Норвезька влада арештувала російське судно "Профессор Молчанов" в архіпелазі Шпіцберген — це чи не найгучніший крок у багаторічній кампанії української державної компанії "Нафтогаз" зі стягнення компенсації за активи, втрачені під час анексії Криму 2014 року. Рішення суду набрало чинності напередодні, і тепер Москва погрожує оскарженням, називаючи арешт "актом піратства".
Що сталося на Шпіцбергені
Губернатор архіпелагу Шпіцберген, який виконує функції місцевого органу правопорядку, піднявся на борт державного російського судна в порту Баренцбург — російського вугледобувного селища на території норвezької Арктики. Захід відбувся після того, як окружний суд Норд-Тромс і Сенья 31 серпня надав українській державній нафтогазовій компанії "Нафтогаз" право на арешт судна. Рішення суду забороняє судну залишати Баренцбург, доки губернатор або суд не ухвалять іншого рішення. За даними адвокатської компанії Covington, яка представляє інтереси "Нафтогазу" в США, юристи стежили за пересуванням "Професора Молчанова" протягом кількох місяців, перш ніж зафіксувати його в норвезьких водах.
Звідки взявся борг у 4,22 мільярда доларів
Історія цього боргу тягнеться ще з 2016 року, коли "Нафтогаз" розпочав арбітражне провадження проти Росії за втрачені активи в Криму — газові родовища, трубопроводи та іншу інфраструктуру, захоплену після незаконної анексії півострова 2014 року. У квітні 2023-го Постійна палата третейського суду в Гаазі задовольнила позов, зобов'язавши Росію виплатити "Нафтогазу" та шести афілійованим компаніям приблизно 4,22 мільярда доларів плюс відсотки та судові витрати. Наприкінці 2024 року нідерландський суд підтвердив, що це рішення підлягає виконанню й на території Норвегії, що відкрило юридичний шлях до арешту російського майна в норвезькій юрисдикції.
Росія не платить — і "Нафтогаз" шукає активи по всьому світу
Оскільки Москва відмовилася добровільно виконувати рішення арбітражу, "Нафтогаз" звернувся до національних судів різних країн із проханням заарештувати комерційні активи Росії там, де їх вдається знайти. В.о. генерального директора "Нафтогазу" Сергій Федоренко наголосив, що компанія продовжуватиме переслідувати російські активи у всьому світі, доки борг не буде погашено. "Росія не може ухилитися від відповідальності, просто відмовляючись виконувати рішення міжнародного арбітражу", — заявив Федоренко, назвавши арешт судна на Шпіцбергені "черговим важливим кроком до відновлення справедливості".
Судно, яке возило туристів у круїзи
"Професор Молчанов" — колишнє науково-дослідне судно, переобладнане під комерційні експедиційні круїзи, зокрема на Шпіцберген. Тобто йдеться не про воєнний чи стратегічний актив, а про цивільне судно, що використовувалося в туристичному бізнесі — обставина, яку норвезька влада підкреслила, наголосивши, що справа є суто юридичним спором між "Нафтогазом" і Росією і не стосується уряду в Осло напряму. За словами речника норвезького Міністерства юстиції, "як сторона у справі, Росія може вимагати від окружного суду переглянути рішення".
Реакція Москви: звинувачення в "піратстві"
Кремль відреагував різко. Президент Володимир Путін, коментуючи дії Норвегії, назвав захоплення цивільних суден та удари по торговельному судноплавству "актами державного тероризму". Речник МЗС Росії, якого цитує ТАСС, назвав арешт "піратством", а посол Росії в Норвегії Ніколай Корчунов повідомив, що рішення суду буде оскаржене, а посольство перебуває на зв'язку з екіпажем і пасажирами затриманого судна. Олексій Чекунков, міністр з розвитку Далекого Сходу та Арктики Росії, також пообіцяв, що Москва оспорюватиме рішення.
Чому це важливо
Арешт "Професора Молчанова" — це не поодинокий випадок, а частина ширшої глобальної стратегії Києва щодо примусового стягнення компенсацій за наслідки російської агресії через судові системи країн-партнерів. Раніше подібні кроки вже здійснювали Бельгія та Франція, які затримали танкер "тіньового флоту" Росії в Північному морі.
Для Норвегії, члена НАТО з довгим кордоном і давньою присутністю в Баренцбурзі, цей епізод додає ще одну точку напруги до й без того складних відносин із Москвою на арктичному напрямку — регіоні, де геополітичні та ресурсні інтереси обох країн перетинаються особливо тісно.
