Тиждень тому на заводі «Південмаш» у Дніпрі 20-річний солдат строкової служби Артем Р. розстріляв з автомата караул військовослужбовців Нацгвардії, з якими проходив службу в охороні цього підприємства як режимного об’єкта. Він убив чотирьох, і ще п’ятьох тяжко поранив. Застрелив і цивільну особу – працівницю заводу за те, що відмовилася випустити його з території... За роки незалежності України це, схоже, перший такий випадок за кількістю жертв і потерпілих від стрілянини у загалом мирному місті.
За кілька годин «дніпровського стрільця» затримали, він одразу зізнався у скоєному, його взяли в обробку слідчі поліціянти, щоби насамперед з’ясувати причини такого вчинку… «За кілька місяців до трагедії нацгвардієць міг бути об’єктом принижень та знущань товаришів по службі, – повідомила керівниця парламентського підкомітету з питань кримінального процесуального законодавства та оперативно-розшукової діяльності Юлія Яцик. – Два місяці тому він запобіг бійці між солдатами і повідомив про той інцидент керівництву. Та останні не вжили жодних заходів, визнали його «стукачем» і над солдатом почали знущатися. Тож він, як сам розповів, спеціально чекав два місяці, щоб отримати автомат і помститися. Про вчинене не шкодує».
За словами Ю. Яцик, це не виправдовує поведінку солдата. Однак «невжиття керівництвом жодних заходів реагування на цю подію може бути підставою до притягнення до відповідальності також інших службових осіб». Вона повідомила, що правоохоронний комітет Ради ініціював проведення позачергового закритого засідання щодо трагедії в Дніпрі за участю керівництва Нацгвардії, спеціальної військової прокуратури та ДБР.
«За моїм наказом створено комісію з вивчення обставин, які могли призвести до таких дій військовослужбовця, котрого призвали, щоб навчити, як боронити країну і дбати про безпеку, а не для того, щоб він розстрілював своїх колег», – заявив Денис Монастирський, чільник МВС, якому підпорядкована Нацгвардія. Як запевнив міністр, з’ясують і умови проходження зловмисником військово-медичної комісії, його психічний стан на момент видачі допуску до зброї. А потім буде зроблено й висновки. В тому числі кадрові. «Впевнений, що нам треба провести ґрунтовний аналіз того, як у країні побудована строкова військова служба, які її переваги та недоліки і що потрібно кардинально змінювати», – сказав він.
«Кадрові висновки» не забарилися. Командувач Нацгвардії генерал-полковник Микола Балан подав рапорт про звільнення з посади. А натомість Президентові внесли подання про призначення виконувачем обов’язків командувача НГУ генерал-лейтенанта Юрія Лебедя. А ремарку міністра про потребу кардинальної зміни системи строкової служби в Україні підтримали в соцмережах. «Дідівщина» процвітає в тилових військових частинах – таким переважно є лейтмотив тієї реакції.
«У нинішніх умовах тривалість строкової служби в півтора року просто безглузда, – написав зокрема у фейсбуці Михайло Потюк. – Вона не має нічого спільного з обороною країни. Бо весь військовий вишкіл, який проходять за той період строковики, можна пройти за кілька місяців, якщо його стиснути в режим 8–12 годин на день і 5 днів на тиждень. У такому інтенсиві цілком реально підготувати молодих хлопців до оборони країни у військовий час і сформувати резерв на випадок війни».
Тому півторарічна служба, за словами коментатора, то всього-на-всього безглузде марнування часу молодих хлопців. Точніше, воно є позбавленням волі, прирівнюваним за рівнем несвободи до відбування терміну в колонії загального режиму. Через те, мовляв, у нас так багато «уклоністів» од військової служби, і цей (не)порядок речей є основою корупції у військових комісаріатах. А тому його треба скасувати як безглуздий пережиток «совка».
До речі, у Швейцарії, яку мають за державу, де воювати вміє (ефективно захищати свою вітчизну може) чи не кожен її громадянин, термін строкової служби становить п’ять місяців.
Однак The New York Times акцентує на тому, що трагедія сталася через кілька годин після того, як США й НАТО надали письмові відповіді на вимоги Росії щодо присутності західних держав у колишніх радянських республіках і країнах колишнього Варшавського договору, заявивши, що деякі питання безпеки можна обговорювати, а інші (в тому числі й питання членства України в НАТО) цьому не підлягають. Отже, стверджують журналісти видання, це не просто випадковий внутрішній кривавий інцидент, а тривожний сигнал про ескалацію з боку Росії.
У США кажуть, що заздалегідь попереджали офіційний Київ про можливі дезінформацію, різного роду воєнізовані атаки та диверсії проти України з боку РФ. Про те зокрема, що в січні Росія направила агентів розвідки та диверсантів на Схід України, щоби влаштовувати провокації, в тому числі й у промисловій інфраструктурі регіону…
Звісно, на користь цієї версії слугує те, що «Південмаш» – це стратегічний об’єкт, який колись був виробничим майданчиком для міжконтинентальних балістичних ракет, тому його суворо охороняли.
