Чи реально перетворити конституційне право на безпечне довкілля із формальної декларації на дієвий юридичний механізм? Саме на це запитання шукала відповідь команда унікального міжнародного проєкту, який щойно завершився в Івано-Франківську.
Три роки тому Навчально-науковий юридичний інститут Карпатського національного університету імені Василя Стефаника взявся за амбітне завдання: впровадити в Україні європейський досвід захисту права людини на безпечне довкілля. Проєкт отримав підтримку престижної програми Європейського Союзу Еразмус+Жан Моне – знаку якості, який надається небагатьом ініціативам у сфері права та європейських студій.
Ідея проєкту народилася не випадково. Питання охорони довкілля – одне з ключових у переговорах України про вступ до ЄС, а без чистого повітря та безпечного довкілля годі говорити про сталий розвиток держави. Тож команда проєкту (завідувачка кафедри трудового екологічного та аграрного права Леся Данилюк, професорки кафедри Надія Кобецька та Зоряна Яремак) поставила собі за мету не просто розповісти про це здобувачам, а показати, як саме працюють правові механізми захисту довкілля в Європі і що з цього досвіду Україна може і повинна перейняти вже сьогодні.
За три роки реалізації проєкту здобувачі освітнього рівня «Магістр в галузі права» отримали змогу слухати спеціально розроблені курси про еколого-правові аспекти сталого розвитку та практику вирішення екологічних конфліктів – конфліктів, які щодня трапляються між громадами, бізнесом і державою через забруднення повітря, вирубку лісів чи забудову прибережних територій. Просто теорією справа не обмежилася: майбутні правники брали участь у практичних воркшопах, де розбирали реальні механізми захисту екологічних прав у Європейському суді з прав людини, зустрічалися з фахівцями команди підтримки реформ при Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України, обговорювали якість атмосферного повітря як показник безпеки навколишнього середовища.
Команда проєкту використовувала різні платформи для поширення своїх напрацювань. Досвідом ділилися з колегами з Національного університету «Львівська політехніка», виступали на міжнародному майданчику Ягеллонського університету в Кракові, а також провели інтерактивний тренінг для шкільної молоді, адже екологічна свідомість, як відомо, формується змалку.
З метою обговорення результатів відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Довкіллєве законодавство України та захист екологічних прав громадян в умовах євроінтеграції», яка зібрала правників, науковців, представників органів влади та громадськість з усієї країни для дискусії про те, яким має бути довкіллєве законодавство України на шляху до Європейського Союзу.
Підсумком роботи стали не лише десятки заходів і нові навчальні курси, а й цілком відчутні речі: науковий посібник, що акумулював європейський досвід захисту права на безпечне довкілля, низка наукових публікацій та методичні матеріали, якими вже сьогодні можуть користуватися викладачі, студенти та практики по всій Україні.
Але, мабуть, найважливіший результат, менш відчутний, проте довготривалий: сотні студентів, науковців і практиків тепер краще розуміють, що право на безпечне довкілля – це не абстрактне поняття, а таке ж повноцінне право людини, як право на життя чи власність, за яке варто і треба боротися правовими засобами. А це означає, що наближення України до європейських стандартів охорони довкілля продовжиться вже без прив'язки до конкретного проєкту силами тих, хто пройшов через нього.
