На референдумі 29 серпня 2026 року громадяни Ісландії відхилили пропозицію відновити переговори про вступ до Європейського Союзу.

За підсумками підрахунку всіх бюлетенів, 52,8% виборців (понад 118 тисяч осіб) проголосували проти повернення до офіційного діалогу з Брюсселем, тоді як ініціативу підтримали 47,2% громадян. Загальна явка склала 82,5%, що засвідчило високий рівень суспільного резонансу навколо цього питання.

Ключовим чинником перемоги табору супротивників інтеграції стало прагнення зберегти повний національний контроль над природними ресурсами. Для Ісландії рибальство залишається фундаментальною галуззю економіки, яка забезпечує близько 40% експорту товарів. Побоювання щодо введення загальноєвропейських квот на вилов у багатих на рибу ісландських водах переважили аргументи про економічні переваги від потенційного переходу на євро та спрощення торгівлі.

Результати голосування продемонстрували чіткий географічний розкол країни. Столичний регіон Рейк’явіка переважно проголосував «за», розглядаючи відновлення переговорів як крок до фінансової стабільності, зниження кредитної ставки та зміцнення безпекового статусу в Північній Атлантиці. Натомість сільські та прибережні виборчі округи висловилися категорично проти, підтримавши збереження повного державного суверенітету.

Прем'єр-міністерка Ісландії Кріструн Фростадоттір підтвердила, що уряд повністю поважає волевиявлення народу й не повертатиметься до питання інтеграції до ЄС під час роботи чинного кабінету. Рейк'явік зосередиться на подальшому поглибленні партнерства з Брюсселем у межах Європейської економічної зони (ЄЕЗ) та Шенгенської угоди, які вже забезпечують країні доступ до єдиного ринку без втрати суверенних повноважень.