Чорне море, яке століттями було головною артерією для експорту пшениці, кукурудзи та ячменю з родючих земель України та Росії, сьогодні перетворилося на зону бойових дій. Протягом останнього місяця Москва та Київ завдають ударів по портовій інфраструктурі та цивільному судноплавству один одного, що призвело до майже повного паралічу зернового експорту з регіону.
Це протистояння вже спричинило різке зростання світових цін на продовольство та поставило під загрозу продовольчу безпеку в країнах Азії, Африки та Близького Сходу, які критично залежать від дешевого чорноморського зерна.
97% експортного потенціалу зникли
За розрахунками Reuters, заснованими на офіційних даних та оцінках аналітиків, Росія та Україна втратили понад 97% експортних потужностей для відвантаження зерна через порти Азово-Чорноморського басейну порівняно з минулим сезоном. Ще у 2025 році ці термінали щомісяця відправляли на світові ринки в середньому 7,2 мільйона метричних тонн зерна.
Сьогодні ситуація кардинально змінилася:
Україна: Порти Одеського регіону фактично припинили роботу наприкінці липня. Судна не заходять до українських чорноморських портів уже понад три тижні. За перші два тижні серпня експорт зерна з країни впав на 75% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Єдиний порт, який все ще працює, — це невелика туапсинська гавань із потужністю близько 160 000 тонн на місяць .
Криза в цифрах і глобальний вплив на ціни
Наслідки блокади вже відчуваються на світових біржах. Ціни на пшеницю злетіли майже до трирічних максимумів:
- У серпні ціни на пшеницю зросли приблизно на 6,5%.
- Порівняно з минулим роком пшениця подорожчала на 30%.
За оцінками Oxford Economics, через блокаду з глобальної торгівлі може зникнути до 86 мільйонів тонн зерна, що становить близько 17% світової торгівлі зерновими. Аналітики прогнозують, що світові ціни на продовольство зростуть на 11,8% у 2026 році.
Хто постраждає найбільше?
Найбільше від блокади постраждають країни Близького Сходу, Північної Африки та Азії, які традиційно покладаються на російське та українське зерно через його низьку вартість. Тепер цим країнам доведеться шукати альтернативних постачальників, таких як США, Австралія та Канада.
«Для зернового ринку ситуація гірша, ніж закриття Ормузької протоки для нафти», — заявив Андрій Сизов, керуючий директор дослідницької компанії SovEcon.
Він попередив, що довгострокові наслідки можуть бути катастрофічними, оскільки ознак деескалації немає.
Альтернативні шляхи: порятунок чи палиця з двома кінцями?
І Росія, і Україна намагаються знайти обхідні маршрути, але їхня пропускна здатність обмежена, а витрати зростають.
Україна переорієнтувалася на три напрямки :
- Залізничне сполучення з країнами Східної Європи
- Річкові порти на Дунаї
- Автомобільні перевезення
Ці маршрути забезпечують близько 45% та 45% та 10% експорту відповідно. Однак навіть за оптимістичним прогнозом міністра сільського господарства України Тараса Висоцького, країна зможе реалізувати лише близько 50% свого експортного потенціалу.
Росія може перенаправити частину експорту через порти Балтійського, Каспійського та Далекосхідного басейнів, але це значно збільшує логістичні витрати та відстані перевезень.
Дипломатичні спроби та глухий кут
Україна запропонувала Росії домовитися про припинення ударів по цивільних суднах і портах у Чорному морі. Пропозицію було передано через треті сторони, але Росія її відхилила.
Тим часом безпекова ситуація в регіоні залишається вкрай напруженою. За повідомленнями, кілька суден, які завантажували зерно в російських портах, були атаковані дронами. Аналітики не виключають подальших ударів по Новоросійську та інших ключових терміналах.
Парадокс: світові ціни зростають, а українські фермери банкрутують
Поки світові біржі реагують на дефіцит зростанням цін, в Україні спостерігається парадоксальна ситуація. Через неможливість експорту внутрішні ціни на зерно стрімко падають. Український фермер Сергій Рибалко, чий елеватор переповнений зерном, підсумував відчай багатьох аграріїв: «Немає куди відправляти це зерно. Все просто зупинилося. Фінанси зупинилися. Потоки доходів вичерпалися. Експорту немає».
За оцінками, через блокаду українські аграрії можуть втратити до 30 млрд доларів через збільшення логістичних витрат. Десятки дрібних фермерів можуть бути змушені залишити бізнес. До листопада країна зіткнеться з дефіцитом складських приміщень для зберігання нового врожаю обсягом до 11 мільйонів тонн.
Нинішня блокада є серйозним викликом для світової продовольчої безпеки. Вона демонструє, як регіональний конфлікт може миттєво вплинути на глобальні ринки, спричинивши ланцюгову реакцію, яка вдарить по найбільш вразливих країнах світу. Поки дипломатичні зусилля заблоковані, а сторони продовжують взаємні удари, мільйони тонн зерна залишаються в пастці в українських та російських портах, а ціни на продовольство продовжують зростати.
