2 100 проти 360 тисяч, або Як допомогти Мустафі Наєму та іже з ним звоювати корупцію у структурах «Укроборонпрому»

Щомісячна зарплата випускника авіаційного університету (заочника), театральних курсів Мустафи Наєма, сина афганського номенклатурного комуніста, громадянина РФ, сягає за 360 тисяч гривень. Пан Мустафа, котрий вважає себе журналістом, поза будь-яким конкурсом отримав спеціально створену для нього посаду заступника директора державного концерну «Укроборонпром» зі зв’язків з органами державної влади (?!). І це при тому, що проголосив сам себе антикорупціонером.

Я ж отримую щомісячну пенсію – 2,1 тис. грн. Держава мою потрібність Україні оцінює рівно у 180 разів менше, ніж необхідність утримувати М. Наєма на його посаді. Як випускник Миколаївського кораблебудівного інституту та капітан-лейтенант запасу ВМС України, готовий будь-де публічно довести, що володію вищою компетентністю порівняно з Мустафою в питаннях виробництва озброєнь та оборони країни. Тож аби допомогти йому воювати з корупцією, вирішив оприлюднити певні побажання на адресу його та інших відповідальних осіб держави.

Зокрема заради зниження корупційних ризиків у системі державного оборонного замовлення (ДОЗ) України потрібно насамперед підвищити його прозорість шляхом зменшення обсягу таємних закупівель та впровадження конкурентних процедур під час їх проведення. Звісно, для цього треба внести відповідні зміни до законів «Про державне оборонне замовлення» (ст. 6, 7, 8), «Про державну таємницю» (ст. 6, 7, 10, 12, 15, 31, 38) і таких підзаконних актів, як постанови КМУ №1107 від 21 жовтня 2010 р., №262 від 17 березня 2011 р., №464 від 27 квітня 2011 р., №517 від 8 серпня 2011 р, №20 від 20 лютого 2013 р., до Стратегічного оборонного бюлетеню й наказу Міністерства економічного розвитку та торгівлі №564 від 3 червня 2015 р.

По-друге, необхідно вдосконалити механізм ціноутворення на військову продукцію. Для цього потрібно внести зміни до закону «Про державне оборонне замовлення» (ст. 8) та постанови КМУ №93 від 13 лютого 2019 р.

По-третє, належить відмовитися від ведення реєстру виконавців ДОЗ через спрощення процедур і запровадити прозору процедуру ліцензування виробництва озброєння й військової техніки. Для цього необхідно змінити закони «Про державне оборонне замовлення» (ст. 7), «Про ліцензування видів господарської діяльності» (ст. 6 – 13, ст. 16, 19), ухвалити спеціальний закон «Про виробництво озброєнь та військової техніки» з окремим розділом стосовно ДОЗ в умовах «гібридної війни».

По-четверте, потребують удосконалення процедури затвердження та контролю за виконанням ДОЗ. Для цього слід внести зміни до закону «Про державне замовлення» (ст. 3, 11) та постанови КМУ №464 від 27 квітня 2011 р.

По-п’яте, треба розробити й запровадити захищені автоматизовані системи обробки інформації й документообігу. Для досягнення цїєї мети потрібно змінити закони «Про державне оборонне замовлення» (стаття 10), «Про державну таємницю» (статті 18, 37) та Наказ Держслужби статистики  №140, від 19 липня 2018 р.

Наступна рекомендація стосується того, як змінити корпоративне управління ДОЗ, аби зробити його ще ефективнішим і не підвладним корупції. Як на мене, передусім необхідно ввести заборону на постачання продукції чи/та надання послуг держструктурам, у сфері відповідальності яких перебувають питання безпеки та оборони України, й бізнесовому сектору (фізичним, юридичним особам), афілійованим із особами /та членами їхніх сімей/, котрі належать до вищого корпусу державних службовців з будь-яких гілок влади.

Додатковою ж умовою поліпшення управління ДОЗ є посилення громадського контролю за витратами бюджетних коштів на оборону країни з одночасним збереженням держтаємниці. Також потрібно посилити кримінальну відповідальність за посадові злочини шляхом внесення відповідних змін до Кримінального кодексу України.

Вся наведена вище інформація не належить до державної таємниці. Оприлюднюю те, що лежить на поверхні. Всі знають, як здолати корупцію. Але ніхто в нашій державі не бажає це робити.