Можливо, читачам видасться надто м’яким покарання за таку кількість жертв. Але річ у тім, що йдеться про так званий необережний тяжкий (в цьому випадку – особливо тяжкий) злочин, як ДТП зі смертельними наслідками. Хоча, як на автора цих рядків, коли особа сідає за кермо п’яна чи значно перевищує швидкість попри визначену законодавством, то про яку необережність можна говорити?!
Дорожньо-транспортні пригоди посідають одні з перших місць у повідомленнях ЗМІ. Моторошні кадри, фото та описи цих подій викликають цілком зрозумілі гнівні емоції стосовно винуватців аварій. «Та нам і війни не треба…», – казали люди, вражені інформацією. Авжеж, за офіційною статистикою, в Україні тільки за 8 місяців цього року в ДТП загинула 1991 людина і понад 20 тисяч отримали різні травми, в тому числі й такі, коли потерпілі стали інвалідами.
Вражаюча цифри, вражаючі повідомлення, а що далі? Як боротися з цим злом? Криміналістика стверджує, що одним із найефективніших засобів у боротьбі зі злочинністю є невідворотність покарання. Тож ми пошукали в Єдиному державному реєстрі судових рішень України вироки, ухвалені протягом серпня–вересня цього року в кримінальних провадженнях стосовно винуватців ДТП у нашій області. Знайшли їх небагато, та й цього вистачило, щоби склалося враження, що тут на кінцевий результат впливає чимало факторів. Скажімо, самі обставини ДТП (до речі, тут багато залежить ще й від того, як було складено протокол, від висновків експертизи), позиція потерпілих і, ймовірно, соціальний та фінансовий статуси винуватців події.
Хочемо наголосити, що вироки, про які тут мова, ухвалили суди першої інстанції. Можливо, хтось їх оскаржив, але відповідної інформації знайти не вдалося. Отож інформуємо про те, що маємо. І почнемо саме з випадку, який став підставою для заголовку. Це був найсуворіший вирок щодо ДТП за згаданий період. Власне, для винуватця аварії важко було б знайти якісь пом’якшувальні вину обставини. Він був п’яний і гнав селом зі швидкістю, котра вдвоє перевищувала дозволену в населеному пункті. Тож не дивно, що одне порушення потягнуло за собою низку інших, котрі призвели до трагедії. Не оцінивши ситуації, водій «Опеля» пішов на обгін автомобіля, котрий рухався попереду. Хоча в тому місці цей маневр був заборонений, про що свідчила суцільна осьова лінія дорожньої розмітки. Але зустрічною смугою теж рухалася машина, і, намагаючись уникнути зіткнення, водій «Опеля» різко крутнув кермо праворуч, повернувшись на свою смугу, та врізався в задню частину попутної машини. Від удару його знову відкинуло на зустрічну смугу – і він врізався в «ЗАЗ», котрий їхав по ній. У тому автомобілі перебувало подружжя. Обоє загинули на місці. На суді потерпіла, очевидно, це була донька загиблих, зазначила, що не має фінансових претензій до винуватця аварії, тільки просить, щоб йому призначили максимальну міру покарання. Щоправда, суд ухвалив вирок – вісім років позбавлення волі, хоча ч. 3 ст. 286 Кримінального кодексу України – порушення правил безпеки дорожнього руху (в цьому випадку яке спричинило загибель кількох осіб) передбачає десять років ув’язнення. Зауважимо, що в старій редакції ККУ санкції цієї статті були суворішими. Винуватець ДТП, в якому загинуло двоє і більше осіб, міг сісти на 12 років. І маємо певний парадокс. З одного боку, б’ємо на сполох з приводу постійного зростання кількості загибелі людей на дорогах, а з другого, пом’якшуємо покарання для тих, хто до цього спричинився.
Ще один вирок із позбавленням волі було ухвалено водієві, котрий збив пішохода і втік з місця події. Потерпілий, на щастя, залишився живий. Винуватця аварії розшукали. Обтяжувальною вину обставиною було визнано те, що водій замість того, щоб надати своїй жертві допомогу, залишив її у небезпеці. Це 135-та стаття ККУ. Щоправда, на суді прокурор ще стверджував, що винуватець ДТП на той час перебував у нетверезому стані. Але у вироку це не було зазначено. Результат – три роки ув’язнення.
За цей же період відбулися і судові процеси над винуватцями двох резонансних аварій у Богородчанах. Перша сталася ввечері 29 квітня – у Світлий понеділок. Водій «БМВ-Х5» гнав містечком з такою шаленою швидкістю, що наздогнав і вдарив попутну машину. Від удару той автомобіль відкинуло на кілька десятків метрів уперед. В ньому було подружжя з маленьким сином. Хлопчик опинився в реанімації, а його мама від отриманих травм померла дорогою до лікарні. Водій «бехи» з місця події втік, але під ранок його затримали правоохоронці.
