус виявився не лише загрозою для життя і здоров’я, а й лакмусовим папірцем для перевірки стосунків між людьми та між цілими країнами, а для усього людства - тестом на людяність і власну відповідальність за все, що трапляється на нашій планеті.

У КНР, наприклад, під час карантину почали масово розлучатися подружні пари, тому що не витримали тривалого перебування поруч у закритому приміщенні.

Зіпсувалися стосунки через епідемію і між країнами. Уряди США та Китаю звинуватили один одного у розробці нової бактеріологічної зброї та розповсюдженні небезпечного захворювання. А Кремль, як завжди, винить Україну в експорті вірусу до Росії.

Гірше за це виявилися расова і взагалі людська нетерпимість. З різних куточків світу надходять свідчення про цькування китайців, бо саме їхня країна стала епіцентром пандемії.

А в нашій державі цькують навіть співвітчизників, котрі повертаються з-за кордону, бо ті можуть виявитися потенційними носіями вірусу.

Причина цьому - людський страх перед смертельною хворобою, яку в Україні, на думку громадян, з рівнем нашої медичної галузі та недостатньою свідомістю людей навряд чи вдасться швидко подолати.

Але українці за кордоном теж нікому не потрібні, якщо вони у час карантину не працюють та ще й не мають офіційних документів. Тому й змушені повертатися додому. Можна нашій владі лише "подякувати" за те, що три десятки років створювала в Україні всі умови, аби наші громадяни шукали роботу за кордоном. Тож треба з розумінням поставитися до цього факту і лише нагадувати заробітчанам, щоб після повернення на батьківщину самоізолювалися на певний час, аби не наражати на небезпеку інших.

Також наші страхи підживлюються щоденними негативними новинами із телеканалів та фейковими страшилками у соцмережах (наприклад, про дезінфекцію міст із гелікоптерів чи про кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі на кілька років для батьків, чиї діти під час карантину гуляють на вулиці і т. п.).

Тож, озираючись на ті країни, які фактично побороли епідемію або перебувають в активній стадії боротьби з нею, варто наголосити на тому, що найкращим способом протидії поширенню коронавірусу і страху перед ним є соціальна відповідальність кожного з нас не лише перед собою, а й перед своїми співгромадянами. Адже дотримуючись карантину і засобів безпеки можна вберегти десятки, а то й сотні життів.

Спільна загальнолюдська біда, не зважаючи на поодинокі випадки прояву байдужості й егоїзму, все ж об’єднала українців. Багато свідомих громадян, організацій, мереж магазинів узялися за волонтерство – передають кошти медзакладам, закуповують необхідні медикаменти і апарати штучного дихання, допомагають доставляти їжу пенсіонерам. Усе це свідчить, що ми таки не втратили людяності і милосердя.

Нині дехто задається питанням, чому смертельний вірус охопив планету, чому знову гинуть невинні люди і як вищі сили могли допустити це лихо?.. Як би там не було і хто б не був винен у нинішній загрозливій ситуації, але чомусь Бог таки дозволив цьому статись. Мабуть, людство своїми вчинками (конфлікти, війни, випробування біологічної та ядерної зброї, знущання над тваринами), зневажливим та споживацьким ставленням до планети змусило Землю вдатися до кардинального методу самоочищення (хоча цей метод, скоріш за все, запустили самі люди).

Так було, відколи існує земна цивілізація. Наша домівка Земля, коли злочинні діяння людства доходили до критичної межі, очищувалася повенями, землетрусами, виверженням вулканів та епідеміями. І нинішня ситуація не виняток.

Слід зазначити, що за час поки що нетривалого карантину усі помітили, як очистились водойми та повітря, стало чисто, тихо й затишно на вулицях міст та сіл. Нарешті, коли вир життя з його повсякденними клопотами й проблемами трохи призупинився, люди мають можливість більше уваги приділити своїм близьким, а також задуматись не лише над змістом життя, а й над своєю поведінкою.

У соцмережах, окрім фейкових страшилок, пародій на коронавірус та ситуацію, пов’язану з ним, трапляються й філософські роздуми та підведення підсумків наслідків епідемії, яка уже фактично змінила світ і людську свідомість.

Отож… Людство отримало саме ту хворобу, яка була потрібна йому. Бо вкотре нагадує, що треба берегти природу й своє здоров’я, цінувати близьких і той час, який ми з ними проводимо. Допомагає усвідомити, що більша частина відведеного нам життя та зароблених грошей витрачаються на пусті, інколи й непотрібні речі, тоді як діти й батьки недоотримують нашої уваги та піклування. А ще – зрозуміти, що ми, хоч і вважаємо себе господарями на землі, насправді є лише її тимчасовими гостями. І вона спочатку дрібними натяками, а потім серйозними випробуваннями вказує нам на нашу неправильну поведінку. Точніше - всесвіт не зацікавлений у знищенні людства, адже ми недаремно прийшли у цей світ. Нас лише навчають і дають шанс пізнати, що є найважливішим у житті і який його сенс. І для цього у нас нині вже є доволі часу.

Мікроскопічний вірус змусив бідного й багатого, простолюдина й високопосадовця відчути свою беззахисність перед силами природи і одночасно власну відповідальність за долю усього людства. І відповідальність полягає не лише у дотриманні карантину та засобів безпеки, а, як стверджують знавці тонких структур людської особистості, - у нашому емоційному та духовному здоров’ї. Бо саме ріст свідомості й духовності та позитивні емоції здатні підтримувати людський організм на високому вібраційному рівні, котрий зазвичай стає перешкодою для проникнення будь-яких вірусів та бактерій, що живуть та розмножуються лише на низьких вібраціях.

Свідченням цьому є, наприклад, зупинення епідемій чуми у середньовіччі високочастотним звуком церковних дзвонів, а також твердження дослідників, що іспанський грип під час Першої світової війни пішов на спад, коли було проголошено перемир’я і людей переповнювали емоції радості та любові.

Лікарі, науковці теж доводять, що страх, паніка, песимізм, агресія і тривале перебування у стресовому стані послаблюють імунну систему людини, що й робить її вразливою до будь-яких захворювань. Тож до арсеналу методів боротьби із коронавірусом, окрім ліків, противірусних вакцин і заходів безпеки, вони радять додати позитивне мислення і позитивні емоції…