10 вересня парламент ухвалив законопроект про імпічмент президента. За нього проголосували 244 депутати зі "Слуги народу" і один позафракційний. Інші 4 фракції та присутні позафракційні проголосували проти або утрималися.
Як вважають представники інших фракцій, документ ухвалено з порушенням регламенту. Головне науково-експертне управління Ради наголосило, що потрібно доопрацювати документ, проте у СН його визнали таким, що не потребує доопрацювання, й ухвалили після першого читання в цілому.
Процедура імпічменту в документі Зеленського перераховує порядок дій, визначених Конституцією. Основна процедура імпічменту залишилася з 1996-го за такою схемою:
- 1. Не менш як 226 депутатів ініціюють усунення президента з посади.
- 2. Рада створює тимчасову слідчу комісію зі спецпрокурором і спецслідчими.
- 3. Рада розглядає результати роботи комісії.
- 4. Не менше як 300 депутатів голосують за звинувачення президента.
- 5. Конституційний суд надає висновок, що розслідування відбулося у конституційний спосіб. Верховний суд дає висновок, що дії президента мають ознаки держзради або іншого злочину.
- 6. Не менш як 338 депутатів голосують за усунення президента з посади.
Що ж змінилося у законі? Чіткіше прописали правовий статус спецпрокурора та спецслідчих, врегулювали питання їхнього обрання, а також обрання голови, секретаря і членів комісії, яка перевірятиме дії президента.
Як ідеться у пояснювальній записці проекту, новий законопроект про імпічмент президента усуває низку "невизначеностей і суттєвих недоліків" у законодавстві, які заважають втілювати механізм імпічменту.
Також було ухвалено президентський законопроект №1009, який дозволяє проводити обшуки у нардепів без згоди парламенту, а НАБУ отримало право на їх прослуховування. За проголосували 297 нардепів. Крім того, парламент скоротив терміни підготовки документа до другого читання.
У документі уточнюється, що мова йде про обшуки в будинку або в машині у нардепа, огляд особистих речей і багажу, також доступ до листування, телефонних розмов та іншої кореспонденції. На даний момент народні депутати недоторканні, провести обшуки у народного обранця можна тільки у разі, якщо за поданням генпрокурора ВР дала згоду на його притягнення до кримінальної відповідальності.
У разі прийняття законопроекту НАБУ та ДБР отримають можливість самим знімати інформацію в рамках проведення негласних слідчих дій (прослуховування і т. п.), зараз вони її проводять за посередництва СБУ. Також НАБУ зможе наймати негласних штатних працівників.
Верховна Рада схвалила криміналізацію незаконного збагачення, прийнявши за основу законопроект №1031, яким повертається кримінальна відповідальність за незаконне збагачення чиновників і вводить інструмент громадянської конфіскації їх необґрунтованих активів. 316 народних депутатів проголосували в першому читанні за проект цього закону зі змінами до законодавчих актів щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на функції державного чи місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів.
У Цивільному процесуальному кодексі вказано, що незаконними визнаватимуть активи, придбані протягом 4-х років до набуття чинності цього закону, які в 500 і більше разів перевищують розмір прожиткового мінімуму (1921 грн.) для працездатних громадян. Підставою для позову буде набуття активів на таку ж суму і після набуття чинності цього закону. Відповідно відбуватиметься й стягнення в дохід держави залежно від суми активів.
Прописана і процедура для накладення арешту на активи для забезпечення позову у справах про визнання їх необгрунтованими та стягнення в дохід держави.
Справи про визнання необгрунтованих активів і їх стягнення в дохід держави розглядатимуть Вищий антикорупційний суд, НАБУ, Спеціалізована антикорупційна прокуратура, також у передбачених законом випадках їх будуть вести Державне бюро розслідувань і Генпрокуратура.
Рішення суду про визнання необгрунтованими активів і їх стягнення в дохід держави буде підставою для звільнення чиновника. Аналогічної нормою доповнено перелік причин для звільнення директора НАБУ, генпрокурора, суддів.
