Верховна Рада таки ухвалила скандальний законопроєкт (ЗП) номер 4142. Це, нагадаємо, саме той ЗП, який ВР намагалася перетворити на нормативний акт ще з грудня 2020-го. А не вдавалося парламентові це зробити відтоді через масові протести проти цього задуму. Тож владний режим в Україні врешті зміг домогтися свого лише тепер, коли увага українців спрямована на війну, а те, що відбувається у ВР, рішення, які ухвалює найвищий законодавчий орган у нашій державі, майже закриті від громадськості через припинення трансляцій його сесійних засідань.

Нагадаємо й те, що ЗП №4142, який, можна сказати, вже став законом, – це плід діяльності своєрідного нардепівського тандему – голови парламентського комітету з питань здоров’я Михайла Радуцького як активіста «Слуги народу» та одного з «голосів Сороса» Ольги Стефанішиної. Крім обов’язкової імунізації населення України від коронавірусу, він передбачає щеплення дітей без згоди батьків, відсторонення невакцинованих від роботи та навчання й посягання на їхню приватну власність, яка нібито інфікована вірусом, порушення права на медичну таємницю, узаконення чинних неконституційних постанов уряду та «зелене світло» для всіх можливих наступних рішень влади, що де-юре й де-факто порушують ті чи інші статті нашого Основного Закону. Тож, мабуть, недарма в народі назвали його законом про медичну диктатуру, оскільки, мовляв, він є грубим порушенням наших конституційних прав та свобод і має всі ознаки узурпації влади.

Втім, вітчизняні конспірологи вже нарекли щойно народжений законодавчий документ і «диявольським». Хтось із них додивився, що ухвалили його не лише саме 6 вересня, а й дев’ятого місяця року («9» – це, мовляв, те саме «6», лише перевернуте), тоді як 2022 – теж дає в сумі «6». Словом, виснували фахівці з такої нумерології, колишній ЗП №4142 став насправді законом під номером «666», себто «числом Звіра» з Апокаліпсису Івана Богослова…

Та якщо серйозно, то як можна оцінювати дії «зеленої» влади, яка в умовах масштабної «гарячої» війни московії проти всього українства ухвалює закони, суспільна вартість яких сумнівна, якщо проти них у мирний час протестували цілком свідомі громадяни? Більше того, вражає дивовижна послідовність уряду держави, весь народ якої зійшовся у смертельному двобої з одвічним ворогом, у просуванні «потреби» поголовної вакцинації української людности. Адже як мінімум двічі після 24 лютого (у березні і травні) кабінет Дениса Шмигаля виділяв у межах ста мільйонів доларів США щоразу кошти на закупівлю у відомих міжнародних фармкомпаній препаратів для ін’єкцій супроти SARS-COV-2. І це тоді, повторимо, коли супроти рашистських загарбників не лише українська нація згуртувалась, а й замалим не весь світ об’єднався в наданні допомоги українському війську, все ще здебільшого голому й босому, в його героїчній відсічі агресорові. Замість того, щоб переказати ті кошти на купівлю хоча б шоломів та бронежилетів для наших захисників, держава витрачає гроші платників податку на вакцини проти респіраторних захворювань і примушує всіх до ін’єкцій. Як це розуміти?

Украй безглуздими, і не лише в контексті оборони держави від темних сил, видаються слова М. Радуцького, який на підтримку ЗП №4142 сказав таке: «Невакциновані не повинні наражати на небезпеку імунізованих громадян».

Але чим і як, за елементарною логікою, невакциновані можуть загрожувати щепленим, якщо ті захищені від інфікування через вживлення в них тих чи інших відповідних препаратів?!. Пам’ятаємо ж потужну рекламну кампанію торішньої осені з таким гаслом: «Вакцинований – захищений!». Чи вже забули? Але ні, наші можновладці вважають, що йти на передову без шоломів та бронежилетів можна – це не наражає на небезпеку, загрозу ж для суспільства становлять невакциновані…

Наполегливість, з якою керівництво України «дбає» про здоров’я й життя своїх громадян через тотальне щеплення від «ковідної» пошесті, яка в реєстрі недуг за рівнем смертності – на одному з останніх місць, нагадує настирливість бульдога. Адже офіційний Київ навіть не зважає на те, що в усьому світі шириться розуміння «ковідної» пандемії як передусім комерційного проєкту тих самих фармкомпаній, що чимраз більшає скандалів на рівні міждержавних структур, в яких фігурують виробники вакцин і які засвідчують, що не все з тими виробами однозначно.

Скажімо, в Європарламенті недавно сталася така оказія під час обговорення звіту Європейської агенції лікарських засобів про клінічні випробування вакцин від коронавірусу. Після ознайомлення з тим документом євродепутат від Румунії Крістіан Терхеш не міг стримати обурення. «Ви запевняєте, що випробовували «Модерну» протягом 2017 – 2019 років, – емоційно звернувся він з трибуни парламенту до представників означеної фармкомпанії й названого медичного агентства. – Як ви могли це робити, якщо про коронавірус ми довідалися тільки у грудні 2019? Що приховуєте від нас?»…

Пригадуєте, як 24 лютого в Україні «страшна хвороба» раптом зникла, а вагонні провідники «Укрзалізниці», яка за наказом держави не дозволяла їздити потягами невакцинованим громадянам, після цього дня впускали до поїздів усіх – і вакцинованих, і невакцинованих. Люди їздили у переповнених вагонах, і ніхто не захворів, жодного спалаху пандемії не сталося! Мало того, понад пів року з початку війни в Україні ніхто й не згадував про «модне» захворювання, аж тут раптом знову про нього заговорили…