Через десять днів у райцентрі на тій самій вулиці, але в іншому місці, сталася ще одна ДТП, яка також зворохобила місцевих жителів. Адже загинула восьмирічна дівчинка. В мікроавтобус, в якому дитина перебувала з татом і мамою, врізався легковик, водій якого виїжджав з другорядної дороги на головну і чомусь не помітив знака «Дай дорогу».
В обох випадках між прокурором та особами, які спричинилися до цих аварій, було укладено угоди про визнання останніми винуватості. Натомість їм пообіцяли пом’якшити покарання. Потерпілі проти цих угод не заперечували. Отож стосовно водія «БМВ» ухвалили вирок – п’ять років позбавлення волі зі звільненням од відбуття основного покарання з дворічним іспитовим строком. На час досудового слідства він перебував під арештом і був звільнений з-під варти у залі суду. Так само дворічним іспитовим строком відбувся і винуватець іншої ДТП. Тут суд врахував і щире каяття чоловіка (розповідали, що, довідавшись про наслідки аварії, він був, як-то кажуть, просто в «ступорі»), і відшкодування матеріальної та моральної шкоди (в першому випадку це так само суд взяв до уваги), проблеми зі здоров’ям дружини, яка є інвалідом третьої групи, і те, що сам він ветеринар, котрий їздить по всій Україні лікувати птицю… Це те, що було зазначено у вироку суду.
До речі, кілька слів – про матеріальне та моральне відшкодування. Його заявляють у вигляді цивільного позову, і суми можуть бути різноманітні. Правда, матеріальну шкоду потрібно підтвердити відповідними документами. А щодо моральної, то тут – як самі потерпілі її оцінять. Наприклад, винуватець ще однієї ДТП, про яку розповімо далі, мав би загалом заплатити 88 тисяч гривень. Ситуація банальна – виїхав на зустрічну смугу і зіткнувся з бусом. Удар був сильний. Буса аж розвернуло. В ньому перебувало четверо людей. І хоча спрацювали подушки безпеки, проте було травмовано осіб. Скажімо, на лікування однієї з потерпілих пішло аж 30 тисяч гривень, котрі, звісно, довелося відшкодувати винуватцю аварії. Так само йому було заявлено цивільний позов на відшкодування правової допомоги. Адже давно минули ті часи, коли інтереси громадян відстоювала і захищала прокуратура.
Тепер потерпілим самим доводиться звертатися до адвокатів. А це ще вісім тисяч гривень. І плюс 50 тисяч гривень моральної шкоди. Чим було аргументовано таку суму, нам не відомо. Можливо, й тим, що винуватець втік з місця аварії. На суді він апелював, що просто не в змозі сплатити такі гроші. І суд це взяв до уваги, врахувавши і те, що матеріальну шкоду було компенсовано, і ще п’ять тисяч гривень чоловік сплатив як моральне відшкодування. Тож присудили йому вдвоє менше, ніж вимагала потерпіла. А щодо покарання за саму ДТП, то його також визначили у грошовому еквіваленті – 5100 грн штрафу, які підуть державі. Треба ж якось наповнювати бюджет.
І на закінчення – про випадок, де від винуватця ДТП не вимагалося жодного відшкодування і покарання теж не було. Адже на лаві підсудних перебував син потерпілої, яка, на нашу думку, сама винувата в тому, що сталося. Річ у тім, що ця жителька одного з райцентрів області зібралася зрання до Івано-Франківська на базар. У господарстві була машина, за кермо якої сказала сісти молодшому синові. Її не бентежило, що хлопець не мав водійських прав. Крім того, як зазначено у вироку, не мав він і навиків водіння. Ну і дорогою хлопчина заснув за кермом. Некерований автомобіль спершу врізався в огорожу, а потім перекинувся. Жінка при цьому отримала відкриту черепно-мозкову травму, яка, за висновками експертизи, була небезпечною для життя на той момент. На щастя, лікарі зробили добре свою справу. Але за фактом ДТП з тяжкими наслідками було порушено кримінальне провадження, яке знайшло логічне закінчення в суді. Враховуючи усі обставини, хлопця реально не позбавили волі, хоча й засудили до трьох років ув’язнення, але з річним іспитовим терміном. І в цьому випадку добре (хоча особливого добра тут немає), що закінчилося так. Бо ж автомобіль з водієм, котрий заснув, міг і пішохода збити, і в іншу машину врізатися та спричинити біду і стороннім особам.
