Підіть на ринок чи до крамниці – подивіться на цінники. Навіть скромний набір продуктів підкаже вам, що ціни поступово зростають. І річ не лише у подорожчанні сезонних овочів та фруктів, хоча і вони неприємно здивують своєю ціною. Але навіть ті товари, котрі мало залежать від сезонного фактора, безсумнівно підкажуть, що країна готується до подорожчання. І не має принципового значення, чи то готується до сплати комунальних платежів продавець, свідомо накручуючи ціну, чи виробник, передбачаючи майбутнє зростання витрат, закладає їх у вартість товару, чи покупець, навіть коли бачить, що нині ціни не надто лагідні, намагається запастись продуктами хоча б за такою ціною, знаючи, що згодом, як це було уже не раз, може бути ще дорожче.
Додайте до цього недавнє рішення Кабміну про подорожчання газу, яке вплине і на інші комунальні платежі, а отже, і на ціни загалом. Приплюсуйте ще загальновідому звичку розпорядників бюджетів усіх рівнів значні кошти витрачати саме наприкінці року, бо залишки коштів заберуть. А також не забувайте про вибори, котрі не лише щодня нагадують про себе численними біл-бордами, рекламою явною та прихованою у ЗМІ, численними агітаційними наметами на вулицях міст і містечок. Та ще ж – новорічні свята з їх постійними невгамовними апетитами… І ви зрозумієте, чому саме наприкінці року варто хвилюватись найбільше про стабільність цін, курс гривні і т. д. Словом, саме у цей час, як видається, країна найбільше назбирує тих факторів, котрі розганяють інфляцію.
Поведінка нинішнього керівництва Національного банку України у питаннях стримування інфляції, або інакше кажучи – підвищення цін на товари та послуги, наразі є доволі послідовною. Ми уже писали про те, як, намагаючись пригальмувати зростання цін, у НБУ кілька разів підвищували облікову ставку. Начебто до листопада це давало свої результати. Навіть міжнародні аналітики визнають, що інфляція в Україні сповільниться уже наступного року до однозначного показника, вперше з 2013 року. Підставою для таких висновків є жорстка монетарна й обережна фіскальна політики, що відповідає вимогам Міжнародного валютного фонду. Принаймні так вважають учасники щомісячного опитування агенції «Рейтер». Згідно з прогнозом 15 аналітиків, у 2019 році інфляція може знизитися до 7,5 відсотка із 10 відсотків, очікуваних наприкінці 2018-го, і 13,7 відсотка – в 2017-му.
Втім, не так давно у Національному банку України відбулася дискусія членів комітету з монетарної політики (КМП) щодо рівня облікової ставки. І позиції її учасників не були однозначними, попри те, що було вирішено залишити облікову ставку (нагадаємо, це фактично базова вартість грошей в країні, або той мінімальний відсоток, за яким НБУ надає кошти іншим банкам) на рівні 18%. Які ж загрози для стабільності цін у країні бачать у НБУ? Як зазначив Нацбанк, публікуючи підсумки дискусії в КМП, всі його члени погодилися, що внаслідок збереження істотного фундаментального тиску на ціни та високих інфляційних очікувань зниження інфляції буде повільнішим, ніж сподівалися раніше. Водночас позиція членів КМП щодо необхідної реакції монетарної політики НБУ на такі виклики була різною. Зокрема половина з них виступила за збереження облікової ставки на поточному рівні (18%), відзначивши, що він забезпечує достатньо жорсткі монетарні умови, щоб інфляція й надалі знижувалася.
Серед аргументів на користь незмінності ставки члени КМП також зазначили таке: вплив попередніх підвищень облікової ставки на процентні ставки банків не вичерпався і триватиме й надалі. Жорсткість монетарних умов природно підвищуватиметься внаслідок поступового зниження профіциту ліквідності (надлишку коштів) банківської системи і супроводжуватиметься зростанням ставок банків за своїми активними і пасивними операціями. Зокрема посилення конкурентної боротьби банків за ресурси призведе до зростання процентних ставок за депозитами фізичних осіб (зауважимо, що наразі банки дуже не хочуть підвищувати ставки за депозитами для фізичних осіб, це навіть дало привід говорити про те, що вкладення коштів громадян у облігації внутрішньої державної позики може стати гарною альтернативою для нинішніх банківських вкладників).
Завдяки досягнутому прогресові у співпраці з Міжнародним валютним фондом значно послабшали ризики для макрофінансової стабільності. При цьому учасники засідання відзначали важливість перебування України в програмі з МВФ наступного року з урахуванням очікуваних пікових виплат за державним боргом. Це має позитивно вплинути на очікування населення та сприйняття інвесторами України. Оскільки під час прийняття попередніх рішень щодо облікової ставки цей ризик розглядали як один із ключових, на переконання прибічників незмінності ставки, після позитивних новин про нову програму співпраці з МВФ було б логічним утриматися від підвищення ставки. Та якщо інфляційні ризики стануть виразнішими і загрожуватимуть зниженню інфляції, Національний банк матиме можливість зреагувати на них під час наступних засідань правління з монетарної політики. А зокрема для ухвалення рішення щодо облікової ставки у грудні важливо буде взяти до уваги можливе зростання витрат уряду наприкінці року і його вплив на ситуацію на фінансовому ринку України.
Решта членів КМП, як ідеться у повідомленні НБУ, вважала за доцільне підвищити облікову ставку до 18,5%. Аргументуючи свою позицію, вони зазначили, що проведення жорсткішої монетарної політики необхідне для нівелювання впливу на динаміку інфляції в середньостроковій перспективі таких факторів, як погіршення інфляційних очікувань, розширення споживчого попиту, високі темпи зростання заробітних плат, менш сприятливі глобальні фінансові умови та цінова кон’юнктура.
Окремі члени КМП акцентували на тому, що темпи зростання реальної заробітної плати останнім часом випереджають темпи підвищення продуктивності праці. Збільшення доходів населення внаслідок підвищення заробітних плат, пенсійних виплат, а також грошових переказів з-за кордону стимулює пожвавлення приватного споживання, що призведе до збереження фундаментального тиску на інфляцію. Для нівелювання впливу цього чинника на ціни необхідно надати додатковий імпульс для переорієнтації споживача на заощадження.
Також члени КМП, як і під час попередніх засідань, наголошували на поточних складних фінансових умовах для країн, що розвиваються, та зростанні світових цін на енергоносії, а також на ризиках подальшого погіршення зовнішнього середовища. Зокрема акцент робили на ризиках стрімкішого охолодження світової економіки, у тому числі економік країн – основних торговельних партнерів України, падінні світових цін на сировинні товари українського експорту, можливому подорожчанні енергоносіїв на світових ринках, ризиках продовження відпливу капіталу з країн, що розвиваються, зокрема й України, внаслідок швидкого переходу центральних банків провідних країн до жорсткішої монетарної політики. Члени КМП погодилися, що в разі збереження інтенсивності інфляційного тиску або його посилення Національний банк може вдатися до підвищення облікової ставки. І попередили, що таке можливе вже у грудні.
