Українців мають за дурнів, або Як В. Зеленський укотре витер свої мешти нашою Конституцією

«Завдяки» заслуженим юристам України, докторам права, що працюють в ОПУ, РНБОУ, ОГПУ, КМУ, ВРУ (фракція «СН»), Президент Володимир Зеленський вкотре витер Конституцією України свої черевики. Очевидно, талмуд постійно нашіптує російськомовному євреєві (він саме так ідентифікував себе під час президентських перегонів 2019-го) тисячолітню «мудрість» давніх ізраїльтян: «Якщо – не можна, але дуже хочеться, то можна»…

Президентські укази про позбавлення громадянства України є непублічними. Тому їхній текст ви не знайдете на офіційному сайті ОПУ. Доводиться користуватись інформацією провладних ЗМІ, які бадьоро рапортують про посилення боротьби з контрабандою. Отже, указом «Про призупинення громадянства України причетних до контрабанди Вадима Гальперіна, Араїка Амірханяна та Олександра Єрімічука» гарант «призупинив» чиєсь громадянство. І вся правова спільнота в нашій державі лише мовчки проковтнула таке цинічне нехтування українським законодавством та зневагою до Конституції України.

Наводжу неспростовні докази такого сумного висновку. По-перше, ні Конституція, ні базовий закон «Про громадянство України», ані жодна частинка будь-якого іншого закону НЕ ПЕРЕДБАЧАЮТЬ ТАКОЇ ПРАВОВОЇ ДІЇ, ЯК «ПРИЗУПИНЕННЯ», для інституту українського громадянства. По-друге, з повідомлень мас-медіа (а не СБУ) стало відомо, що В. Гальперін є громадянином Ізраїлю, А. Амірханян – громадянин Вірменії, а О. Єрімічук має румунське громадянство. Причому Гальперін не володіє івритом, а Єрімічук не знає румунської мови (де вони купують паспорти Ізраїлю чи Румунії?). Усі троє не є державними службовцями, які присягають на вірність суто українському народові, чи службовцями органів місцевого самоврядування в Україні. Тому наявність у них, окрім українського громадянства, паспорту ще однієї держави не може бути кваліфіковано як кримінальне, адміністративне чи інше правопорушення. По-третє, контрабанда в Україні є декриміналізованою. За участь в ній передбачено адміністративну відповідальність. Та якщо ви відкриєте відповідні кодекси й закони, то НІДЕ НЕ ЗНАЙДЕТЕ ПОКАРАННЯ у формі «призупинення громадянства України».

У згаданому указі його творці посилаються на п. 26 ст. 106 Конституції України, та ст. ст. 17, 19 Закону «Про громадянство України». Над юридичною кваліфікацію авторів тексту указу вже сміються навіть рядові митники-мільйонери. Адже у відповідності до п. 26 ст. 106 Президент ухвалює рішення про прийняття до громадянства України та припинення громадянства України, про надання притулку в Україні й крапка. Про жодне «призупинення громадянства» в цій статті Конституції України немає згадки. Ст. 17 згаданого закону взагалі стосується поновлення в громадянстві України і не стосується «призупинення». Тобто коли «контрабандисти» вирішать усі власні питання з керівництвом ОПУ, їхні українські паспорти їм повернуть з посиланням на ст. 17? А ст. 19 взагалі мовить про вихід з українського громадянства ЗА КЛОПОТАННЯМ ОСОБИ. Гальпєрін, Амірханян, Єрімічук не надавали Зеленському письмових клопотань про позбавлення їх громадянства України чи «призупинення».

Мабуть, про презумпцію невинуватості, гарантовану ст. 62 Конституції, криворізький бакалавр права й не чув. Тому він телефонує І. Баканову, щоб той розібрався «з чортом, «розбійником» – головою РДА, без суду (самостійно) встановлює винних у вбивстві П. Шеремета, президентським указом таврує громадян терміном «причетні до контрабанди». І що в підсумку. Потім ці «причетні» виявляться непричетними, звернуться до суду з позовом про відшкодування завданих їм матеріальних збитків та моральної шкоди. Суд, на основі ст. ст. 8, 55, 62, 124 Конституції України, ухвалить рішення на користь так званих контрабандистів. А далі українські платники податків укотре заплатять штрафи за нестриманість язика обраного ними президента. Бо лише суд може встановити, чи причетні до контрабанди певні громадяни, чи ні. Але хто з посадовців в Україні читає її Основний Закон?