Єгипетська земля вкотре довела, що її археологічний потенціал є невичерпним. У передмісті Луксора, на західному березі Нілу, міжнародна археологічна місія під егідою Міністерства туризму та старожитностей Єгипту виявила унікальну гробницю періоду Нового царства (приблизно XVI–XI століття до н. е.). Головна сенсація знахідки полягає в тому, що поховання залишалося абсолютно неушкодженим і уникнуло розграбування як у давнину, так і в новітні часи.
Капсула часу: що знайшли всередині
Доступ до гробниці відкрився після розчищення вертикальної шахти завглибшки понад 8 метрів. За кам’яною кладкою, скріпленою давнім вапняковим розчином, археологи виявили простору поховальну камеру. Стіни приміщення покриті фресками, які вражають точністю деталей та яскравістю фарб, що збереглися завдяки унікальному мікроклімату та герметичності приміщення.
Центральне місце в експозиції знахідок займають:
- Антропоморфний саркофаг: Виготовлений із сикомора (різновид фікуса) та покритий сусальним золотом і кольоровою глазур'ю. На віку саркофага висічено деталізоване обличчя покійного з традиційними амулетами захисту.
- Унікальні фрески: На стінах зображено сцени з «Книги мертвих», процес зважування серця покійного на терезах богині Маат, а також сцени повсякденного життя, зокрема збирання врожаю та ритуальні підношення богам Осирісу та Анубісу.
- Поховальний інвентар: Усередині камери знайдено понад 300 статуеток ушебті (ритуальні фігурки, що мали служити покійному в потойбіччі), канопи (алебастрові судини для зберігання внутрішніх органів) із кришками у вигляді голів синів Гора, а також добре збережений неушкоджений папірус завдовжки близько 6 метрів.
Хто був господарем гробниці?
За попереднім аналізом ієрогліфічних написів на стінах та саркофазі, усипальниця належала високопоставленому чиновнику на ім'я Аменхотеп. Він обіймав посаду «наглядача за царськими зерносховищами» та «писара священних сувоїв» під час правління фараонів XVIII династії (імовірно, за часів Тутмоса III або Аменхотепа ІІ).
Статус власника підкреслює висока якість виконання ювелірних виробів, знайдених поруч із саркофагом: намиста з напівдорогоцінних каменів (лазуриту, сердоліку, бірюзи), золоті персні-печатки із зображенням скарабеїв та витончений бронзовий посуд для обмивань.
Історична цінність знахідки
Для сучасної єгиптології кожне неушкоджене поховання — це колосальне джерело чистих, неспотворених часом наукових даних.
Тексти папірусу: Дослідники сподіваються, що знайдений сувій містить рідкісні релігійні гімни або нові деталі поховального церемоніалу, які раніше не зустрічалися в інших джерелах.
Хімічний аналіз фарб та смол: Зразки органічних речовин, використаних для бальзамування, та пігментів фресок будуть відправлені до лабораторії Великого Єгипетського музею (GEM). Це дозволить точніше відтворити технології давньоєгипетських майстрів.
Наразі в гробниці тривають реставраційні роботи та фіксація об'єктів in situ (на місці знахідки). Міністерство старожитностей Єгипту вже заявило, що після завершення досліджень та консервації, саркофаг Аменхотепа та знайдені скарби стануть частиною постійної експозиції в Каїрі, а сама гробниця у майбутньому буде відкрита для обмеженого відвідування туристами та науковцями.
