Брюссель, 23 вересня 2026 року. Європейський Союз погодив продовження персональних санкцій проти осіб і компаній, причетних до війни Росії проти України, одразу на 36 місяців — безпрецедентний термін порівняно зі звичним піврічним циклом перегляду. Ціною цього компромісу стало виключення зі санкційного списку двох відомих бізнесменів російського походження — Алішера Усманова та Михайла Фрідмана.

Що вирішили посли країн ЄС

Постійні представники держав-членів затвердили угоду у вівторок увечері після майже двох тижнів напружених перемовин, які, за словами кількох дипломатів, поставили під загрозу існування самого санкційного режиму. Останньою країною, яка блокувала консенсус, була Латвія: вона наполягала, що зараз не час послаблювати тиск на Москву, і лише в останній момент погодилася утриматися від голосування, аби не заважати ухваленню рішення.

Наразі під персональними санкціями ЄС перебуває понад 2600 фізичних осіб, організацій та структур, пов'язаних із підтримкою російської агресії, включно з президентом Росії Володимиром Путіним. Замість того, щоб і надалі переглядати цей список кожні шість місяців — що регулярно відкривало вікно для торгу й поступок з боку окремих держав, — Рада ЄС продовжила його одразу на три роки. У Брюсселі це подають як спосіб зробити санкційний механізм стабільнішим і менш вразливим до раптового вето однієї країни.

Хто і чому вийшов зі списку

Головним ініціатором виключення Алішера Усманова стала Франція. Узбецько-російського мільярдера, чий статок оцінюють у понад 16 мільярдів доларів, ЄС заніс до санкційного переліку на початку повномасштабного вторгнення в Україну — через його, як зазначалося, тісні зв'язки з Кремлем і присутність у ключових галузях російської економіки, які приносять державі суттєві прибутки.

За інформацією європейських журналістів, паризька дипломатія пов'язала виключення Усманова з непублічною домовленістю щодо звільнення двох французьких громадян, які утримуються в Азербайджані: очікується, що президент Азербайджану Ільхам Алієв підпише відповідне помилування. Офіційно французька сторона цю угоду не підтвердила, обмежившись формулюванням про "питання національної безпеки".

Слідом за Усмановим зі списку прибрали й іншого олігарха — Михайла Фрідмана. Його виключення стало результатом позиції Словаччини, яка заблокувала продовження санкцій проти нього, тоді як Люксембург наполягав: якщо звільняють Усманова, така сама логіка має поширюватися і на Фрідмана, який висунув до Люксембургу позов на 16 мільярдів доларів через заморожені активи.

Реакція Києва та критика всередині ЄС

Рішення викликало різке невдоволення в Україні та серед частини східноєвропейських членів Євросоюзу. Критики звертають увагу, що виключення фігурантів списку без жодної зміни їхньої поведінки чи позиції щодо війни підриває саму логіку санкційного тиску — і подає сигнал, що обмеження можна перечекати або "виторгувати" за політичну ціну.

У Брюсселі визнають неоднозначність компромісу. Як зазначив один із дипломатів, задоволених рішенням серед учасників перемовин практично не було, однак переважила думка, що краще зберегти чинність санкцій щодо решти списку на тривалий термін, аніж проходити через подібний виснажливий процес узгодження щопівроку.

Наразі невідомо, чи вплине рішення про подовжений цикл перегляду санкцій на майбутню переговорну позицію ЄС щодо інших підсанкційних осіб, пов'язаних з Кремлем.